Справа № 161/11556/24 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В.
Провадження № 22-ц/802/219/25 Доповідач: Матвійчук Л. В.
04 лютого 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2024 року
У червні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК Уніка») звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 11 листопада 2020 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування майна №004046/0211/0000068, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, зокрема рухомим майном - музичними інструментами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з умовами договору страхування та ст. 92 Закону України «Про страхування» страхова компанія взяла на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування страхувальнику.
Позивач зазначав, що згідно з актом ЖКП № 3 Виконавчого комітету Луцької міської ради від 26 травня 2021 року про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), комісія у складі головного інженера Михайловського В. О., майстра технічної дільниці ОСОБА_3 , майстра ремонтної дільниці ОСОБА_4 , представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету склали акт про те, що 22 травня 2021 року в будинку АДРЕСА_1 у приміщенні магазину «Кобза» трапилося залиття. Причиною залиття є аварія, що трапилася на системі ЦО, ГВП (або ХВП) внаслідок втрати свідомості власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 в санвузлі, під час падіння був розбитий зливний бачок унітазу, що і спричинило затоплення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
25 травня 2021 року ОСОБА_2 як страхувальник за згаданим договором страхування від 11 листопада 2020 року звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування. Для встановлення характеру та розміру шкоди, завданої власнику майна, аварійним комісаром Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Екліс» 24 травня 2021 року проведено огляд та складено звіт про результати огляду майна/обладнання/ТЗ/вантаж/інше, а також замовлено проведення оцінки вартості спричиненого майнового збитку у ТОВ «Ай експерт».
Згідно зі звітом ТОВ «Ай експерт» № 00430212 вартість майнового збитку, завданого власнику майна на дату оцінки, становить 68 172 грн 21 коп. На підставі страхового акту № 00430212 від 10 серпня 2021 року ПрАТ «СК «Уніка» виконуючи взяті на себе зобов'язання, прийняло рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування на рахунок страхувальника ОСОБА_2 .
Позивач також вказував, що після виплати страхового відшкодування до нього як до страховика за договором страхування майна перейшло право вимоги до відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та сума відшкодування, яка підлягає стягненню, за мінусом франшизи становить 63 172 грн 21 грн. З метою досудового врегулювання спору, відповідачам було направлено вимогу, яка залишилась без виконання.
Ураховуючи наведене, ПрАТ «СК Уніка» просило суд стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на свою користь на відшкодування завданої майнової шкоди 63 172 грн 21 грн. та понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2024 року провадження у цій справі за позовом ПрАТ «СК Уніка» до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди закрито у зв'язку з її смертю.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2024 року позов ПрАТ «СК Уніка» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК Уніка» 63 172 грн 21 коп. на відшкодування завданої майнової шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові ПрАТ «СК Уніка».
Відзиву на апеляційну скаргу позивач не подавав.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження та без повідомлення учасників справи.
За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у цій справі є 04 лютого 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові, виходячи з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №339200095 від 14 липня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частці квартири АДРЕСА_3 (а.с.62, 63).
11 листопада 2020 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування майна № 004046/0211/0000068, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, зокрема рухомим майном - музичними інструментами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-20).
22 травня 2021 року в період дії договору страхування у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , сталося залиття застрахованого магазину та пошкодження музичних інструментів.
Згідно з актом ЖКП № 3 Виконавчого комітету Луцької міської ради від 26 травня 2021 року про залиття, аварію, що трапилася на системі ЦО, ГВП (або ХВП), комісія у складі головного інженера Михайловського В. О., майстра технічної дільниці ОСОБА_3 , майстра ремонтної дільниці ОСОБА_4 , представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету склали акт про те, що 22 травня 2021 року в будинку АДРЕСА_1 у приміщенні магазину «Кобза» трапилося залиття. Причиною залиття є аварія, що трапилася на системі ЦО, ГВП (або ХВП) внаслідок втрати свідомості власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 в санвузлі, під час падіння був розбитий зливний бачок унітазу, що і спричинило затоплення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
25 травня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування.
24 травня 2021 року було проведено огляд та складено звіт про результати огляду майна/обладнання/ТЗ/вантаж/інше та замовлено проведення оцінки вартості спричиненого майнового збитку у ТОВ «Ай експерт». Відповідно до звіту ТОВ «Ай експерт» № 00430212 вартість майнового збитку, завданого власнику майна, становить на дату оцінки 68 172 грн 21 коп.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с95).
ПрАТ «СК «Уніка» на підставі страхового акту № 00430212 від 10 серпня 2021 року прийняло рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування на рахунок страхувальника ОСОБА_2 .
Згідно з платіжним дорученням № 239634 від 16 серпня 2021 року було ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування у розмірі 63 172 грн 21 коп. (а.с.61).
Внаслідок виплати страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» отримало право вимоги та 11 серпня 2023 року за вих. № 4780/1-2 направило ОСОБА_1 , ОСОБА_5 досудову вимогу № 30712 щодо добровільного відшкодування завданої майнової шкоди, однак, будь-яких дій відповідач ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди не вчинила (а.с.64, 65).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що згідно з актом ЖКП № 3 Виконавчого комітету Луцької міської ради від 26 травня 2021 року причиною затоплення магазину «Кобза» стало протікання з квартири АДРЕСА_2 , проте саму причину, з якої саме сталося затоплення магазину «Кобза», зазначено зі слів відповідача ОСОБА_1 . При цьому суд не прийняв до уваги покликання відповідача на втрату свідомості власницею квартири ОСОБА_5 , яка при падінні розбила у санвузлі бачок унітазу, оскільки вважав, що вказана обставина не відноситься до обставин непереборної сили і є в причинному зв'язку з настанням матеріальної шкоди. Суд у своїх висновках також вказував, що утримання сантехнічного обладнання у справному стані покладається на власника житла та є його відповідальністю, однак, оскільки відповідач свого обов'язку належним чином не виконала, тому саме вона зобов'язана відшкодувати завдану майнову шкоду страховику в порядку суброгації.
Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду, враховуючи наступне.
За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини 1 та 2 ст. 1166 ЦК України).
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а)наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У справі, яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що на спростування вини у заподіянні майнової шкоди відповідач посилалася на акт ЖКП № 3 Виконавчого комітету Луцької міської ради від 26 травня 2021 року про залиття, у якому зазначено, що причиною залиття є аварія, що трапилася на системі ЦО, ГВП (або ХВП), внаслідок втрати свідомості ОСОБА_5 в санвузлі, під час падіння був розбитий зливний бачок унітазу, що і спричинило затоплення магазину «Кобза». На підтвердження цієї обставини відповідач надала суду довідку № 30/1.13 від 26 травня 2021 року КП «Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», з якої слідує, що 22 травня 2021 року о 13 год. 24 хв. ОСОБА_5 , 1936 року народження, надавалася екстрена медична допомога бригадою Луцького міського відділення ЕМД за адресою: вул. Стрілецька, 31/29, м. Луцьк, Волинська область. Виявлено попередній діагноз: «Стан після втрати свідомості (анамнестично). Гіпертонічний криз ускладнений енцефалопатією» (а.с.163).
Колегія суддів вважає, що відповідачем доведено відсутність протиправної поведінки, безпосереднього причинного зв'язку між діями і шкодою, а також вини у заподіянні майнової шкоди внаслідок залиття магазину. У розглядуваному випадку мала місце раптова, не пов'язана із виною чи протиправною поведінкою обставина - втрата особою свідомості, яку вона не взмозі була контролювати чи впливати на неї, та не може бути підставою для покладення юридичної відповідальності на особу за завдану майнову шкоду. Згадана довідка медичної установи підтверджує, що у ОСОБА_5 був виявлений діагноз - стан після втрати свідомості, що підтверджує ту обставину, що відомості зазначені зі слів ОСОБА_1 у згаданому акті щодо втрати свідомості ОСОБА_5 в санвузлі відповідають дійсності. Крім того, особи, які підписували зазначений акт будь-яких заперечень чи зауважень щодо його змісту не висловлювали. У висновках акту також вказано, що загальнобудинкові водопровідні та каналізаційні мережі знаходяться в технічно-справному стані, що свідчить про те, що залиття магазину сталося не з причин їх неналежного технічного стану.
Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів доходить висновку, що відповідач ОСОБА_1 належними та допустимими доказами спростувала презумпцію вини завдавача шкоди, а тому підстави для стягнення з неї на користь позивача завданої майнової шкоди у порядку суброгації у даному випадку відсутні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення суду з порушенням норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, його належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові ПрАТ «СК «Уніка».
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд цій справі оскаржуване рішення суду скасовує та ухвалює нове, тому відповідно до наведених положень ЦПК України суд змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову ПрАТ «СК «Уніка» з нього на користь ОСОБА_1 належить стягнути понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542 грн.
Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2024 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) гривні.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя
Судді: