06 лютого 2025 року справа №200/5954/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - Мандрика Владислава Володимировича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 200/5954/24 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 через підсистему ЄСІТС “Електронний суд», в якій позивач просив: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з вересня 2022 по січень 2023 р. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з вересня 2022 по січень 2023 р. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України. Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф., ОСОБА_1 було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), де позивач перебував з вересня 2022 року по січень 2023 року. Позивач зазначає про виконання ним бойових завдань на кордоні з Білорусією на підставі бойових наказів (розпоряджень) начальника військової частини НОМЕР_3 . Проте військова частина НОМЕР_1 відмовила у нарахуванні та виплаті йому підвищеної додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн. на місяць відповідно до постанови КМ України від 28 лютого 2022 року № 168 посилаючись на відсутність підстав для таких виплат, передбачених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-АГ “Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168». Зокрема, на відсутність довідки, яка видається начальником органу Держприкордонслужби, що веде (вів) бойові дії та до якого відряджені військовослужбовці. Позивач вважає неправомірними вимоги відповідача, що ґрунтуються на положеннях вказаного вище наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України, не визнає повноваження Адміністрації Держприкордонслужби з видання такого наказу, який крім іншого не вважає регуляторним актом у розумінні Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» через відсутність його оприлюднення у встановлений законом спосіб. Також позивач вказує на відсутність державної реєстрації цього наказу як нормативно-правового акту у Міністерстві юстиції України. Крім того, позивач зазначав про те, що як направлення його в оперативне підпорядкування до військової частини НОМЕР_3 , так і виконання ним завдань у відрядженні здійснювалося на підставі бойових розпоряджень, що свідчить про здійснення ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що є достатньою підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди.
Позивач вважає, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував додаткову грошову винагороду, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 200/5954/24 у задоволенні позову - відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що проблеми, які виникають підчас створення та обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не можуть мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 .
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.11.2018 №326-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу.
Відповідно до довідки щодо відрядження військовослужбовця №12/2268 від 17.09.2024 ОСОБА_1 , з 26.09.2022 по 08.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_5 прикордонного загону. 08.01.2023 військовослужбовець прибув з ділянки НОМЕР_5 прикордонного загону та приступив до виконання обов'язків 09.01.2023 відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 09.01.2023 №7-ВВ.
31.01.2024 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом, щодо надання інформації та документів, які підтверджують період проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та інформації щодо нарахування, виплати сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022.
Відповідач, листом від 07.02.2024№08/1051-24-Вих розглянувши адвокатський запит повідомив представника позивача, що ОСОБА_1 у спірний момент являвся військовослужбовцем НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ) та перебував на фінансовому забезпеченні у НОМЕР_2 прикордонному загоні.
Щодо порядку виплати підвищеної грошової винагороди до 100000 грн. військовослужбовцям, які були направлені і перебували у підпорядкуванні начальника НОМЕР_5 прикордонного загону, існує встановлений механізм (підстави і документи) який передбачає, що НОМЕР_5 прикордонний загін зобов'язаний надавати щомісячно до 5 числа до НОМЕР_2 прикордонного загону документи визначені розпорядником коштів - Адміністрацією Державної прикордонної служби України, а НОМЕР_2 прикордонний при отримані належних документів нараховує і виплачує кошти військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону які виконують (виконували) обов'язки на ділянці та під керівництвом НОМЕР_5 прикордонного загону (у Чернігівській області) пропорційно днів безпосередньої участі у бойових діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. На виконання вимог Постанови №168, Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 30.07.2022 року №392-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168» (далі - наказ 392-АГ), який набрав чинності та застосовувався з 01 серпня 2022 року до 30 листопада 2022 року. Пункт 2 та З наказу 392-АГ визначає заходи, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Пункт 4 наказу 392-АГ визначає сукупність наявної інформації у документах, які підтверджують виконання заходів, передбачених пунктами 2, З цього наказу. Військовослужбовець перебував у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пункт 5 наказу 392-АГ визначає, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Згідно тьЦ наказу №392-АГ інформація (довідки) на військовослужбовців, що перебувають у відряджені, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів (командиром НОМЕР_5 прикордонного загону) до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи (командиру НОМЕР_2 прикордонного загону), в яких ці військовослужбовці проходять службу (перебувають на фінансовому забезпеченні), за формою, наведеною у додатку 2 (у виді довідки визначеної форми) до цього наказу.
Звертає увагу, що обов'язок оформлення документів визначених п.4, п.5 наказу №392-АГ які є підставою для нарахування і виплати коштів покладено на начальників органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань направлені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі, що підтверджується довідкою, за формою, встановленою у додатку до наказу №392-АГ. Командир військової частини на грошовому забезпеченні якого перебуває військовослужбовець нараховує кошти і видає наказ про виплату підвищеної додаткової винагороди відрядженому військовослужбовцю за дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи заходах за відповідний період - на підставі і у порядку визначеному наказом №392-АГ, тобто за підтверджуючими документами (довідки) які надаються командиром який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань направлені військовослужбовці.
Військовослужбовцю підвищена додаткова винагорода за жовтень, листопад, грудень 2022 та за січень 2023 року (за час перебування у відряджені на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 не надано підтверджуючих документів (довідки) про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених наказом №392-АГ, за формою, наведеною у додатку до наказу №392-АГ.
З вищевикладеного слідує, що невиконання обов'язку, а саме ненадання встановленої форми довідок командиром який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань направлені військовослужбовці з будь-яких причин, не звільняє останнього від виконання даного обов'язку та не перекладає такі обов'язки на командира військової частини на фінансовому забезпеченні якого перебувають такі військовослужбовці.
У зв'язку з не отриманням довідок та з метою реалізації вимог Постанови №168 та наказу №392-АГ НОМЕР_2 прикордонним загоном на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено лист з клопотанням надання документів (довідки) про безпосередню участь у бойових діях або заходах, передбачених наказом №392-АГ за встановленою формою.
На адресу НОМЕР_2 прикордонного загону надійшов лист від 29.11.2022 року №22/4820-22 вих. “Про надання інформації» від начальника НОМЕР_5 прикордонного загону, в якому зазначено, що НОМЕР_5 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної до 100000 грн. додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) військової частини НОМЕР_1 , за час їх перебування і виконання ними обов'язків на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону , зокрема:
“Підрозділи (військовослужбовці) які знаходяться у межах Чернігівської і Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення...» (другий абзац листа).
“У зв'язку з вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року ...не опрацьовувались» (четвертий абзац листа).
Відносно військовослужбовця, ІНФОРМАЦІЯ_4 не надавав підтверджуючих документів безпосередньої участі його у бойових діях або заходах за формою встановленою наказом №392-АГ. Крім того, на звернення в/ч НОМЕР_1 щодо необхідності отримання підтверджуючих документів безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах під час його перебування у НОМЕР_5 прикордонному загоні, ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що підтверджуючі документи не будуть надані у зв'язку з тим, що військовослужбовці в/ч НОМЕР_1 не приймали участі у бойових діях і заходах, (лист НОМЕР_5 прикордонного від 29.11.2022 року N922/4820-22 вих. “Про надання інформації»).
З першого грудня 2022 року почав діяти наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2022 року №628-АГ, яким було скасовано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-АГ. У свою чергу, аналогічні норми, щодо нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям які направлені і перебувають у підпорядкуванні інших начальників органів охорони державного кордону (інших командирів військових частин), які зазначені у пункту 4, 5, 11 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-АГ, містяться у пункті З, 7, 8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2022 року №628-АГ (тобто, за наказом №628-АГ командир військової частини, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань направлені військовослужбовці, зобов'язаний щомісячно до 5 числа надавати (аналогічну за змістом до наказу №392-АГ) довідку на таких військовослужбовців із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі).
