28 січня 2025 р.Справа № 520/22756/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 р. (ухвалене суддею Мар'єнко Л.М., повний текст якого складено 28.11.2024 р.) по справі № 520/22756/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (в подальшому - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00075702410 від 14.02.2024 р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 р. позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 р. , яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
У судове засідання позивачка не з'явилася, свого представника не направила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином, просила розгляд справи проводити без її участі та без участі її представника.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 02.10.2009 р. зареєстрована як суб'єкт господарювання Департаментом державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради за №24800000000113862 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район м. Харкова) з 06.10.2009 р. за №43029 та з 01.10.2020 р. зареєстрована як платник податку на додану вартість.
Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області у період з 20.12.2023 р. по 22.12.2023 р., відповідно до наказу від 07.11.2023 р. № 4763-п, повідомлення від 08.11.2023 р. № 541/20-40-24-10-17 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 11.058.2021 р. по 19.12.2023 р. за контрактом від 11.05.2021 р. № 3 (дата операції - 28.01.2022 р.), за результатами якої складено акт №42113/20-40-24-10-07/3040212040 від 29.12.2023 р., висновками якого встановлено порушення позивачкою вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пунктів 21 розділу ІІ "Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. № 5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту від 11.05.2021 р. № 03, укладеного з нерезидентом фірмою Semtorg Sp.z.o.o. в особі директора Єпішевої Н.О., юридична адреса: ul.Franciszkanska 3, lok.35, 02-233 Warszawa, Poland у сумі 63400 Євро на 150 днів, у сумі 44640,00 Євро на 176 днів.
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2024 р. № 00075702410, яким позивачці нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1778604,91 грн.
Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в подальшому - ПК України), грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно із п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 15.1 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно із п. 36.5 ст. 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 р.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (в подальшому - Закон №2 473-VIII), Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 5 від 02.01.2019 р., граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до п.п. 1 п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. № 7 (в подальшому - Інструкція №7), банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.
Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів (п п. 1 п. 7 Інструкції № 7).
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами. Загальні принципи підприємницької діяльності, сформульовані у статті 44 Господарського кодексу України, відповідно до якої підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Наведений вище принцип вільного вибору і самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, перш за все, встановлює можливість для суб'єктів підприємницької діяльності України підтримувати відносини з іноземними суб'єктами господарської діяльності з урахуванням положень Конституції та законів України, а також міжнародних норм і правил.
Судовим розглядом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та фірмою Semtorg Sp.z.o.o. (Покупець) укладено контракт від 11.05.2021 р. № 03, умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим Контрактом, передавати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим Контрактом, приймати та оплачувати цей Товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що поставляється, його часткове співвідношення, а також вартість товару відображаються в окремій специфікації на кожну окрему партію товару, яка є невід'ємною частиною цього Контракту. Загальна сума Контракту становить: 500000 (п'ятсот тисяч євро). Остаточна сума, згідно із інвойсами до цього Контракту. Постачальник зобов'язаний: Передати Покупцеві товар належної якості та в належній упаковці; передати Покупцеві товар вільним від будь-яких прав третіх осіб. Покупець зобов'язаний: оплатити товар в порядку та у строки, передбачені цим Контрактом. Умови оплати з товар обумовлюються в окремій специфікації на кожну окрему партію товару, що є невід'ємною частиною цього Контракту. Валюта платежу: Євро. У разі передачі товару Покупцеві в меншій кількості, ніж обумовлено в специфікації: покупець має право за своїм вибором: вимагати передати відсутню кількість товару або повернути різницю вартості товару. У разі передачі товару у кількості, що перевищує, зазначену в специфікації, Покупець зобов'язаний сповістити про це Постачальника.
Товар повинен бути упакований в тару (упаковку), що забезпечує його зберігання при перевезенні та зберіганні. Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за цим Контрактом, зобов'язана відшкодувати іншій Стороні заподіяні таким невиконанням збитки. За прострочення оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,4% від несплаченої вартості товару за кожний день прострочення, а також відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1% від несплаченої вартості товару за кожний день прострочення. У разі не передачі товару повністю або частково в передбачений термін Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,04% від вартості непереданого товару за кожний день прострочення. Цей Контракт набуває сили з моменту підписання його Сторонами та строк дії цього Контракту спливає 31.12.2022 р. або до розірвання цього Контракту.
Контракт підписано ФОП ОСОБА_1 та скріплено її печаткою, а також підписано директором фірми Semtorg Sp.z.o.o. та скріплено печаткою фірми Semtorg Sp.z.o.o. При заповненні поля «Реквізити і підписи сторін» Контракту Позивачем вказано її розрахунковий рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 .
До Контракту ФОП ОСОБА_1 надано Специфікацію від 29.12.2021 р. № 2, якою визначено товар: Люцерна (Medicago), кількість - 20 т (+/-10%), ціна за т - 3200 Євро, Сума Євро - 64000.
Згідно із Специфікацією № 2 від 29.12.2021 р. у вартість товару, що відвантажується за цією специфікацією, входять: упаковка, митне оформлення, сертифікація. Країна походження - Україна. Умови поставки - FCA Харків. Термін поставки - не пізніше 30.03.2022 р. Показники якості: волога - до 12%, чистота 96%. Умови оплати - оплата до 31.05.2022 р. Тара і пакування - біг беги. Продавець надає Покупцеві через перевізник наступні документи: фітосанітарний сертифікат, комерційний інвойс, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).
До Контракту надано Додаткову угоду № 2 від 31.05.2022 р., згідно якої п.п. 9.1 п. 9 Контракту викладено в такій редакції: «Цей Контракт набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та строк дії цього Контракту спливає 31.12.2024 р. або до розірвання цього Контракту». Внесено зміни до специфікації від 29.12.2021 р. № 2, а саме у графі "Умови оплати" та читати її в наступній редакції: "Оплата до 31.12.2024 р.". Додаткову угоду підписано Позивачем та скріплено її печаткою та підписано директором фірми Semtorg Sp.z.o.o. та скріплено її печаткою.
Згідно із отриманої податкової інформації від Національного банку України, датою проведення операції (дата відвантаження товару), за якою допущено прострочення строків розрахунку за Контрактом, - визначено 28.01.2022 р.
Відповідно до інформації з ІКС «Податковий блок» та з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України встановлено здійснення позивачем операції з експорту товару, згідно із вантажно-митної декларації № UA807170/2022/004471 від 28.01.2022 р., відповідно до якої позивачем (паспорт НОМЕР_2 від 17.01.2014 р.) (Відправник/Експортер) направлявся через митну територію України до Semtorg Sp.z.o.o. (ul.Franciszkanska 3, lok.35, 02-233 Warszawa, Рoland) товар: «Насіння люцерни синьої звичайної, не для посіву, не насінневий матеріал: Люцерна ботанічний вид (MEDICAGO) для технічних цілей - 22000 кг; Сімейство бобових, багаторічна трав'яниста рослина, не придатна для споживання в їжу, не для виробництва харчової продукції, використовується в якості присадки в мастило до дизельних двигунів. Насіння для технічних цілей, не протравлено, не містить ГМО, врожай 2021 року, партія 280122. Результати випробувань згідно ДСТУ 2240-93: чистота 99.5 %, вологість 8.8 %. Торговельна марка: немає даних. Виробник: ТОВ «Деліон Агро». Країна виробництва: UA. Загальна вартість товару згідно ВМД - 70400 Євро, що відповідає даним Специфікації від 29.12.2021 р. № 2: у розрахунку 3200 Євро за 1 т.
ФОП ОСОБА_1 направлено через митний кордон України 22 т люцерни, тобто +10% від кількості, визначеної Специфікацією від 29.12.2021 р. № 2, за ціною 3200 Євро за 1 тонну.
Відповідно до розділу 44 ВМД «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи» наявні посилання на Інвойс від 28.01.2022 р. № 01-03, CMR від 28.01.2022 р. № 0000001, Контракт від 11.05.2021 р. № 03, додаткову угоду від 29.12.2021 р. № 1, специфікацію від 29.12.2021 р. № 2, договір виробника від 09.12.2021 р. № 09/12/21-1, протокол випробування від 06.05.2021 р. № 1230-2.
Таким чином, строк надходження валютної виручки за експортований позивачкою 28.01.2022 р. товар за ВДМ №UA807170/2022/004471 до 27.01.2023 р.
Національним банком України направлена до контролюючого органу інформація по зовнішньоекономічній експортній операції позивачки як по такій, що має порушення строків, встановлених у п.21 розділу ІІ Положення №5.
Аналізом банківської виписки по розподільчому розрахунковому рахунку позивача № НОМЕР_3 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» по реквізиту «Призначення платежу» встановлено, що на користь ФОП ОСОБА_1 від фірми Semtorg Sp.z.o.o. надходили грошові кошти за товар поставлений, згідно із інвойсом від 28.01.2022 р. № 01-3 (включаючи попередню оплату за проформою від 29.12.2021 р.) у періоді з 29.12.2021 р. по 14.10.2022 р. у сумі 7000 Євро.
Згідно із фільтраційної виписки порахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 11.06.2021 р. по 17.04.2024 р. з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що 15.05.2023 р. від фірми Semtorg Sp.z.o.o. надійшли грошові кошти за товар поставлений згідно інвойсу від 28.01.2022 р. № 01-3 у сумі 1000 Євро.
Таким чином, фірмою Semtorg Sp.z.o.o. частково оплачено товар у розмірі 8000,00 Євро (платіж від 29.12.2021 р. на суму 6000 Євро та платіж від 14.10.2022 р. 1000 Євро), який експортований ФОП ОСОБА_1 вантажно-митною декларацією від 28.01.2022 р. № UA807170/2022/004471 (загальна сума 70400 Євро).
17.02.2022 р. Semtorg Sp.z.o.o. позивачці направлено рекламацію. в якій повідомлено, що товар поставлений відповідно контракту № 3 від 11.05.2021 р. та специфікації №2, міжнародної автотранспортної накладної CMR №0000001 від 28.01.2022 р. з 22 т люцерни, не відповідає погодженим показникам та має 82 % чистоти та 19 % вологості, у зв'язку з чим покупець вимагає знизити ціну вказану в фактурі № 01-03 від 28.01.2022 р., оскільки товар не відповідає вимогам ЄС. Недоліки за якістю і чистотою поставленого товару підтверджено аналізом (тестом), проведеної фірмою Hamilton (м. Варшава, Польща) № 334184/23/WAW від 19.07.2023 р.
У зв'язку з позасудовим врегулюванням спору сторонами підписано додаткову угоду від 31.05.2022 р. № 2, якою продовжено строк дії контракту до 31.12.2024 р. та внесено зміни до специфікації від 29.12.2021 р. № 2, а саме у графі "Умови оплати" в редакції: "Оплата до 31.12.2024 р. ".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2024 р. у справі № 922/2732/23 затверджено мирову угоду, укладену між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Sp.z.o.o., відповідно до якої, зокрема: "1.1 Предметом цієї мирової угоди є домовленість сторін щодо врегулювання на підставі взаємних поступок та порозумінь спору, а також наданих документів щодо неякісного товару, що вирішується Господарським судом Харківської області у справі № 922/2732/23 за позовом ФО-П ОСОБА_1 до Semtorg Sp.z.o.o. про стягнення заборгованості за контрактом № 03 від 11.05.2021 р. 1.2. Позивач, на підставі рекламації (мова оригіналу «Reklamacja») від 17.02.2022 р., Звіту про випробування № 334184/23/WAW (мова оригіналу «TEST REPORT NO 334184/23/WAW») від 19.07.2023 р. та акту приймання продукції (товару) за якістю від 29.08.2023 р. № 001, відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача, а саме щодо стягнення з Semtorg Sp. z.o.o. заборгованості за контрактом № 03 від 11.05.2021 р. в сумі 62400 євро. 1.3. Позивач та відповідач гарантують, що після підписання цієї мирової угоди вони у межах прав, наданих їм як позивачу та відповідачу, вживатимуть всіх заходів, спрямованих на закінчення провадження у справі № 922/2732/23. 1.4. Позивач та відповідач домовились, що після підписання мирової угоди зобов'язуються відмовитись від усіх претензій, майнових вимог, а також всіх спорів, що можуть виникнути щодо виконання умов контракту № 03 від 11.05.2021 р. 1.5. Сторони домовилися, що після підписання та затвердження судом мирової угоди контракт № 03 від 11.05.2021 р. вважається виконаним, з урахуванням п.п.1.1, 1.2 мирової угоди."
Тобто, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2024 р. у справі № 922/2732/23 встановлено факт поставки товару неналежної якості, зафіксовано домовленість між сторонами контракту про взаємні поступки з метою виконання умов договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, контролюючим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано зміну дати оплати за зовнішньоекономічним договором, укладеним між ФОП ОСОБА_1 та фірмою Semtorg Sp.z.o.o. від 11.05.2021 р. № 03 та врегулювання господарського спору
Крім того, контролюючим органом ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано доказів визнання недійсним Контракту від 11.05.2021 р. № 3, Додаткової угоди від 31.05.2022 р. № 2 до Контракту від 11.05.2021 р. № 3.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00075702410 від 14.02.2024 р. необґрунтоване, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 р. по справі № 520/22756/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 05.02.2025 року