Справа № 420/27650/24
06 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аракелян М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
02 вересня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надіслана засобами поштового зв'язку 29.08.2024 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:
ухвалити рішення яким визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №0802-5062/С-02/8-1500/24 від 01.03.2024 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за віком згідно ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь, позивача.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 09.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст. 262 КАС України); витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються предмету та підстав позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії. У відповідь на його заяву, відповідач надав рішення про відмову у перерахунку пенсії №0802-5060/С-02/8-1500/24 від 01.03.2024 року, в якому зазначено, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії згідно статті 42 Закону, оскільки після попереднього звернення не минуло 2 роки та не має 24 місяці страхового стажу. Така бездіяльність відповідача є протиправною на думку позивача.
23.09.2024 року відповідач надав копії матеріалів пенсійної справи позивача.
27.09.2024 року ГУПФ України в Одеській області подало відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач перебуває на обліку в ГУПФ в Одеській області та отримує пенсію за віком. За заявою позивача від 15.11.2023 йому з 14.12.2023 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону. Пенсію обчислено як працюючій особі-підприємцю, при страховому стажі 29 років 7 місяців (враховано по 31.12.2022), середньомісячній заробітній платі 7551,15 грн, визначеній за період з 01.01.2004 по 31.12.2022 згідно даних персоніфікованого обліку. Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженому постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами), визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу. Отже, заява на призначення пенсії за віком не розглядалась спеціалістами ГУПФ України в Одеській області. Згідно із заявою від 05.01.2024 з допризначенням у зв'язку з наданими додатковими документами, пенсію перераховано з 14.12.2023 при страховому стажі 33 роки 7 місяців (враховано по 31.12.2022), середньомісячній заробітній платі 7551,15 грн, визначеній за період з 01.01.2004 по 31.12.2022 року згідно даних персоніфікованого обліку. Позивачу призначено пенсію за віком з 14.12.2023 відповідно до Закону України «Про,' загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та після призначення пенсії позивач, продовжив працювати і 12.02.2024 звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до статті 42 Закону №1058. Нормами статті 42 Закону №1058 передбачено, що перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час| призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Законом № 1058 пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. З огляду на наведене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії. перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-ІV здійснюється зі застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії. Ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове держави пенсійне страхування» передбачено можливість здійснення перерахунку пенсії особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Проте, передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії показник середньої заробітної плати в Україні є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Відтак, підстав для перерахунку пенсії за нормами частини 4 статті 42 Закону на цей час підстав немає. Таким чином, Головне управління не порушувало прав позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України
Розглянувши у письмовому провадженні наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Одеській області та з 14.11.2023 року отримує пенсію за віком (а.с.43).
Позивач є фізичною особою-підприємцем, його діяльність як ФОП не припинена у встановленому законом порядку (а.с.32,56,68).
05.01.2024 року позивач подав відповідачу заяву про перерахунок пенсії, вид перерахунку: «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» (а.с.66)
21.02.2024 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 року (рішення Роздільнянського об'єднаного управління ПФУ від 21.02.2024 року №155750004970) (а.с.61).
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо пенсійного забезпечення, на що отримав лист-відповідь №0802-5062/С-02/8-1500/24 від 01.03.2024 року, у якій зазначено, що умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат встановлені ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За заявою від 15.11.2023 ОСОБА_1 з 14.12.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону. Пенсію обчислено як працюючій особі-підприємець, при страховому стажі 29 років 7 місяців (враховано по 31.12.2022), середньомісячній заробітній платі 7551,15 грн, визначеній за період з 01,01.2004 по 31.12.2022 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становив 2233,86 грн. Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженому постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами), (далі - Порядок № 22-1), визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу. Отже, заява на призначення пенсії за віком не розглядалась спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Згідно із заявою від 05.01.2024 з допризначенням у зв'язку з наданими додатковими документами, пенсію перераховано з 14.12.2023 при страховому стажі 33 роки 7 місяців (враховано по 31.12.2022), середньомісячній заробітній платі 7551,15 грн, визначеній за період з 01.01.2004 31.12.2002 року згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становив 2535,90 грн. Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви. Після перевірки матеріалів електронної пенсійної справи, рішенням від 21.02.2024 пенсію перераховано з 01.03.2024 при страховому стажі 34 роки 5 місяців (враховано по 31.10.2023), середньомісячній заробітній платі 6464,29 грн, визначеній за період з 01.07.2000 по 31.10.2023 згідно даних персоніфікованого обліку, її розмір становить 2361,00 грн, де: розмір пенсії за віком - 2224,81 грн; доплата до мінімальної пенсійної виплати (2361 грн) - 136,19 грн. Розмір пенсії відповідає нормам чинного законодавства, набутому страховому стажу та отриманій заробітній платі. Відповідно до ч.4 ст.42 Закону у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Отже для перерахунку пенсії за нормами ч.4 ст.42 закону на цей час підстав немає (а.с.21).
Позивач, вважаючи оформлену листом відповідь на його звернення від ГУПФ України в Одеській області протиправною та такою, що порушує його конституційні права та встановлені законодавством України соціальні гарантії, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.
Статтею 1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.4 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Суд зазначає, що підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 є набуття пенсіонером 24 місяців страхового стажу з моменту призначення пенсії або з моменту попереднього перерахунку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 14.11.2023 року призначено пенсію за віком, 21.02.2024 року проведено перерахунок пенсії позивача.
Враховуючи те, що з моменту перерахунку пенсії до звернення позивача із заявою, на яку надано відповідь від 01.03.2024 року, позивач не набув 24 місяців страхового стажу, підстави для проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 відсутні.
Суд зазначає, що у разі якщо позивач вважає, що його права та інтереси були порушені під час перерахунку пенсії 21.02.2024 року, належним способом захисту таких прав є оскарження рішення про перерахунок пенсії; наразі ОСОБА_1 не оскаржує рішення Роздільнянського об'єднаного управління ПФУ від 21.02.2024 року №155750004970.
Оскаржуваний лист ГУПФ України в Одеській області не є актом індивідуальної дії (а.с.20-21), є роз'ясненням на звернення позивача щодо його пенсійного забезпечення.
Враховуючи викладене, відповідач, не провівши перерахунок пенсії позивача на підставі ч.4 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діяв правомірно, що є підставою для відмови у позові.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви суд покладає на позивача згідно вимог ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
.