З огляду на вищевикладене повідомляємо, що НОМЕР_2 прикордонний загін нараховує і здійснює виплату підвищеної додаткової винагороди до 100000 гривень ВСІМ військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону за період їх перебування у підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі надання ІНФОРМАЦІЯ_1 належних підтверджуючих документів (довідки) такої безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах. Як зазначено вище, обов'язок з надання документів про участь у бойових діях на відряджених військовослужбовців покладено на командира військової частини який вів бойові (начальник НОМЕР_5 прикордонного загону) і у підпорядкуванні якого перебували такі військовослужбовці.
04.03.2024 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України із заявою, в якій просив скласти та направити до Військової частини НОМЕР_1 довідку за формою, наведеною у додатку 1 до наказу №392-АГ, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з жовтня по грудень 2022 року, та січень 2023 року.
Військова частина НОМЕР_3 , листом від 22.03.2024 №08.1/А-155/171 повідомила представника представника позивача, на вимогу пункту 7 наказу АДПСУ від 09.12.2022 № 628-АГ, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України на підставі наявних облікових даних ОСОБА_2 була видана довідка № 3626 від 07.01.2023 із зазначенням періодів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області. Інформація, яка міститься у довідці є дійсна, окрім періоду з 01.01.2023 по 07.01.2023, коли Чернігівська область не була місцем ведення воєнних (бойових) дій у відповідності до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій».
Повідомлено, що журнали бойових дій, відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 № 363, Журнал бойових дій окрім військової частини, ведеться в підрозділах з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій і до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Таким чином їх облік та прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ), вказана інформація розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня. У зв'язку з вищевикладеним, зазначити повну інформацію у довідці не має можливості.
При наданні ОСОБА_3 належним чином завірених документів довідка буде переопрацьована та приведена у точну відповідність до форми додатку 1 наказу АДПСУ від 09.12.2022 № 628-АГ.
11.04.2024 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України із заявою, в якій просив направити до Військової частини НОМЕР_3 журнал бойових дій (службово- бойових дій, вахтовий, навігаційно - вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад) чи копії або витяги з них відносно солдата ОСОБА_1 за період з вересня 2022 по теперішній час.
21.05.2024 листом №02.2/3907-24-Вих Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що в журналі службово-бойових дій відділу прикордонної служби №2 в якому за час перебування у відряджені на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу ОСОБА_4 відсутні записи про безпосередню участь у бойових діях або заходах.
05.06.2024 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив опрацювати довідку видану НОМЕР_5 прикордонним загоном №3626 від 07.01.2023 року, що підтверджує безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях. Вжити заходів щодо здійснення перерахунку з подальшою доплатою додаткової грошової винагороди за період який визначений у довідці №3626 від 07.01.2023 року.
Листом від 26.06.2024 Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що військовослужбовця підвищена додаткова винагорода за жовтень-листопад 2022 року (за час перебування у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 не надано підтверджуючих документів (довідки) про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених наказом №392-АГ, за формою, наведеною у додатку до наказу №392-АГ.У зв'язку з не отриманням довідок та з метою реалізації вимог Постанови №168 та наказу №392-АГ НОМЕР_2 прикордонним загоном на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено лист з клопотанням надання документів (довідки) про безпосередню участь у бойових діях або заходах, передбачених наказом №392-АГ за встановленою формою.
В матеріалах справи також наявні витяги з рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону, направлені НОМЕР_5 прикордонним загоном на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону, а саме:
копія рапорту першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.12.2022 № 1879, щодо виплати додаткової винагороди до 70000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону, в тому числі ОСОБА_1 , у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій у період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року;
копія рапорту першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.12.2022 № 1878, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби, в тому числі ОСОБА_1 , у період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року;
копія рапорту першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.11.2022 № 1879, щодо виплати додаткової винагороди до 70000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону, в тому числі ОСОБА_1 , у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій у період з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року та з 01.10.2022 по 31.10.2022;
копія рапорту першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21.12.2022 № 2171, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби, в тому числі ОСОБА_1 , у період з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року;
З архівної відомості № 1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року вбачається, що позивачу у вересні - листопаді 2022 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода до 30000 грн. , у грудні 2022 року у розмірі - 60000 грн.
Відповідно до архівної відомості № 1 за період з січня 2023 року по грудень 2022 року вбачається, що у січні 2023 року додаткова винагорода не виплачувалась.
Отже, з наведеного вбачається, що на час розгляду справи позивачу нараховано та виплачено підвищену додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з вересня 2022 року по грудень 2022 року включно.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Закону України “Про державний кордон» від 04 листопада 1991 року № 1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України “Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (стаття 1-2 Закону № 2011-XII).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
За приписами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином, Кабінет Міністрів України установив військовослужбовцям, в тому числі Державної прикордонної служби, додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, в постанові від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22, яка набрала законної сили, Верховний Суд дійшов висновку, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, не врегульовувала цих питань.
На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 Адміністрацією Держприкордонслужби видано наказ № 392-АГ, уведений в дію з 01 серпня 2022 року, який діяв до набрання чинності 01 грудня 2022 року наказу № 628-АГ.
Саме цими наказами на виконання положень Постанови № 168 визначено і порядок, і умови виплати відповідної винагороди, в тому числі визначено вичерпний перелік документів, необхідних для її нарахування та виплати.
У пункті 2 наказу № 392-АГ конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100 000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:
бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Пунктом 4 наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
бойового наказу (бойового розпорядження);
журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Відповідно до пункту 10 наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проекту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Пунктом 11 наказу № 392-АГ визначено, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Згідно з пунктом 12 наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн. на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
Аналогічного змісту положення містяться і в наказі № 628-АГ, який дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Таким чином, застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ.
Так, для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100000 гривень розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях та заходах повинна бути підтверджена документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 01 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ.
Відповідачем зазначено, що виплати додаткової винагороди до 100000,00 грн. військовою частиною НОМЕР_1 здійснюється за наявністю підтверджуючих документів в даному випадку від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу у спірний період нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода до 30000 грн. (за вересень-листопад 2022 року, та збільшена до 70000 грн. додаткова винагорода за грудень 2022 року, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Виплата позивачу збільшеної до 70000 грн. додаткової винагороди за постановою КМУ № 168 за грудень 2022 року підтверджується архівною відомістю № 1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року.
Разом із цим, позивач вказує, що він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000,00 гривень відповідно до Постанови №168 за період з вересня 2022 року по січень 2023 року під час перебування у відрядженні до НОМЕР_5 прикордонного загону, тобто з 26 вересня 2022 року по 08 січня 2023 року.
Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у вересні-листопаді 2022 року та січні 2023 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
При цьому суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
Згідно з пунктом 5 наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Відповідно до листа №02.2/3907-24-Вих Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що в журналі службово-бойових дій відділу прикордонної служби №2 в якому за час перебування у відряджені на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу ОСОБА_4 відсутні записи про безпосередню участь у бойових діях або заходах.
Пояснень щодо того які саме завдання, за якою посадою і де виконував ОСОБА_1 , якого було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), починаючи з 26 вересня 2022 року, ані НОМЕР_5 прикордонним загоном, ані НОМЕР_2 прикордонним загоном суду не надано.
Отже, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях і заходах, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а також строку його участі у таких діях і заходах.
Відтак, відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством; бездіяльність щодо позивача не допустив, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
Суд також зауважує, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями. Суду не надано доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, зокрема у вересні 2022 року та січні 2023 року, в яких позивач приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови КМ України №168. Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому постановою КМУ №168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.
Позивач повинен довести існування обставин, на які він посилається у позові на підтвердження своїх позовних вимог (обставин його участі у бойових діях чи безпосередньої та особистої участі у заходах з оборони, відсічі і стримування збройної агресії), а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен довести правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах у випадку встановлення таких обставин.
Такий висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 червня 2020 року по справі № 520/2261/19, де Суд вказав, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача, суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дій чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Додаткові докази на підтвердження участі позивача у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірні періоди суду не надані.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи участі позивача у бойових діях або у забезпеченні здійснення відповідних заходів у зазначені вище періоди часу.
Враховуючи те, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. за спірний період пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо спірних правовідносинах, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача - Мандрика Владислава Володимировича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 200/5954/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 200/5954/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 06 лютого 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко