Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
04.02.2025м. ХарківСправа № 922/4805/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" (49044, Україна, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 17)
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Колодочки Г.В. (довіреність № 1 від 02.01.2025 ),
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", в якій просить суд:
1. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» (Місцезнаходження: 49044, Україна, м. Дніпро, вул. Шевченко, д. 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809 п/р НОМЕР_1 в «Райффайзен Банк» м. Київ, МФО 300335) індекс інфляції у розмірі 45390,78 грн та три проценти річних у розмірі 14402,94 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням господарського суду Харківської області від 28.10.2020 ро у справі № 922/2565/20.
2. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» (Місцезнаходження: 49044, Україна, м. Дніпро, вул. Шевченко, д. 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809 п/р р НОМЕР_1 в «Райффайзен Банк» м. Київ, МФО 300335) індекс інфляції у розмірі 1261,81 грн та три проценти річних у розмірі 400,77 грн, що нараховані на заборгованість стягнену додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.2020 ро у справі № 922/2565/20.
3. В порядку ч.2 ст.625 ЦКУ та ч.10 ст.238 ГПКУ зобов'язати орган, що здійснюватиме примусове виконання:
- нарахувати Відповідачу інфляційні втрати, як це передбачено ч.2 ст. 625 ЦКУ, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 15.11.2024 року, по дату повного погашення боргу, за формулою:
Сінф.втрат = Сп х Пс,
Де:
Сінф.втрат - сума інфляційних втрат за період прострочки.
Сп - загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на початок періоду.
Пс - індекс інфляційного розрахунку за весь період прострочки, розрахунок, якого здійснюється за формулою:
Пс = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
ІІz - індекс інфляції за останній місяць прострочення,
та стягувати ці інфляційні втрати з відповідача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення;
Розрахунок інфляційних втрат в Позові виконано станом на 15.11.2024 року;
- нараховувати Відповідачу 3% річних, як це передбачено ч.2 ст. 625 ЦКУ, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 30.12.2024 року, по дату повного погашення боргу, за формулою:
Сума санкції = Ск x 3 % (ст.625 ЦКУ) x Д : 365 : 100, де
Ск - загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на кінець періоду,
Д - кількість днів прострочення,
та стягувати даний відсоток з Відповідача на користь Позивача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення.
Розрахунок суми 3 % річних в позові виконано станом на 30.12.2024 р.
4. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» (Місцезнаходження: 49044, Україна, м. Дніпро, вул. Шевченко, д. 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809 п/р НОМЕР_2 р НОМЕР_1 в «Райффайзен Банк» м. Київ, МФО 300335) суму судового збору у розмірі 3028 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Позов обгрунтовано з посиланням на порушенням відповідачем зобов'язання з оплати заборгованості, що стягнена рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 та додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 у справі № 922/2565/20.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" (вх.№ 4805/24) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення суб'єктного складу сторін; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
03.01.2025 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.01.2025, вх.№ 118/25), в якій представник позивача повідомив, що що оригінали доказів, які долучені до позовної заяви, знаходяться у ТОВ «ЄВРОІНВЕСТ», а також просив у прохальній частині позову найменування відповідача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199) замінити на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ» (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4805/24. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні "04" лютого 2025 р. о 11:00.
У судовому засіданні 04.02.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання, призначене на 04.02.2025 об 11:00, не з'явився.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 06.01.2025 шляхом доставки в його Електронний кабінет, що підтверджується довідкою, яка міститься в матеріалах справи.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Разом з тим, відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
У судовому засіданні 04.02.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено таке.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 у справі № 922/2565/20 за позовом АТ «ЮНІКОН» до Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (61089, м. Харків, просп. Московський, буд. 299, код ЄДРПОУ 00213121) на користь Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, буд. 28А, код ЄДРПОУ 23647276) 8416,28грн. - 1% річних, 59088,23грн. - втрати від інфляції, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2102,00грн.
Вищезазначеним рішенням суду встановлено наступне:
Між Державним підприємством “Завод “Електроважмаш» (замовник) та Приватним акціонерним товариством “Юнікон» (постачальник) укладено Договір №238/16-34-ВК від 22.02.2017 (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2016-2017 роках поставити замовникові продукцію, зазначену в Специфікації №1 (Додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити товар. Поставка здійснюється окремим партіями.
22 лютого 2017 року між сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору, в якій сторонами погоджено асортимент, кількість та ціну продукції.
Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник здійснює поставку продукції замовнику протягом 10 календарних днів з моменту направлення письмового замовлення замовника, згідно з пунктом 1.3 цього Договору.
Ціна цього Договору становить 46175940,00грн. у тому числі ПДВ 20% 7695990,00грн. (п.3.1 Договору).
Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату продукції протягом 80 календарних днів з моменту здійснення поставки продукції.
При відвантаженні продукції постачальник надає замовнику наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну та товарно-транспортну накладну (п. 4.2 Договору).
Згідно з п. 5.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату продукції на умовах цього Договору.
За порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором, постачальник має право вимагати оплату 1% річних та індексу інфляційних витрат (п. 10.5 Договору).
Відповідно до п. 14.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 22.02.2018.
Рішенням суду встановлено, що відповідачем здійснено розрахунок з відповідачем за поставлену продукцію в повному обсязі, однак з порушенням строків визначених умовами п.4.1 Договору, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання. Позивач у відповідності до вищевказаних положень договору та статті 625 ЦК України за порушення строків виконання зобов'язання, нарахував відповідачеві 8416,28грн. - 1% річних, 59088,23грн. - втрат від інфляції. Перевіривши розрахунки позивача щодо 1% річних в сумі 8416,28грн., а також розрахунок інфляційних у розмірі 59088,23грн., суд провівши власні розрахунки встановив, що вони є обґрунтованими та вірно розрахованими, а тому в підлягають задоволенню в повному обсязі.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 у справі №922/2565/20 набрало законної сили 18.11.2020.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 у справі №922/2565/20 стягнуто з Державного підприємства “Завод Електроважмаш» (61089, м. Харків, пр-т Московський, буд. 299, код ЄДРПОУ 0213121) на користь Приватного акціонерного товариства “Юнікон» (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, будинок, 28А, код ЄДРПОУ 23647276) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2000,00грн.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 у справі №922/2565/20 набрало законної сили 17.12.2020.
Постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.07.2021 відкрито виконавче провадження №66265587 з виконання наказу №922/2565/20, виданого 18.11.2020.
Постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.07.2021 відкрито виконавче провадження №66265660 з виконання наказу №922/2565/20, виданого 17.12.2020.
Постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.07.2021 зупинено виконавче провадження №66265587 з виконання наказу №922/2565/20, виданого 18.11.2020 у зв'язку з тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. №36-р затверджено перелік об'єктів великої приватизації державної власності, до якого входить Державне підприємство "Завод "Електроважмаш", код ЄДРПОУ 00213121.
Постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.07.2021 зупинено виконавче провадження №66265660 з виконання наказу №922/2565/20, виданого 17.12.2020 у зв'язку з тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. №36-р затверджено перелік об'єктів великої приватизації державної власності, до якого входить Державне підприємство "Завод "Електроважмаш", код ЄДРПОУ 00213121.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2021 у справі №922/2565/20 заяву Приватного акціонерне товариства “Юнікон» про заміну сторони у виконавчому провадженні (вх. №20804 від 07.09.2021) задоволено.
Замінено боржника у виконавчому провадженні №66265587 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 18.11.2020 року по справі 922/2565/20 з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» (61106, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 299, код 00213121) на його правонаступника Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» (61106, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 299, код 00213121).
Замінено боржника у виконавчому провадженні №66265660 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 року по справі 922/2565/20 з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» (61106, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 299, код 00213121) на його правонаступника Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» (61106, Харківська обл., місто Харків, проспект Московський, будинок 299, код 00213121).
В подальшому, 10.01.2023 між АТ «ЮНІКОН», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 23647276 (далі за текстом - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809 (далі за текстом - Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2.2. Договору Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до Покупця - ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (код ЄДРПОУ 0213121), правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ», за Договором № 238/16-34-ВК від 22.02.2017 р. у сумі 71 606,51 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот шість гривень 51 копійка), що стягнена рішенням господарського суду Харківської області від 28.10.2020 р. та додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2020 р. у справі №922/2565/20.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2024 заяву ТОВ «ЄВРОІНВЕСТ» про заміну сторін у виконавчому провадженні (вх. № 19366 від 01.08.2024) у справі № 922/2565/20 задоволено.
