Ухвала
04 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 308/14404/22
провадження № 61-1398ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу адвоката Шпуганича Василя Петровича як представника ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 жовтня 2023 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних від суми заборгованості за договором позики,
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в розмірі 1 758,24 доларів США.
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 13 жовтня 2023 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 24 липня 2014 року, а саме - 3 % річних, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, за період з 29 жовтня 2019 року до 28 жовтня 2022 року, у розмірі 1 758,24 доларів США. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області додатковим рішенням від 20 листопада 2023 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 14 086,25 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Закарпатський апеляційний суд постановою від 10 грудня 2024 року апеляційну ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шпуганич В. П., залишив без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 жовтня 2023 року та додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2023 року - без змін.
31 січня 2025 року адвокат Шпуганич В. П. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 жовтня 2023 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову, яка визначається в іноземній валюті, розраховується у національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22)).
Представник заявника у касаційній скарзі посилається на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та зазначає, що розгляд справи має фундаментальне значення для відповідача та впливає на його права та інтереси, враховуючи його соціальний статус як інваліда ІІІ групи.
Слід зазначити, що оцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останнього внаслідок прийняття такого судового рішення.
Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржувані судові рішення таким, що підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання представника заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Шпуганича Василя Петровича як представника ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 жовтня 2023 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних від суми заборгованості за договором позики.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов