Житомирський апеляційний суд
Справа №295/8707/24 Головуючий у 1-й інст. Кузнецов Д. В.
Номер провадження №33/4805/172/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
05 лютого 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Вдовиченка Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Вдовиченка Богдана Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 26 травня 2024 року о 02 годині 00 хвилин по вул. Чехова, 24 в м. Житомирі, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Toyota RAV4 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в установленому Законом порядку. Водія відсторонено від керування транспортним засобом згідно ст.266 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Вдовиченко Б.В. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була беззаконна, а одна і таж сама службова особа одночасно розглядала 2 адміністративні матеріали, зокрема, постанову та протокол про адміністративне правопорушення, що є порушенням прав на захист ОСОБА_1 . Зазначає, що у протоколі вказано, що ОСОБА_1 вже керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, тобто з порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, але ОСОБА_1 не було висунуто вимогу (не пропозицію) пройти такий огляд, а тому останнього не можна притягнути до відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР України. Також у оскаржуваній постанові від 10.12.2024 вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України. Зазначені ознаки сп'яніння не перевірялися працівниками поліції, оскільки з відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна. ОСОБА_1 направлення на огляд не пропонувалося отримати, а тому останній самостійно пройшов вказаний огляд в КНП «ОМСЦ» ЖОР та висновком від 26.05.2024 (протокол №491) спростовуються ознаки, які автоматично, без перевірки внесені поліцейським до акту огляду, вказаним доказам не була надана оцінка судом першої інстанції. Вважає, що підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у суду першої інстанції не було, оскільки вина не є доведеною.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Вдовиченка Б.В., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 26.05.2024 вбачається, що 26 травня 2024 року о 02 годині 00 хвилин по вул. Чехова, 24 в м. Житомирі, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Toyota RAV4 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в установленому Законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортним засобом згідно ст. 266 КУпАП (а.с. 1).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; рапорті поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УНП в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції Б.Прокопенка від 26.05.2024; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2237676 від 26.05.2024 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП; наявним в матеріалах справи відеозаписом з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського.
Слід зауважити, що ОСОБА_1 належним чином ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис та надав пояснення «відмовляюсь», зауважень щодо дій працівників поліції до протоколу не висловлював.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була незаконна (беззаконна), не заслуговують на увагу, оскільки зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням комендантської години і Правил дорожнього руху, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, водія повідомлено уповноваженими особами про причину зупинки, що не викликало жодних заперечень з його боку, а тому подальші дії водія регламентуються нормами п. 2.5 ПДР України.
Щодо доводів захисника відносно того, що одна і таж сама службова особа одночасно розглядала 2 адміністративні матеріали, зокрема, постанову та протокол про адміністративне правопорушення є порушенням прав на захист ОСОБА_1 апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З відеозапису із нагрудної камери працівника поліції вбачається, що поліцейськими зупинено транспортний засіб на підставі вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» за порушення ОСОБА_1 і Правил дорожнього руху, за що її притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2237676 від 26.05.2024 (а.с. 5).
Так, відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 1061, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 1162, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 1211, 1212, частини перша і друга статті 1213, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 1241, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 1273, частини перша і друга статті 1274, статті 128 - 129, частина перша статті 1321, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 1331, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 1521, статті 161, 1644, стаття 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 1811, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Аналогічні вимоги закріплено у п. 4 Розділу І Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев'ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах.
Тобто, вказана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2237676 від 26.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №696355 від 26.05.2024 відносно ОСОБА_1 за порушення вимог п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП складені уповноваженим працівником патрульної поліції - Перегудою Богданом Михайловичем відповідно до вимог КУпАП, оскільки ні Кодексом, ні іншим нормативним актом не передбачено обмеження уповноваженої особи, в даному випадку ОСОБА_3 , вчинення вищевказаних дій (винесення постанови та складання протоколу про адміністративне правопорушення тощо) одним і тим же поліціянтом.
Покликання захисника на те, що у протоколі вказано, що ОСОБА_1 вже керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, тобто з порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, але ОСОБА_1 не було висунуто вимогу (не пропозицію) пройти такий огляд, а тому останнього не можна притягнути до відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, також у оскаржуваній постанові від 10.12.2024 вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, не заслуговують на увагу, оскільки як убачається із відеозапису ОСОБА_1 беззаперечно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, як із застосуванням спецзасобів, так і у медичному закладі. Окрім того, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколі та озвучені особі.
Відповідно до п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, а тому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення, а іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно, тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції ).
Аналогічні вимоги закріплено у п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Згідно п. 6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
ОСОБА_1 відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, як із застосуванням спецзасобів на місці, так і в медичному закладі, що зафіксовано на відеозапису, тому його дії вірно кваліфіковано, як порушення п. 2.5 ПДР України відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зазначення в оскаржуваній постанові суду першої інстанції від 10.12.2024 п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, зокрема, в описі обставин покликаючись на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №696355 від 26.05.2024, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, є опискою та не є підставою для скасування правильної по суті постанови суду, оскільки помилка у пункті Правил дорожнього руху України може бути виправлена судом першої інстанції.
Так, за змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП України, двома окремими підставами для притягнення до адміністративної відповідальності є керування особою транспортними засобами в стані сп'яніння (п. 2.9 «а» ПДР України) та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ( п. 2.5 ПДР України).
При цьому п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження огляду як місці так і в медичному закладі, тому його дій вірно кваліфіковано, як порушення п. 2.5 ПДР України за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не за п. 2.9 «а» ПДР України як керування особою транспортними засобами в стані сп'яніння.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376 та є належним і допустимим доказом.
Протокол відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складено за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП. Відмова водія від проходження ним огляду на стан сп'яніння за змістом положень ч. 1 ст. 130 КУпАП є самостійним складом адміністративного правопорушення, за встановлення якого особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. Наступне самостійне звернення водія на огляд не впливає на кваліфікацію правопорушення.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Також, згідно п.17 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 Інструкції).
За змістом висновку №491 від 26.05.2024 (а.с. 27) він складений на підставі самозвернення особи, а не за направленням працівників поліції, тому останній складений лікарем з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та п. 17 Інструкції і є недійсним при розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, вказаний висновок №491 від 26.05.2024 та акт судово-медичного дослідження (обстеження) №166 від 19.09.2024, не є доказами відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 складено у зв'язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто за порушення ним п. 2.5 Правил, а не за вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Факт відсутності та наявності в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння не спростовує винності ОСОБА_1 , який відмовився від огляду на стан сп'яніння і така відмова була беззаперечною.
Надане суду апеляційної інстанції клопотання про врахування при розгляді справи життєвих та інших обставин особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки положення ч. 2 ст. 33 КУпАП щодо врахування при накладенні стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, застосовуються у всіх випадках, крім накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Санкція статті 130 ч. 1 КУпАП є безальтернативною та закон в даному випадку не передбачає процесуальної можливості призначити будь-яке інше адміністративне стягнення.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Вдовиченка Богдана Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь