04 лютого 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/156/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 1428/24 від 30.01.2025 р.) першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури (54006, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; e-mail: orgpredstavn@myk.gp.gov.ua; код ЄДРПОУ 02910048) в інтересах держави до Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; e-mail: kancel@mkrada.gov.ua; код ЄДРПОУ 26565573), фізичної особи-підприємця Тараненко Алли Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та фізичної особи-підприємця Капацини Миколи Васильовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання незаконними і скасування пунктів рішення міськради, визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу зі скасуванням державної реєстрації права власності, звільнення та повернення земельної ділянки, -
Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави до Миколаївської міської ради, фізичної особи-підприємця Тараненко Алли Анатоліївни та фізичної особи-підприємця Капацини Миколи Васильовича, в якій просить:
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання незаконними і скасування пунктів 17, 17.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 04.09.2009 №36/56, якими затверджено проект відведення та надано в оренду строком на 25 років фізичній особі-підприємцю Тараненко Аллі Анатоліївні земельну ділянку площею 2416 кв. м для обслуговування нежитлових приміщень за адресою: Варварівський спуск, 1/4 у місті Миколаєві;
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 17.03.2010, зі змінами та доповненнями, зі скасуванням державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис від 30.05.2018 №26429442);
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 10.09.2008 серії САС №228672 на будівлю складу, який складається з однієї основної будівлі літ. А площею 56,9 кв. м, службових будівель та споруд по вул. Варварівський спуск, 1/4;
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.11.2017, укладеного між Тараненко А.А. та Капациною М.В., зі скасуванням державної реєстрації права власності та із закриттям відповідного розділу Державного реєстру та реєстраційної справи (запис №23161250 від 02.11.2017);
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом зобов'язання фізичної особи - підприємця Капацини Миколи Васильовича (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) знести (демонтувати) огорожу та звільнити ділянку від металевих конструкцій (понтонів);
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом зобов'язання фізичної особи - підприємця Капацини Миколи Васильовича (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 26565573) земельну ділянку площею 2416 кв. м з кадастровим номером 4810136300:05:001:0013.
Позовні вимоги прокурором обґрунтовані тим, що надання земельної ділянки водного фонду, будівництво об'єктів нерухомості та оформлення права власності на них здійснено з порушенням вимог земельного, водного та містобудівного законодавства.
Так, між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення м. Миколаєва Миколаївської міської ради, на підставі розпорядження Управління з питань використання та розвитку комунальної власності міської ради від 21.06.2006 №206-р, та ФОП Тараненко А.А. 12.09.2006 укладено договір оренди №22 індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності. Пунктом 1.1 вказаного договору встановлено, що у строкове платне користування передається окреме індивідуально визначене майно - приміщення рятувальної станції №1 площею 168,5 кв. м, розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Варварівський спуск, 1а. Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.07.2008 №1573 вказаним нежитловим приміщенням надано адресу: Варварівський спуск, , та Тараненко А.А. 10.09.2008 видано свідоцтво серії САС №228672 про право власності на нерухоме майно. Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 від 10.09.2008, що міститься в матеріалах інвентарної справи №27891, підставою для його видачі є рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20.08.2008 №1675 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами». Натомість розміщене на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20.08.2008 №1675 не містить жодних відомостей та пункту щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомості за Тараненко А.А. Пунктами 17, 17.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 04.09.2009 №36/56 затверджено проект землеустрою та передано ФОП Тараненко в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2416 кв.м для обслуговування нежитлових приміщень по АДРЕСА_3 . На підставі вказаного рішення 17.03.2010 між Миколаївською міською радою та ФОП Тараненко А.А. укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель 26.04.2010 вчинено запис №041049700064. Відповідно до пункту 2.1 договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 2416 кв.м з кадастровим номером 4810136300:05:001:0013, у тому числі 221 кв.м під капітальною забудовою, 83 кв.м під тимчасовою забудовою, 87 кв.м під спорудою, 2025 кв.м під проходами та проїздами.
В подальшому Тараненко А.А. за договором купівлі-продажу від 02.11.2017 відчужила нежитлову будівлю складу по АДРЕСА_3 , яка складається з однієї основної будівлі літ. А загальною площею 56,9 кв.м, службових будівель та споруд, на користь Капацини М.В., про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №23161250. З огляду на зміну власника нерухомого майна, на підставі рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 25.04.2018 №487/540/18, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни в частині орендаря земельної ділянки площею 2416 кв.м з кадастровим номером 4810136300:05:001:0013 з Тараненко А.А. на Капацину М.В. (запис від 30.05.2018 №26429442).
Як вказує прокурор, на час прийняття Миколаївською міською радою пунктів 17, 17.1 розділу 1 рішення від 04.09.2009 №36/56 у власності Тараненко А.А. були відсутні об'єкти нерухомості, право на які зареєстровано у встановленому законом порядку, а також не перебували у користуванні останньої будівлі підприємств, установ та організацій, що належать до державної та комунальної власності.
За ствердженням прокурора, відповідно до наявних у проекті землеустрою текстових та графічних матеріалів (пояснювальної записки, експлікації земельних угідь, висновків управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради від 16.06.2009 №17-1886/3, міської санітарно-епідеміологічної станції від 17.06.2003 №1384/5, управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 23.12.2009 №02-19/1615, кадастрового плану земельної ділянки №ПВ-09-2009907х, плану меж зони дії обмежень) надана у користування ФОП Тараненко А.А. земельна ділянка площею 2416 кв. м з кадастровим номером 4810136300:05:001:0013 розташована в межах прибережної захисної смуги та на неї встановлені та діють обмеження типу « 01.05.02». Окрім того, згідно з інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області від 25.10.2024 №815/10 спірна земельна ділянка площею 2416 кв.м з кадастровим номером 4810136300:05:001:0013 накладається на визначену в законодавстві прибережну захисну смугу водного об'єкту - Бузького лиману. Отже вказане, на думку прокурора, свідчить, що спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Бузького лиману, є територією з обмеженим режимом господарської діяльності, а тому не могла буди відведена в оренду для комерційного використання.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про усунення перешкод територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом:
- визнання незаконними і скасування пунктів 17, 17.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 04.09.2009 №36/56, якими затверджено проект відведення та надано в оренду строком на 25 років фізичній особі-підприємцю Тараненко Аллі Анатоліївні земельну ділянку площею 2416 кв. м для обслуговування нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 ;
- визнання недійсним договору оренди землі від 17.03.2010, зі змінами та доповненнями, зі скасуванням державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис від 30.05.2018 №26429442);
- визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 10.09.2008 серії САС №228672 на будівлю складу, який складається з однієї основної будівлі літ. А площею 56,9 кв. м, службових будівель та споруд по АДРЕСА_3 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.11.2017, укладеного між Тараненко А.А. та Капациною М.В., зі скасуванням державної реєстрації права власності та із закриттям відповідного розділу Державного реєстру та реєстраційної справи (запис №23161250 від 02.11.2017);
- зобов'язання ФОП Капацини Миколи Васильовича знести (демонтувати) огорожу та звільнити ділянку від металевих конструкцій (понтонів);
- зобов'язання ФОП Капацини Миколи Васильовича повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 26565573) земельну ділянку площею 2416 кв.м з кадастровим номером 4810136300:05:001:0013.
Так, судом з'ясовано, що серед заявлених вимог прокурором заявлено позовні вимоги, які безпосередньо стосуються фізичних осіб - Тараненко А.А. та Капациною М.В., адже оспорюваний прокурором договір купівлі-продажу від 02.11.2017, укладений між Тараненко А.А. та Капациною М.В., при цьому матеріали позову не містять доказів того, що Тараненко А.А. і Капацина М.В. при укладенні вказаного правочину діяли як фізичні особи-підприємці. При цьому прокурором водночас із вимогою про визнання недійсним вказаного договору одночасно заявлено вимого про скасування державної реєстрації права власності Капацина М.В. на придбане за договором майно із закриттям відповідного розділу Державного реєстру та реєстраційної справи (запис №23161250 від 02.11.2017).
Отже, предметом позову у наведеній частині є вимоги немайнового характеру у спорі щодо речового права на майно, реєстрації та обліку прав на майно стосовно фізичної особи - Капацина М.В., який не виступає підприємцем у вказаних правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі N 916/385/19, від 13.02.2019 у справі N 910/8729/18 визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі N 916/1261/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі N 646/6644/17 зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Отже, при визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Пунктом 1 частини 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Також за положеннями пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Оскільки Тараненко А.А. та Капацина М.В. не виступають у оспорюваному договорі купівлі-продажу суб'єктами господарювання (фізичною особою-підприємцем) та спір в частині вимог прокурора стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.11.2017, укладеного між Тараненко А.А. та Капациною М.В., зі скасуванням державної реєстрації права власності та із закриттям відповідного розділу Державного реєстру та реєстраційної справи (в силу положень п. 1, 6 частини 1 статті 20 ГПК України) не підпадає під критерії господарського спору за участю фізичної особи, що охоплюється статтею 20 ГПК України, то подана позовна заява з вимогами до фізичних осіб в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.11.2017 і скасування державної реєстрації права власності Капацини М.В. не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Отже, у заявленому прокурором позові об'єднані позовні вимоги, які повинні розглядатись у порядку господарського та цивільного судочинства.
Положеннями статті 21 ГПК України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Також положеннями частини 4 статті 173 ГПК України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Отже, з огляду на положення чинного законодавства, заявлені прокурором вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу і скасування державної реєстрації права власності неможливо, які стосуються Тараненко А.А. і Капацини М.В. як фізичних осіб, не підпадають під юрисдикцію господарського суду та не можуть бути об'єднані в одне провадження з вимогами, заявленими до Миколаївської міської ради та ФОП Тараненко А.А. і ФОП Капацини М.В.
Згідно з приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи наведене та порушення прокурором правил об'єднання позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, господарський суд вважає, що позовна заява першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури підлягає поверненню заявнику.
Також суд звертає увагу прокурора на те, що у даному випадку його права не порушуються, оскільки згідно з ч. 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з відповідним позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави до Миколаївської міської ради, фізичної особи-підприємця Тараненко Алли Анатоліївни та фізичної особи-підприємця Капацини Миколи Васильовича про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання незаконними і скасування пунктів рішення міськради, визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу зі скасуванням державної реєстрації права власності, звільнення та повернення земельної ділянки.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя Л.М. Ільєва