04 лютого 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/153/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 1411/25 від 30.01.2025) керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (67707, м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 11б; e-mail: pru.bel@vppdr.gp.gov.ua; код ЄДРПОУ 38464859) в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26; e-mail: afpsu@dpsu.gov.ua; код ЄДРПОУ 00034039) та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 52, кв. 42; e-mail: yms.ukr@gmail.com; код ЄДРПОУ 31707234) про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення заборгованості в загальній сумі 118626,96 грн., -
Керівник Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс", в якій просить суд:
- визнати недійсним п. 3.1. договору № 127-22 від 25.07.2022 р., укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" в частині включення до ціни договору податку на додану вартість;
- визнати недійсним п. 3.1. договору № 102-23 від 12.06.2023 р., укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" в частині включення до ціни договору податку на додану вартість;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" на користь Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України 118626,96 грн., з яких безпідставно сплачені кошти як податок на додану вартість в сумі 97126,67 грн., інфляційні втрати в сумі 16018,30 грн., 3% річних в сумі 5492,99 грн.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що п. 3.1 спірних договорів суперечать пп. "г" пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану в частині включення ПДВ до договірної ціни правочину. Так, прокурор зазначає, що п. 3.1. договору від 25.07.2022 №127-22 ціна договору становить 282810,00 грн., у т.ч. ПДВ 47135,00 грн. Додатком №1 "Специфікація" до договору від 25.07.2022 №127-22 визначено кількість та найменування продукції, а також його загальну вартість, яка складає 282810,00 грн., у т.ч. ПДВ 47135,00 грн. Також п. 3.1. договору від 12.06.2023 №102-23 ціна договору становить 299950,00 грн., у т.ч. ПДВ 49991,67 грн., а додатком №1 "Специфікація" до договору від 12.06.2023 №102-23 визначено кількість та найменування продукції, а також його загальну вартість, яка складає 299950,00 грн., у т.ч. ПДВ 49991,67грн. На виконання вказаних договорів відповідач здійснив поставку, а військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснила оплату продукції, до вартості якої було незаконно включено ПДВ за ставкою 20% на загальну суму 97126,67 грн., оскільки обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану в частині включення ПДВ до договірної ціни правочину є порушенням чинного законодавства.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурором заявлено вимоги про визнання недійсними пунктів 3.1 договорів та стягнення з відповідача заборгованості за 2 окремими договорами поставки товару: № 127-22 від 25.07.2022 та № 102-23 від 12.06.2023, укладеними між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" у різні періоди часу.
Так, приписами ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак, на думку суду, спірні договори жодним чином не пов'язані між собою, оскільки вказані договори були укладені для отримання Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України різних товарів, і саме цим обумовлено укладення між сторонами окремих договорів.
При цьому слід зазначити, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права. Разом з тим дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку.
В свою чергу заявлені вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Об'єднання вимог за підставою виникнення означає, що вони походять від загальної підстави. Відтак, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві вимоги до одного відповідача, за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
До того ж за вказаним приписами ГПК України позовні вимоги повинні виходити з одних і тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги і об'єднання позовних вимог можливе, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються не подібними, а тими самими доказами.
Разом з тим, порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Наразі господарський суд зазначає, що кожна поставка товару за окремим договором є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав та обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені під час виконання відповідного договору, утворюється окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризується самостійними цивільно-правовими наслідками, встановленими в кожному договорі. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні видаткові накладні на поставку товару, платіжні документи на перерахування сум тощо).
Критерії одних й тих же суб'єктів, чиї права та обов'язки за кожним із спірних договорів однакові, а також вчинення вказаних правочинів протягом одного й того самого періоду - під час дії правового режиму воєнного стану, що наводить прокурор в обґрунтування об'єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об'єднання вимог у розумінні статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначено в Постанові Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.03.2023 у справі № 910/21280/21, за змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
В даному випадку заявлені в позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою як основна та похідна (задоволення однієї вимоги не залежить від задоволення іншої позовної вимоги), тому суд доходить висновку про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Згідно приписів п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи те, що відсутні підстави для застосування положень ст. 173 ГПК України, і прокурором порушено правила об'єднання позовних вимог, суд вважає, що позовна заява керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" про визнання недійсними договорів та стягнення заборгованості в загальній сумі 118626,96 грн. підлягає поверненню заявнику.
Також суд звертає увагу прокурора на те, що у даному випадку його права не порушуються, оскільки згідно частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з відповідними позовами до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення заборгованості в загальній сумі 118626,96 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя Л.М. Ільєва