г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2325/24
Номер провадження 1-кп/213/60/25
Іменем України
05 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань №14 кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, яка заміжня, з середньою спеціальною освітою, не працює, на утриманні дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (кримінальне провадження №12024041740000185 від 09.05.2024 року),
за участі сторін кримінального провадження -
сторони обвинувачення:
прокурора - ОСОБА_4 ,
сторони захисту:
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В підготовчому засіданні:
- прокурор заявив клопотання про відмову у затвердженні угоди, зазначивши, що 09.08.2024 набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024 і на теперішній час кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2024 році - 3028.00 грн.). Вартість викраденого ОСОБА_3 майна становить 1933,33 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За таких обставин, вчинене нею діяння, після набрання чинності Законом України №3886-ІХ, підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Просить в цій частині закрити кримінальне провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу та направити матеріали відповідному органу поліції для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП;
- обвинувачена та її захисник підтримали позицію прокурора та просили закрити кримінальне провадження. Наслідки такого закриття обвинуваченій роз'яснені та зрозумілі.
Потерпілий в підготовче засідання не з'явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі (а.с.47)
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частини третьої статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Щодо відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості.
Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо, крім іншого, існують обґрунтовані підстави вважати, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін.
Судом встановлена доцільність відмови в затвердженні угоди, у зв'язку втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, і укладення даної угоди порушуватиме права та інтереси обвинуваченого.
Відповідно до правил ст.474 КПК України, після відмови судом в затвердженні угоди судове провадження продовжуються у загальному порядку. Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
Щодо закриття кримінального провадження.
За змістом обвинувального акту:
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 (зі змінами) в Україні введено воєнний стан.
07.05.2024 у період з 19:00 год. по 08:00 годин 08.05.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в квартирі за місцем мешкання знайомого потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , розпивала із останнім алкогольні напої.
В подальшому, о 07:00 08.05.2024 у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, реалізуючи який вона, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, впевнившись у відсутності уваги потерпілого та ймовірних свідків - очевидців, а також в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 спав, всупереч інтересам власника, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу до майна, яке знаходилось на телевізорі у вищевказаній кімнаті, взявши руками та утримуючи його при собі, викрала мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8 imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № CE-19/104-24/20236-ТВ від 21.05.2024 становить 1933,33 грн.
Після чого ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, в подальшому обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись на свій розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 1933,33 гривень.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року (далі - Закон України № 3886-IX), відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок, що Закон України № 3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Отже, на теперішній час кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, встановлена досудовим розслідуванням заподіяна шкода за кримінальним правопорушенням, що інкримінується ОСОБА_3 не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 3028 грн.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Положення п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачена ОСОБА_3 надала свою згоду на закриття кримінального провадження.
За таких обставин суд приходить до висновку, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Частиною 8 ст. 38 КУпАП передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Тому суд вважає за необхідне направити матеріали відповідному органу поліції для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у провадженні № 13-47кс20 (справа №598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватись не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження стосовно обвинуваченого закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Отже, закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого з нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судово-товарознавчих експертиз.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).
Таким чином, процесуальні витрати у справі за проведення судово-товарознавчої експертизи підлягають стягненню із обвинуваченої ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 369, 371, 372, 376, 479-2 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Відмовити в затвердженні Угоди про визнання винуватості, укладеної 24 травня 2025 року між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 .
Кримінальне провадження №12024041740000185 від 09.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Копію даної ухвали направити до відділення поліції №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення діяння, кримінальне провадження щодо якого закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Речові докази: блокнот розміру А7, в якому наявний написаний текст із зазначенням марки, моделі та ІМЕІ викраденого телефону (т.2 а.с.29,30) та телефон марки Xiaomi Redmi Note 8 imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 sim-карта НОМЕР_3 (т.2 а.с.40, 67, 68) - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
Накладений на речові докази арешт - скасувати.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-24/20236-ТВ від 21.05.2024 в розмірі 3029,12 гривень.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_7