04 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 404/9695/21
провадження № 61-945ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ребрової Лариси Геннадіївни, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів,
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 квітня 2023 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 2010 року до 2019 року в розмірі 34 650,00 грн; пеню за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 48 300,00 грн, здійснено розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_5 04 грудня 2024 року звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року витребувано з Кіровського районного суду м. Кіровограда цивільну справу № 404/9695/21.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25 рудня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 квітня 2023 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник був обізнаний про розгляд справи місцевим судом про що свідчать: судова повістка, вручена 26 липня 2022 року ОСОБА_6 ; подані ним: заява про відвід судді, відзив, клопотання про витребування доказів, клопотання про зупинення провадження в справі; докази представлення його інтересів адвокатом Іващенком І. Ю., який 07 березня 2023 року подав заяву про відкладення розгляду справи та який власноручно розписався про отримання повістки 20 березня 2023 року; подана 13 квітня 2023 року адвокатом Іващенком І. Ю. заява про розгляд справи без його та ОСОБА_1 участі.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не наведено виключних обставин пропуску процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції внаслідок виникнення обставин непереборної сили, а тому відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
У січні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ребрової Л. Г., на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 грудня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував дійсні об'єктивні обставини пропуску строку, а саме, що він брав участі в справі, жодних повісток про виклик в судове засідання не отримував. Дійсно в суді першої інстанції, його інтереси представляв адвокат Іващенко І. Ю., проте, вказаний представник не повідомляв його про стан судового провадження, про дату судових засідань. Копію рішення суду першої інстанції заявник не отримував.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 квітня 2023 року подана заявником 04 грудня 2024 року, тобто після спливу більше одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
ОСОБА_5 був обізнаний про судове провадження справи № 404/9695/21 та був належним чином повідомлений про розгляд справи місцевим судом 13 квітня 2023 року, що підтверджується зокрема, поданою 13 квітня 2023 року адвокатом Іващенком І. Ю. заявою про розгляд справи без його та ОСОБА_7 .
Тобто, адвокат сторони відповідача був повідомлений про час та місце розгляду справи на 13 квітня 2023 року.
Вказані обставини, належно встановлені апеляційним судом, заявником не спростовано та відповідних доводів з цього приводу касаційна скарга не містить.
Серед іншого, відповідно до частини п'ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
З огляду на вказані обставини, враховуючи, що апеляційну скаргу подано після спливу одного року (понад 19 місяців) з моменту винесення оскаржуваного судового рішення, а апеляційна скарга позивача не містить підтвердження наявності обставин, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Отже, оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, постановлена із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для її скасування відсутні.
Довід касаційної скарги, що в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Іващенко І. Ю., проте, вказаний представник не повідомляв його про стан судового провадження, про дату судових засідань, Верховний Суд відхиляє, з огляду на таке.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (частина перша статті 64 ЦПК України).
В цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. При цьому сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника.
Учасник судового процесу, реалізуючи свої процесуальні права має вчиняти дії з дотриманням процесуальних строків звернення до суду, тобто добросовісно користуватися своїми правами з метою недопущення настання негативних наслідків для такого учасника справи, які зумовлять докладання додаткових зусиль, направлених на поновлення, пропущеного процесуального строку.
За наведених обставин ОСОБА_5 , за обставин повідомлення уповноваженого представника про час та місце розгляду справи, який, серед іншого, подав заяву про розгляд справи за його та відповідача відсутності, мав вчинити дії, направлені на недопущення порушень процесуальних строків на подання апеляційної скарги, зокрема здійснювати контроль виконаної адвокатом роботи щодо належного представницького супроводу його, Гапонова Ігоря інтересів в суді.
Узагальнюючи наведене, вказані доводи не можуть свідчити про наявність обставини, передбаченої частиною третьою статті 394 ЦПК України, яка містить вичерпний перелік випадків, за наявності яких строк на касаційне оскарження судового рішення може бути поновлено.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ребрової Л. Г., на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 грудня 2024 року є необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ребрової Лариси Геннадіївни, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян