Справа № 757/27368/23-ц Головуючий у суді І інстанції Ільєва Т.Г.
Провадження № 22-ц/824/7031/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про залишення апеляційної скарги без руху
05 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
20 січня 2025 року безпосереднього до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ДП «Старокостянтинівський молочний завод» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2024 року, яким відмовлено у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України.
За частиною третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Утім, представником ДП «Старокостянтинівський молочний завод» -Карасьовим О.С. не було додано до апеляційної скарги належних доказів на підтвердження його повноважень як особи, що подала (підписала) апеляційну скаргу, якими у розумінні наведених вище процесуальних норм можуть слугувати положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція, наказ про призначення на посаду, статут тощо.
В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року в справі № 303/4297/20 зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
До апеляційної скарги додано «довіреність на справу № на провадження № по справі № на справи у порядку передоручення», сформовану засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», в якій зазначено «Я, (РНОКПП-), на підставі Довіреності від, виданої Дочірнє Підприємство «Старокостянтинівський молочний завод», уповноважую, в порядку передоручення, Гордійчук Юрій Анатолійович (РНОКПП- НОМЕР_1 ) представляти мої інтереси Дочірнє Підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» в судах України…».
Також в матеріалах апеляційної скарги наявна довіреність у порядку передоручення від 19 жовтня 2023 року, відповідно, якої Гордійчук Ю.А. на підставі Довіреності від 19 жовтня 2023 року, виданої ДП «Старокостянтинівський молочний завод» уповноважує, в порядку передоручення Карасьова О.С. представляти інтереси ДП «Старокостянтинівський молочний завод».
Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, хто саме уповноважив Гордійчука Ю.А., та чи є він посадовою особою заявника апеляційної скарги та чи є в нього повноваження на уповноваження в порядку передоручення Карасьова О.С. представляти інтереси ДП «Старокостянтинівський молочний завод» в судах України.
В матеріалах апеляційної скарги відсутні підтвердження про наявність у Гордійчука Ю.А. повноважень на представлення інтересів ДП «Старокостянтинівський молочний завод» у порядку самопредставництва відповідно до статті 58 ЦПК України.
Отже, ДП «Старокостянтинівський молочний завод» необхідно надіслати на адресу суду апеляційної інстанції належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представника на подання/підписання апеляційної скарги від його імені.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як передбачено підпунктом 1.1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць в 2023 році у відповідності до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» складав 2 684,00 грн.
За підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду установлена в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закон № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ураховуючи категорію спору, характер незадоволених позовних вимог, а також вимоги апеляційної скарги, розмір судового збору в даному випадку становить 3 960,00 грн.
Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; отримувач коштів: ГУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.
Призначення платежу: *;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за скаргою Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» на рішення від 13 грудня 2024 року по справі № 757/27368/23-ц, Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб