ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2025Справа № 910/14636/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши матеріали справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Профі»
про стягнення 24 720, 96 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 24 720, 96 грн. збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд -
28 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «С-ПРОФІ» (далі - Відповідач/Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР» (далі - Позивач/Замовник) було укладено договір про виконання підрядних робіт № 102ПР/23 (далі - Договір), за яким Підрядник зобов'язується власними силами на свій ризик за завданням Замовника виконати в обумовлений термін підрядні роботи (надалі - Роботи), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх вартість.
Відповідно до п.1.2.Договору підрядними роботами за даним Договором є роботи, погоджені Сторонами у Cпецифікаціях (далі - Специфікація), які з моменту підписання їх Сторонами є невід'ємними частинами даного Договору. Специфікація та вказані в ній Роботи можуть деталізуватися додатками (Проектною документацією, Локальним кошторисом, Графіком виконання робіт, Технічним завданням та ін.) які з моменту підписання їх Сторонами є невід'ємними частинами даного Договору
Як зазначає позивач, на виконання п.1.2. Договору Сторони погодили Специфікацію № 1 від 28.08.2023 року (далі - Специфікація), яка є невід'ємною частиною Договору.
Згідно пункту 1 Специфікації сторони домовилися, що Замовник замовляє, а Підрядник зобов'язується виконати наступні Роботи: Постачання та монтаж двох кондиціонерів Mitsubishi Electric Ms-Gf80/mu-gf80 з вбудованими комплектами НТК на загальну суму 154 506,00 грн. без ПДВ, ПДВ - 30 901,20 грн., всього з ПДВ - 185 407,00 грн.
Пунктом 2 Специфікації було встановлено умови оплати: 80% - передплата, 20% - протягом трьох днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
На виконання п. 2 Специфікації Замовником було сплачено загалом 185 407,20 грн, зокрема:
- 31.08.2023 року 148 325,76 грн, в т. ч. ПДВ - 24 720,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1С16104 від 31.08.2023р.;
- 07.12.2023 року 37 081,44 грн, в т. ч. ПДВ - 6 180,24 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1С24840 від 07.12.2023р.
Підрядником було виконано роботи на загальну суму 185 407,20 грн згідно акту виконаних робіт № 1 від 01.11.2023 року.
Відтак, розрахунок за виконані роботи Замовником проведено в повному обсязі.
Замовник та Підрядник на момент здійснення господарської операції - платники податку на додану вартість.
Підрядник зобов'язаний здійснити реєстрацію податкових накладних, а також розрахунк коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмету Договору у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку та в спосіб, визначений чинним законодавством України (п.7.8. Договору).
Сторони домовились також, що у випадку нездійснення Підрядником реєстрації податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, зобов'язання Замовника перед Підрядником по його оплаті зменшується на суму коштів, еквівалентну сумам податку на додану вартість, вказаних у відповідних незареєстрованих накладних та/ або розрахунку коригування до податкової накладної (п. 7.9. Договору).
У разі, коли Замовником не застосовувався п.7.9. Договору при не здійсненні Підрядником реєстрації податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, Підрядник протягом 7 (семи) календарних днів з моменту пред'явлення Замовником мотивованої претензії зобов'язується відшкодувати Замовнику всі пов'язані у зв'язку з цим збитки, в тому числі оплатити грошові кошти в розмірі суми податку на додану вартість, на яку Замовнику зменшено податковий кредит, зменшені витрати в податковому обліку, донараховані податки та штрафні санкції, накладені контролюючими органами (п. 7.10. Договору).
В листопаді 2023 року Підрядником було зареєстровано, а Замовником включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 6 180,24 грн. (за датою виникнення податкового зобов'язання 01.11.2023р.).
Щодо реєстрації податку на додану вартість в розмірі 24 720,96 грн. (за датою виникнення податкового зобов'язання 31.08.2023р.), то Відповідач повинен був зареєструвати податкову накладну № 4 від 31.08.2023 року на відповідну суму ПДВ - до 18.09.2023р. включно.
Однак, при цьому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПКУ).
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на наступне.
З електронного кабінету платника податку Позивача вбачається, що реєстрацію податкової накладної № 4 від 31.08.2023 року (на суму ПДВ - 24 720,96 грн.) зупинено. Інформування покупця про факт зупинення реєстрації податкової накладної передбачено пунктом 17 «Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246: «У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку». Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказана накладна була подана на реєстрацію 18 вересня 2023 року.
Згідно квитанції документ доставлено до ДПС України. Документ збережено. Реєстрація зупинена.
Відповідно до пункту 4 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (надалі - Порядок № 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 наведено рекомендований перелік документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.
При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п.6 Порядку № 520). Так як інформація, розміщена в електронному кабінеті платника податку Позивача, дозволяє отримати відомості про дату отримання контролюючим органом письмових пояснень і копій документів, які подавав Відповідач для розблокування податкової накладної; рішень, прийнятих комісіями щодо заблокованої податкової накладної, Позивачу стало відомо, що в межах законодавчо визначеного строку (365 календарних днів), тобто до 31.08.2024 року включно, Відповідачем не подано письмових пояснень і копій документів для розблокування податкової накладної № 4 від 31.08.2024 року.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (надалі - Закон 1914) внесено зміни до абзаців четвертого-шостого пункту 198.6 статті 198 ПКУ, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.198.6. ПКУ).
Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви Відповідач на надав до податкового органу будь-яких пояснень та/або копій документів з метою відновлення реєстрації податкової накладної.
Позивач посилається на те, що з врахуванням вищезазначених обставин та правових норм випливає, що за податковою накладною № 4 від 31.08.2024 року суму ПДВ Позивач, як платник податку, може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду серпень 2024 року ,таким чином Відповідачем не здійснено всіх можливих та передбачених законом дій для реєстрації податкової накладної № 4 від 31.08.2023 року на суму податкового зобов'язання 24 720,96 грн.
Підрядник зобов'язаний здійснити реєстрацію податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмету Договору у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку та в спосіб, визначений чинним законодавством України (п.7.8. Договору).
Сторони домовились також, що у випадку не здійснення Підрядником реєстрації податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, зобов'язання Замовника перед Підрядником по його оплаті зменшується на суму коштів, еквівалентну сумам податку на додану вартість, вказаних у відповідних незареєстрованих накладних та/ або розрахунку коригування до податкової накладної (п. 7.9. Договору).
У разі, коли Замовником не застосовувався п.7.9. Договору при не здійсненні Підрядником реєстрації податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, Підрядник протягом 7 (семи) календарних днів з моменту пред'явлення Замовником мотивованої претензії зобов'язується відшкодувати Замовнику всі пов'язані у зв'язку з цим збитки, в тому числі оплатити грошові кошти в розмірі суми податку на додану вартість, на яку Замовнику зменшено податковий кредит, зменшені витрати в податковому обліку, донараховані податки та штрафні санкції, накладені контролюючими органами (п. 7.10. Договору).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача як продавця послуг за договором.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/ послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима,
- дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Як вже зазначалось, згідно з п.201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Позивач вважає, що через те, що відповідач не зареєстрував податкові накладні йому завдано збитків, оскільки він не зміг скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 24 720, 96 грн. до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв'язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 24 720, 96 грн.
При цьому хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 24 720, 96 грн. збитків є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «С-ПРОФІ» (Україна, 03067, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВИБОРЗЬКА, будинок 94, код - 39703965) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР» (Україна, 80250, Львівська обл., Червоноградський р-н (п), село Павлів (з), пр. Юності, будинок 39, код 36153189) - 24 720 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять) грн. 96 коп. - збитків та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва