ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1824/25
провадження № 2/753/4558/25
про відмову у відкритті провадження
"30" січня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Котвицький В.Л., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на майно,
У січні 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що спірна квартира придбана в період проживання позивача з її померлим чоловіком ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, у зв'язку з чим є об'єктом права спільної сумісної власності.
За результатами вивчення позовної заяви та доданих до неї документів суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Дослідженням відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень в режимі повного доступу установлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.09.2023 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання спірної квартири спільним сумісним майном (цивільна справа № 753/10126/22).
Постановою Київського апеляційного суду від 10.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Карманова В.В. залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20.09.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права спільної сумісної власності на майно залишено без змін.
Тлумачення пунктів 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України дає підстави для висновку, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, а предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Співставленням змісту позовної заяви та рішення суду у цивільній справі № 753/10126/22 установлено, що в обох позовних заявах наведені обставини проживання позивача з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, пов'язаність їх спільним побутом, взаємними правами та обов'язками, а відтак обидва позови подані з однієї і тієї ж підстави.
В обох випадках позивачем заявлено вимогу про визнання права спільної сумісної власності на спірну квартиру, від задоволення якої напряму залежить задоволення вимоги про визнання власності (права власності) на частину квартири, а тому її заявлення жодним чином не свідчить про інший предмет позову.
Отже ураховуючи, що спір щодо права власності на спірну квартиру з наведених у позовній заяві підстав вже є предметом судового розгляду, виникнення нового цивільного процесу з цього приводу не буде відповідати завданням цивільного судочинства та принципу верховенства права, а тому правові підстави для відкриття провадження у справі відсутні.
Керуючись пунктом 3 частини першої статті 186, статтями 258, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на майно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.Л. Котвицький