30.01.2025
Справа № 497/127/25
Провадження № 1-кс/497/108/25
30.01.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання, в м. Болград, клопотання старшого слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162270000033 від 14.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, -
27.01.2025 року (надійшло 28.01.2025 року) до суду засобами поштового зв'язку "Нова пошта" (експрес-накладна №59001309054002), звернулася старший слідчий СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна.
З клопотання вбачається, що с лідчим відділом Болградського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025162270000033 від 14.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за правовою кваліфікацією: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.01.2025 до Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від працівників НОМЕР_1 прикордонного загону про те, що о 19:30 години 14.01.2025 під час оперативного відпрацювання ділянки відповідальності між с. Калчева та с.Кубей Болградського району Одеської області, виявлено та зупинений автомобіль марки «HYUNDAI Sonata» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » під керуванням особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який орендував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який використовує телефонний номер НОМЕР_3 оператора мобільного зв'язку ОСОБА_7 для незаконного переправлення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , через державний кордон України вздовж Українсько - Молдавського кордону поза межами пункту пропуску у с. Кубей Болградського району, за грошову винагороду.
В ході досудового розслідування, у Болградському районному судді в Одеській області, допитаний в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснив, що коли він їхав разом з батьком до с.Кирнички, він зупинився навпроти автостанції у м. Татарбунари Одеської області та передав грошові кошти у сумі 4000 доларів США невстановленій особі, в якості часткової оплати за послугу незаконному перетину державного кордону України до ОСОБА_9 .
З метою отримання інформації, яка стосується обставин кримінального правопорушення здійснено вилучення відеозапису зовнішньої відеокамери встановленої біля автостанції м. Татарбунари Болградського району Одеської області, в ході огляду відеозапису встановлений транспортний засіб та користувача вказаного транспортного засобу, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
24.01.2025 року старшим слідчим СВ Болградського РВП за погодженням прокурором Болградської окружної прокуратури направлено до Болградського районного суду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем проживання: АДРЕСА_1 .
24.01.2025 року слідчим суддею Болградського районного суду винесена ухвала про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
26.01.2025 року на підставі ухвали Болградського районного суду від 24.1.2025 по справі №497/127/25, провадження №1-кс/497/89/25, проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки «Poco» imei1: НОМЕР_4 imei2: НОМЕР_5 з сім картками оператора «Київстар» НОМЕР_6 ; оператора «ВФ Україна» НОМЕР_7 .
- чоловічий спеціальний одяг - камуфльовані штани та куртка.
Вищевказане майно має пряме відношення до обставин які встановлюються у вказаному кримінальному правопорушенні.
Враховуючи, що накладення арешту на вилученні в ході санкціонованого обшуку відповідно до ухвали Болградського районного суду Одеської області за місцем мешкання ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , предмети необхідні задля забезпечення кримінального провадження, є цілком розумною та співрозмірною його завданню та не порушує права й законні інтереси їх володільців.
Значення вказаного майна для встановлення обставин у кримінальному провадженні насамперед полягає в тому, що воно містить важливу доказову базу про осіб, які на думку органу досудового слідства можуть бути причетними до незаконного переправлення осіб через державний кордон України, тому слідчий звертається з цім клопотанням.
Старший слідчий СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_3 надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.
Особа у якої вилучено майно - ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов висновку щодо задоволення клопотання, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується з ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
В судовому засіданні встановлено, що 14.01.2025 року до Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від працівників НОМЕР_1 прикордонного загону про те, що о 19:30 годині 14.01.2025 року під час оперативного відпрацювання ділянки відповідальності між с.Калчева та с.Кубей Болградського району, виявлено та зупинено автомобіль марки "Хендай", р/н НОМЕР_2 під керуванням особи ОСОБА_11 , який орендувала невстановлена особа, яка використовує т.н. НОМЕР_3 оператора мобільного зв'язку ОСОБА_7 для незаконного переправлення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , через державний кордон України вздовж Українсько Молдавського кордону поза межами пункту пропуску у с.Кубей Болградського району, за грошову винагроду (ЄО №481).
Вказані відомості 14.01.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162270000033 за правовою кваліфікацією ч.3 ст.332 КК України.
Під час проведення слідчих дії працівниками поліції було отримано дозвіл на проведення обшуку в домоволодінні АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 з метою відшукування мобільних телефонів, інших гаджетів, а також предметів, які можуть бути використані для забезпечення переправлення осіб.
26.01.2025 року на підставі ухвали слідчого судді від 24.01.2024 року у справі №497/127/25, провадження №1-кс/497/89/25, у вище вказаному домоволодінні було проведено обшук в ході якого вилучено майно вказане в клопотанні, яке постановою старшого слідчого ОСОБА_3 від 26.01.2025 року визнане речовими доказами.
Слідчим доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт, буде використано, як доказ у кримінальному провадженні.
Оцінивши обставини визначені ст.ст. 132,170 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню, так як вищезазначене майно, є речовим доказом у кримінальному правопорушенні, та вважає необхідним застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вилученого майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132,170-173,395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162270000033 від 14.01.2025 року, що було тимчасово вилучено 26.01.2025 року в ході санкціонованого обшуку відповідно до ухвали Болградського районного суду Одеської області за місцем мешкання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки «Poco» imei1: НОМЕР_4 imei2: НОМЕР_5 з сім картками оператора «Київстар» НОМЕР_6 ; оператора «ВФ Україна» НОМЕР_7 ;
- чоловічий спеціальний одяг - камуфльовані штани та куртка;
у частині позбавлення права їх відчуження, розпоряджання та користування ними.
Місцем зберігання мобільного телефону з сім-картами та спецодягу визначити камеру зберігання речових доказів Болградського РВП ГУНП в Одеській області: Одеська область, м. Болград, пр-т Соборний, 97.
Відповідальною за належне зберігання майна визначити старшого слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1