Замінено сторону у виконавчому провадженні № 66265587, що об'єднане у зведене виконавче провадження № 62856266 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 18.11.2020 у справі № 922/2565/20, а саме: замінити стягувача - Приватне акціонерне товариство “ЮНІКОН» (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, будинок, 28А, код ЄДРПОУ 23647276) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРОІНВЕСТ» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченко, буд. 17, код ЄДРПОУ 25532809).
Замінено сторону у виконавчому провадженні № 66265660, що об'єднане у зведене виконавче провадження № 62856266 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 у справі № 922/2565/20, а саме: замінити стягувача - Приватне акціонерне товариство “ЮНІКОН» (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, будинок, 28А, код ЄДРПОУ 23647276) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРОІНВЕСТ» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченко, буд. 17, код ЄДРПОУ 25532809).
Замінено сторону у виконавчому провадженні № 66265587, що об'єднане у зведене виконавче провадження № 62856266 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 18.11.2020 у справі № 922/2565/20, а саме: замінити боржника - Акціонерне товариство “Завод “Електроважмаш» (61089, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 299, код ЄДРПОУ 00213121) на його правонаступника - Акціонерне товариство “Українські енергетичні машини» (61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 199, код ЄДРПОУ 05762269).
Замінено сторону у виконавчому провадженні № 66265660, що об'єднане у зведене виконавче провадження № 62856266 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 у справі № 922/2565/20, а саме: замінити боржника - Акціонерне товариство “Завод “Електроважмаш» (61089, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 299, код ЄДРПОУ 00213121) на його правонаступника - Акціонерне товариство “Українські енергетичні машини» (61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 199, код ЄДРПОУ 05762269).
Позивач вказує, що рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 не виконані, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення індекс інфляції у розмірі 45390,78 грн та три проценти річних у розмірі 14402,94 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням від 28.10.2020 року у справі № 922/2565/20, та індекс інфляції у розмірі 1261,81 грн та три проценти річних у розмірі 400,77 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену додатковим рішенням від 26.11.2020 року у справі № 922/2565/20.
Викладені обставини стали підставою звернення до суду позивача з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Відступлення права за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.
Таким чином, з 10.01.2023 позивач є новим кредитором для відповідача щодо сплати останнім інфляційних втрат та відсотків річних в зв'язку з невиконанням ним зобов'язань щодо виконання рішень Господарського суду Харківської області.
Приписами частини 4 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 у справі № 922/2565/20 за позовом АТ «ЮНІКОН» до Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" на користь Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" 8416,28грн. - 1% річних, 59088,23грн. - втрати від інфляції, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2102,00грн.
Обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 у справі № 922/2565/20, мають преюдиціальне значення та повторного доведення не потребують.
Отже, не підлягають доведенню обставини, пов'язані з неналежним виконанням відповідачем розрахунку за поставлену продукцію з порушенням строків, визначених умовами п. 4.1 Договору №238/16-34-ВК від 22.02.2017.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 викладено правову позицію, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2018 у справі №906/1283/16, згідно з якою внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За статтею 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як вбачається з позовної заяви, позивач здійснює нарахування інфляційних втрат та відсотків річних з дати ухвалення рішення та додаткового рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2565/20. Разом з тим, враховуючи наведені вище норми, за висновком суду нарахування за стягнену рішеннями суду заборгованість має здійснюватись з дати набрання такими рішеннями законної сили.
Щодо нарахування 3% річних суд вважає за необхідне вказати наступне.
Як вже зазначалося судом, стаття 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 у справі №922/2565/20 встановлено порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за Договором №238/16-34-ВК від 22.02.2017. В означеному Договорі закріплено, що за порушення строків оплати продукції, передбачених цим Договором, постачальник має право вимагати оплату 1% річних та індексу інфляційних витрат. Отже, сторони, укладаючи договір, дійшли згоди щодо зниженого розміру відсотків річних.
Враховуючи вказане, суд висновує, що нарахування позивачем у даній справі відсотків річних на заборгованість, стягнену рішенням та додатковим рішенням у справі №922/2565/20, має здійснюватись з урахуванням встановленого сторонами у Договорі 1% річних та на розмір заборгованості, стягнутої рішенням та додатковим рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/2565/20.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем заборгованості, стягненої рішенням та додатковим рішенням у справі №922/2565/20, у даній справі за підрахунком суду підлягають стягненню індекс інфляції у розмірі 41 798,31 грн та 1% річних у розмірі 2866,04 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 року у справі № 922/2565/20, та індекс інфляції у розмірі 1172,44 грн та 1% річних у розмірі 80,77 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 року у справі № 922/2565/20.
Стосовно вимог позивача про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до повного погашення боргу суд зазначає наступне.
Частиною 10 ст. 238 ГПК встановлено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Правовий аналіз положень ст. ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.
За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення. Такі проценти розрахує і стягне з них виконавець, що також передбачається і ч. ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".
До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Застосування частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України полягає у продовженні нарахування відсотків поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли суд, розглянувши спір по суті, ухвалив рішення про застосування відсотків.
Можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов'язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог у рішенні суду).
Нарахування відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України ґрунтується на тих самих нормах матеріального права, які є підставою для задоволення позову судом за результатом розгляду справи та які зазначені в мотивувальній частині рішення.
За своєю природою відсотки, зазначені в частині десятій статті 238 ГПК України, частинах десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України, є заходами відповідальності, що застосовані судом за порушення боржником виконання зобов'язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов'язання не виконується. Зазначені норми не визначають якоїсь іншої чи особливої правової природи відсотків, про нарахування яких суд може зазначити у рішенні про стягнення до моменту його виконання.
Стягнення процентів річних, правове регулювання яких визначено частиною другою статті 625 ЦК України, охоплюються положенням наведених норм. Підтвердженням цього висновку додатково свідчить сам зміст частини другої статті 625 ЦК України, в якій прямо зазначено, що проценти річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Суд враховує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Нарахування на суму боргу 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відбувається незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Враховуючи наведене, положення частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України урегульовують можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду.
Висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі №911/952/22.
Подібні за змістом висновки щодо можливості нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду та охоплення положеннями частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України передбачених частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість застосування у даному випадку механізму нарахування 1% річних відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України, починаючи з періоду, не охопленого предметом позовних вимог, до моменту виконання рішення та додаткового рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2565/20..
Розрахунок 1% річних для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за наступною формулою:
Сума санкції = С x 1% x Д : 365 : 100, де
С - загальна сума грошової заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу 1% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився за визначеною вище формулою.
Щодо вимоги про нарахування інфляційних втрат до моменту виконання рішення та додаткового рішення у справі №922/2565/20, суд вказує, що ст. 238 Господарського процесуального кодексу України передбачає лише нарахування відсотків або пені, у зв'язку з чим суд відмовляє в цій частині позовних вимог.
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" (місцезнаходження: 49044, Україна, м. Дніпро, вул. Шевченко, д. 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809, п/р НОМЕР_1 в «Райффайзен Банк», м. Київ, МФО 300335) індекс інфляції у розмірі 41 798,31 грн та 1% річних у розмірі 2866,04 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 року у справі № 922/2565/20.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" (місцезнаходження: 49044, Україна, м. Дніпро, вул. Шевченко, д. 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809, п/р НОМЕР_1 в «Райффайзен Банк», м. Київ, МФО 300335) індекс інфляції у розмірі 1172,44 грн та 1% річних у розмірі 80,77 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 року у справі № 922/2565/20.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" (місцезнаходження: 49044, Україна, м. Дніпро, вул. Шевченко, д. 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809, п/р НОМЕР_1 в «Райффайзен Банк», м. Київ, МФО 300335) судовий збір у розмірі 2262,39 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Зобов'язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, здійснювати нарахування 1% річних на суму боргу, стягнену рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 року у справі № 922/2565/20, починаючи з 31.12.2024 до повного погашення боргу за формулою: Сума санкції = С x 1% x Д : 365 : 100, де С - загальна сума грошової заборгованості, Д - кількість днів прострочення, та стягувати даний відсоток з Відповідача на користь Позивача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення.
Зобов'язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, здійснювати нарахування 1% річних на суму боргу, стягнену додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 року у справі № 922/2565/20, починаючи з 31.12.2024 до повного погашення боргу за формулою: Сума санкції = С x 1% x Д : 365 : 100, де С - загальна сума грошової заборгованості, Д - кількість днів прострочення, та стягувати даний відсоток з Відповідача на користь Позивача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення.
Роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати боргу, 1% річних нараховуються на залишок заборгованості.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченко, д. 17, код ЄДРПОУ 25532809).
Відповідач: Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" ( 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199, код ЄДРПОУ 05762269).
Повне рішення складено "06" лютого 2025 р.
Суддя О.О. Присяжнюк