06 лютого 2025 р. справа № 400/9871/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, майдан Свободи, 5, Держпром, під'їзд 3, пов. 2, м. Харків, 61022, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання протиправним та скасування рішення № 204950023266 від 06.09.2024 р. та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 2:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 06.09.24 р. № 204950023266 про відмову у призначенні пенсії позивачу відповідно до п. «а» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити позивачу пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "а" ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 р. № 213-VIII з урахуванням висновків рішення Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.19 р. та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з дати звернення із заявою про призначення, а саме з 29.08.24 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що позивач 29.08.24 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику льотного складу. Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та прийнято необґрунтоване рішення, яким відмовлено позивачу в призначенні пільгової пенсії.
Від відповідача 1 до суду надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до пункту "а" ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення", так як його спеціальній стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років станом на 11.10.17 р. становить 7 років 2 місяці 25 днів за необхідних 26 коків 6 місяців.
Від відповідача 2 відзив на позовну заяву не надходив, ухвала про відкриття провадження отримана ним через підсистему «Електронний суд» 23.10.24 р.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивач 29.08.24 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах згідно п. "а" ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно із пунктом 4.2 Розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
06.09.24 р. за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву від 29.08.24 р. та додані до неї документи, та прийнято рішення № 204950023266 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Підставою для відмови стало, те що у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж. Так, станом на 11.07.17 р. становить 7 років 2 місяці 25 днів, тоді як право виходу на пенсію за вислугу років мають працівники льотного і льотно-випробного складу незалежно від віку, за наявності вислугу років у період: до 01.04.15 р. - не менше 25 років (пункт «е» статті 55 Закону № 1788 в редакції від 28.12.15 р.); до 11.10.17 р. - не менше 26 років 6 місяців (пункт 21 Прикінцевих положень Закону № 1058).
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Закону № 1788-XII, працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою-третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону р. № 1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: а) працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок та після цієї дати при набутті вислуги років на цих посадах: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники льотного і льотно-випробного складу: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1976 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися з 1 січня 1971 року по 30 червня 1971 року;45 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1971 року по 31 грудня 1971 року; 46 років - які народилися з 1 січня 1972 року по 30 червня 1972 року; 46 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1972 року по 31 грудня 1972 року..
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 р. № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 р. № 911-VIII. Положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 р. №911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Враховуючи Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.19 р., стаття 54 Закону № 1788-XII підлягає застосуванню у редакції до внесення змін Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 р. № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.
Згідно з вимогами п. "а" ст. 54 Закону № 1788-XII, у редакції до внесення змін Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 р. № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 р. № 911-VIII, право на пенсію за вислугу років мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2000 р. № 264 "Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсії особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації" встановлено, що особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і борт операторам, які виконують спеціальні роботи в польотах, заробіток для обчислення пенсії визначається згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".
Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".
Відповідно до Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, до посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років належать: 1. Члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів. 2. Льотно-інструкторський склад. 3. Командно-льотний склад: керівники (їх заступники), інспектори й інші спеціалісти з льотної служби (льотної роботи) міністерств, відомств, управлінь, об'єднань, підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів, які мають діюче льотне свідоцтво і беруть участь в польотах у складі екіпажу повітряного судна або іншого літального апарата. 4. Парашутисти всіх найменувань, рятувальники, а також десантники-пожежники всіх найменувань, інструктори авіапожежної служби, керівники парашутних (парашутно-рятувальних, пошуково-рятувальних) підрозділів, працівники позаштатних і штатних парашутно-десантних груп, які здійснюють стрибки з парашутом або спуски (підйоми) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, що перебувають на висоті не менше 10 метрів.
Згідно з п. 1 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 418, при обчисленні строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу рахуються: а) кожні 20 годин нальоту на літаках (крім нальоту і робіт, передбачених пунктами "б"-"г" цього пункту) - за один місяць вислуги; б) кожні 12 годин нальоту на вертольотах, в авіації спеціального застосування (санітарні польоти, авіахімічні роботи, аерофотозйомка, патрулювання, зондування атмосфери й інші види робіт), на посадах льотного складу груп супроводження іноземних повітряних суден (лідирувальники), на посадах командно-льотного та льотно-інструкторського складу, в тому числі у навчальних закладах по підготовці й підвищенню кваліфікації кадрів льотного складу авіації, - за один місяць вислуги.
Пунктом 2 та 3 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 418 передбачено, що обчислення строків вислуги відповідно до пунктів "а" і "б" пункту1 провадиться шляхом ділення фактичного нальоту годин за весь час роботи на посадах льотного складу відповідно на 20 і 12. Вислуга у річному обчисленні визначається шляхом ділення числа повних місяців вислуги на 12. При виконанні протягом року різних робіт, зазначених у пункті 1, вислуга років обчислюється пропорційно тривалості нальоту годин (зайнятості) на кожній роботі.
Згідно з копією трудової книжки позивача позивач: з 14.06.04 р. до 15.09.06 р. на посаді штурмана в льотній службі в МААК «УРГА»; з 22.10.08 р. до 31.12.08 р. на посаді штурмана в МААК «УРГА»; з 15.08.10 р. до 18.08.10 р. на посаді штурмана в МААК «УРГА»; з 09.09.10 р. до 17.09.10 р. на посаді штурмана в МААК «УРГА»; з 02.07.12 р. до 19.09.13 р. на посаді другого пілота Ан-26 в ТОВ «Авіакомпанія Меридіан»; з 02.06.15 р. до 10.01.20 р. на посаді другий пілот повітряного судна Боїнг-737 льотної служби в ТОВ «Скайлайн Експрес»; з 11.01.20 р. до 02.09.20 р. на посаді командира повітряного судна Боїнг-737 льотної служби в "ГОВ «Скайлайн Експрес»; з 03.09.20 р. до 07.08.24 р. па посаді другий пілот повітряного судна Боїнг-737 льотної служби в ТОВ «Скайлайн Експрес».
Окрім трудової книжки, спеціальний стаж позивача підтверджується довідками № 11-08-2024 від 11.08.24 р., ТОВ «Меридіан» від 12.08.24 р., № 803/13 від 12.08.24 р., № 4059 від 07.08.24 р., № 4056 від 07.08.24 р. та льотними книжками.
Відповідно до довідок наліт годин цивільної авіації позивача станом на 29.08.24 р. складає 7 084 год. 10 хв.
Обчислення строків вислуги років для призначення пенсії працівникам льотного складу, згідно з п. 1 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 418 провадиться наступним чином: (7084,10:20):12=29,517.
Отже, спеціальний стаж позивача складає 29 років.
Суд зазначає, що для призначення пенсії згідно ст. 54 Закону та постанови КМУ необхідно дві умови: 1) наявність відповідного віку та 2) наявність відповідної вислуги років - не менше 25 років (п. а ст. 54 Закону, та п. 1 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації). При цьому порядок обчислення вислуги років визначений Порядком обчислення строків вислуги років для призначення пенсії працівникам льотного складу.
Разом з тим, суд зазначає, що з наданої позивачем трудової книжки та довідок про наліт годин, льотних книг підтверджується необхідна вислуга років для призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років, а відмова відповідача є необґрунтованою, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 06.09.24 р. № 204950023266 підлягає скасуванню.
Щодо відновлення порушеного права, то суд вважає, що оскільки судом встановлено наявність у позивача необхідного віку та спеціального стажу, то у даному випадку суд вважає за можливе відновити порушене право позивача шляхом зобов?язання відповідача 1 призначити пенсію позивачу з дати звернення із заявою про призначення, а саме з 29.08.24 р.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача 2 виплатити пенсію з 29.08.24 р., суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, вимога про зобов?язання відповідача 2 виплатити пенсію з 29.08.24 р. є передчасною, оскільки наслідком призначення відповідачем 1 на виконання рішення суду пенсії позивачу є передача електронної пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання позивача, а саме до Головного управління пенсійного фонду України в Харківський області для здійснення виплати пенсії.
У ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається па відповідача.
Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 1 211,20 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.20 р. у справі № 620/1116/20: "... Оскільки позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат колегія суддів визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог".
Отже, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 1 211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, під'їзд 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344), задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) від 06.09.24 р. № 204950023266 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до п. «а» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 29.08.24 р. пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз