06 лютого 2025 року м. РівнеСправа №460/9406/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви позивача про її переведення із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 22.02.2024 про переведення позивача із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.02.2024 №59-Ф та від 22.02.2024 №58-Ф.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 17.03.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Маючи стаж роботи на посаді державного службовця понад 20 років, вважає, що вона набула право на призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. 22.02.2024 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії шляхом переходу на пенсію за віком державного службовця, та надала всі необхідні документи. Однак відповідач, за результатом розгляду такої заяви рішення не приймав. Листом ГУ ПФУ в Рівненській області від 20.08.2024 №7411-6667/С-02/8-1700/24 позивача повідомлено, що ГУ ПФУ в Чернігівській області 04.03.2024 надіслало до ГУ ПФУ в Рівненській області лист №2500-0305-9/15475 про доопрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 шляхом перегляду права щодо застосування долученої до заяви про переведення на пенсію державного службовця довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на грудень 2023 року на місцевому рівні після внесення змін до Порядку №622. Фактично підставою для неприйняття відповідачем рішення про призначення позивачу пенсії державного службовця є те, що надані довідки про заробітну плату не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1409 від 29.12.2023. Позивач покликаючись до положень ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, вважає, що відповідач протиправно та в порушення положень чинного законодавства не прийняв рішення про переведення позивача на пенсію державного службовця, внаслідок чого порушив гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 23.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
За змістом довідки про доставку електронного листа вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» 24.08.2024.
У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав.
Клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву із зазначенням причин від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 17.03.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
22.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою щодо переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
За змістом розписки-повідомлення від 22.02.2024 до заяви позивачем долучено: паспорт; довідку про заробітну плату (спецпенсії) (58ф); довідку про заробітну плату (спецпенсії) (59ф); довідку про заробітну плату (спецпенсії) (60ф); документи, які засвідчують особливий статус особи (32Д стаж ДС); інший документ (запит КПР); інший документ (розписка); трудову книжку.
За змістом абз. 1 п. 4.1, абз. 14 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Так, заяву позивача від 22.02.2024 передано ГУ ПФУ в Чернігівській області для розгляду за принципом екстериторіальності.
В червні 2024 року, не отримавши відповідь на вищевказану заяву, позивач звернулася на Урядову «гарячу» лінію органу Пенсійного фонду щодо переведення на пенсію за віком на умовах Закону України “Про державну службу».
Листом від 20.06.2024 №7411-6667/С-02/8-1700/24 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача про те, що її заяву від 22.02.2024 про переведення на пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу" було опрацьовано відділом призначення пенсії ГУ ПФУ в Чернігівській області. ГУ ПФУ в Чернігівській області 04.03.2024 надіслано лист № 2500-0305-9/15475 про доопрацювання пенсійної справи позивача: перегляду права щодо застосування долученої нею до заяви довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на грудень 2023 року на місцевому рівні після внесення змін до Порядку № 622. Враховуючи вищезазначене, відповідне рішення щодо переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу" за заявою від 22.02.2024 та наданими документами буде прийнято після внесення відповідних змін до Порядку № 622 щодо періоду врахування складових заробітної плати за посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності в державному органі відповідних посад державної служби) державного органу, що здійснив класифікацію посад державної служби. Крім того, зазначено, що складові заробітної плати державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби та умови оплати праці державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, визначені пунктами 12, 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Роз'яснення щодо періоду врахування складових заробітної плати за посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності в державному органі відповідних посад державної, можливо надати після внесення відповідних змін до Порядку №622. Пенсійним фондом України погоджено із зауваженнями проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою враховані зміни в оплаті праці державних службовців державних органів, які з 01.01.2024 провели класифікацію посад державної служби.
Вважаючи поведінку ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо нерозгляду заяви від 22.02.2024 про переведення на пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу" протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує таке.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Вказаний закон набув чинності 01.05.2016.
Відповідно до пункту 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Законом №889-VIII, крім іншого, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону Закон №3723-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Також після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
Порядок та умови призначення пенсій особам, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, здійснюється відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №622).
Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відтак, розділом XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII чітко визначено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 3 Порядку №622 передбачено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:
чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;
жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» (22.02.2024) досягла віку 61 рік 11 місяців 7 днів.
Перевіряючи наявність у позивача необхідного страхового стажу на посаді державного службовця для призначення за віком на умовах, визначених ст. 37 Закону №3723-ХІІ, суд врахував таке.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №637).
Згідно з п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених правових норм слідує, що документами, які підтверджують періоди роботи особи для зарахування до її страхового стажу, є трудова книжка із записом про характер виконуваної роботи, а у разі відсутності в трудовій книжці таких відомостей - довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, чи містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).
Відповідно до вимог п. 2 Порядок №229 обчислення стажу державної служби здійснює служба управління персоналом державного органу.
За змістом довідки від 22.02.2024 №59-Ф, виданої ГУ ПФУ в Рівненській області, стаж державної служби Степанюк Л.С. складає 25 років 3 місяці 16 днів.
Наявність у позивача вказаної кількості стажу державної служби відповідач не заперечив.
Суд зазначає, що Закон №3723-ХІІ передбачає спеціальні умови для призначення пенсії особам зі стажем роботи держслужби, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до такого Закону, а не Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вік позивача, робота на вищевказаних посадах та наявність спеціального стажу роботи на посадах державної служби понад 20 років дають їй право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
Щодо обчислення такої пенсії, виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у наданих позивачем довідках, суд виходить з такого.
Пунктом 2 Порядку № 622 встановлено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII:
мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 3-1 Порядку №622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
За обставинами справи пенсія позивачу відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII не призначалася, при цьому умови для призначення пенсії державного службовця позивачем дотримані.
Відповідно до п. 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Зазначені положення чинного законодавства свідчать про те, що пенсія державного службовця обчислюється виходячи із основних (абз. 2 п. 4 Порядку №622) та додаткових (абз. 3 п. 4 Порядку №622) складових заробітної плати державного службовця.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про оплату праці» від 24.03.1993 №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно із ч. 1 ст. 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до ст. 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин - ст. 41 Закону №1058-IV.
Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач була звільнена з державної служби 21.02.2024, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 (дата заповнення 17.10.1981).
Для обчислення пенсії державного службовця ГУ ПФУ в Рівненській області видало їй:
довідку про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років від 22.02.2024 №59-Ф станом на лютий 2024 року (абз. 2 п. 4 Порядку №622);
довідку про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 22.02.2024 №58-Ф (абз. 3 п. 4 Порядку №622).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на момент звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення на інший вид пенсії (22.02.2024) мала не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а тому розмір пенсії позивача повинен визначатися в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю призначення пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, тобто лютий 2024 року.
Довідками від 22.02.2024 №58-Ф та №59-Ф, виданими ГУ ПФУ в Рівненській області, підтверджуються складові заробітної плати для призначення ОСОБА_1 пенсії державного службовця, а також зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вказані довідки відповідають формі довідок, затверджених постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3.
При цьому, Порядок №622 в застосованій ГУ ПФУ в Рівненській області редакції при видачі позивачу довідок про заробітну плату для обчислення пенсії на час виникнення спірних правовідносин був чинним.
Так, станом на дату звернення позивача із заявою про переведення її на пенсію державного службовця (22.02.2024) позивач:
- мала стаж державної служби (що відповідачем не заперечується);
- була звільнена з державної служби 21.02.2024;
- подала відповідачу дві довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 22.02.2024 №59-Ф , від 22.02.2024 №58-Ф відповідно до затверджених форм.
На думку відповідача, доведену до позивача листом ГУ ПФУ в Рівненській області листом від 20.06.2024 №7411-6667/С-02/8-1700/24, лише після внесення змін до Порядку №622 з врахуванням норм, що містяться у постанові Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» (далі - Постанова №1409) можна буде обчислити пенсію ОСОБА_1 як державному службовцю.
Суд вважає вказані доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, позаяк, відповідно до преамбули Постанови №1409, метою упорядкування умов оплати праці державних службовців державних органів на основі класифікації посад Кабінет Міністрів України постановляє затвердити такі, що додаються: схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році; перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад. Міністрам, керівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади та інших державних органів забезпечити виконання цієї постанови виключно в межах фондів заробітної плати, затверджених у кошторисах.
Пунктом 3 Постанови №1409 установлено, що схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 “Питання оплати праці працівників державних органів» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 9, ст. 284; 2022 р., № 12, ст. 667; 2023 р., № 9, ст. 642), не застосовуються до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби.
10.01.2024 Національне агентство з питань державної служби надало роз'яснення №175-р/з та №176-р/з щодо умов оплати праці державних службовців державних органів, які провели та які не провели класифікацію посад державної служби, за змістом яких пунктом 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік.
У разі проведення класифікації посад державної служби, оплата праці відбуватиметься з урахуванням положень пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Водночас, як станом на дату видачі довідок про заробітну плату, так і на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення її на пенсію державного службовця (22.02.2024), відображена у довідках заробітна плата відповідала як первинним документам, так і чинному на той час законодавству.
Згідно з нормами п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
За змістом п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 2 частини першої статті 64 Закону №1058-IV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом.
З наведених норм вбачається, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву в розмірі заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, відповідач має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, нездійснення відповідачем перевірки відомостей, що відображені у довідках від 22.02.2024 №58-Ф та №59-Ф, за загальним правилом, не може бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на обчислення пенсії як особа, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображених у довідках від 22.02.2024 №58-Ф та №59-Ф, виданих ГУ ПФУ в Рівненській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком №22-1, пунктом 1.1 розділу І якого визначено, зокрема, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до п. 1.8 розділу І Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (абз.1).
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів (абз. 5).
Пункт 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 визначає, які документи потрібно надати заявником до заяви про призначення пенсії за віком.
Згідно з п. 4.1 розділу IV Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (абз. 14 п. 4.2 розділу VI Порядку №22-1).
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії (п. 4.7 розділу VI, п. 3.2 розділу ІІІ).
Абзацами 2, 3 та 4 пункту 4.3 розділу VI Порядку №22-1 встановлено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати (абз. 2 п. 4.7 розділу VI Порядку №22-1).
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії 22.02.2024.
Враховуючи положення п. 1.8 розділу І Порядку №22-1 днем звернення позивача за призначенням пенсії є 22.02.2024.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази розгляду такої заяви позивача. Будь-яких пояснень щодо підстав нерозгляду вказаної заяви позивача відповідач не надав.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем у спірних правовідносинах допущено протиправну пасивну поведінку щодо нерозгляду у встановленому порядку заяви позивача про перерахунок пенсії.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем у спірних правовідносинах допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви позивача про її переведення із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
При цьому, суд враховує, що питання належного розгляду звернення особи про перерахунок пенсії безпосередньо пов'язане із її правом на одержання пенсії у належному розмірі, адже відповідно до абз. 1 п. 4.7 розділу VI Порядку №22-1 таке право установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
Відповідно до рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
В матеріалах справи відсутня інформація щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду органом Пенсійного фонду вказаної заяви позивача від 22.02.2024 та всіх поданих документів до неї документів, а також не надавалася їм відповідна оцінка органом Пенсійного фонду, визначеного за принципом екстериторіальності для їх розгляду, та прийняття відповідного рішення за наслідком такого розгляду, як це передбачено Порядком №22-1.
Отже, компетенція органу Пенсійного фонду щодо розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 22.02.2024 реалізована не була.
Враховуючи викладене, належним та ефективним, у даному випадку, способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання органу Пенсійного фонду повторно розглянути заяву позивача від 22.02.2024 про переведення позивача із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.02.2024 №59-Ф та від 22.02.2024 №58-Ф.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, беручи до уваги неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, що кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАС України), суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.02.2024 про її переведення із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.02.2024 про переведення із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.02.2024 №59-Ф та від 22.02.2024 №58-Ф.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., 14005. ЄДРПОУ/РНОКПП 21390940)
Повний текст рішення складений 06 лютого 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко