Єдиний унікальний номер справи № 752/9760/23
Провадження №22-ц/824/355/25
05 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування.
В обґрунтування заявлених вимог зазначало, що 04.02.2020 між ПрАТ «СК «УСГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар енерджі Україна» був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-00015 та Додаток №1 до договору №28-0197-00015, предметом якого є страхування автомобіля Toyota, номерний знак НОМЕР_1 .
20.01.2021 року о 10-02 год. в м. Києві по вул. Звіринецька, б.46 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota, номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу Daewoo, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . 22.06.2021 року постановою Печерського районного суду міста Києва по справі №757/7148/21-п ОСОБА_1 було визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
21.01.2021 року страхувальник звернувся до ПрАТ «СК «УСГ» з заявою за виплатою страхового відшкодування, яка була розглянута, а пошкодження автомобіля потерпілого було визнано страховим випадком. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого склала 68821 грн. 05.02.2021 року відповідно до платіжного доручення №2787 на підставі акту огляду пошкодженого транспортного засобу, рахунку на оплату №MRD-6268-505081 від 26.01.2021, страхового акту №ДККА-74422 від 05.02.2021 року, розрахунку страхового відшкодування від 05.02.2021 року, було виплачене страхове відшкодування в розмірі 68821 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» згідно полісу ОСЦПВ 202260751, яке здійснило виплату ПрАТ «СК «УСГ» в розмірі 43350,85 грн., а також компенсацію додаткових витрат у розмірі 5270 грн.
Відповідач, як особа, відповідальна за завданий збиток, повинна сплатити різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченою за договором №28-0197-00015 та додатком №1 до договору №28-0197-00015, та сумою виплаченою за полісом №202260751, тобто відповідач повинна сплатити 25470,15 грн. (68821 грн. - 43350,85 грн. = 25 470,15 грн.).
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 25470, 15 грн та судові витрати.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» були залишені без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідач як відповідальна особа за завданий збиток повинен відшкодувати позивачу різницю між сумою страхового відшкодування сплаченою за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті та Додатку №1 до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-00015 від 04.02.2020 року та сумою страхового відшкодування, виплаченою за полісом №202260751, а саме 25 470 ,15 грн. Стверджує, що строк експлуатації автомобіля Toyota, номерний знак НОМЕР_1 перевищував 8 років, АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» застосувало коефіцієнт фізичного зносу, в результаті чого страхова виплата за полісом №202260751 становить 43 350,85 грн. Зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до наступних висновків:
У ході розгляду справи судом було встановлено, що ТОВ «Сокар енерджі Україна» є власником транспортного засобу Toyota Land Cruizer 200, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
04.02.2020 року між ПрАТ «СК «УСГ» та ТОВ «Сокар енерджі Україна» був укладений Договір №28-0197-00015 та Додаток №1 до договору №28-0197-00015, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Toyota, номерний знак НОМЕР_1 страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої завдані пошкодження застрахованому транспортному засобу.
20.01.2021 року о 10-02 год. в м. Києві по вул. Звіринецька, б. 46, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota, номерний знак НОМЕР_1 , (водій ОСОБА_2 ) та транспортного засобу Daewoo, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу Daewoo, номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» відповідно до полісу №202260751, який станом на 20.01.2021 року був діючим.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
22.06.2021 року постановою Печерського районного суду міста Києва по справі №757/7148/21-п ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, закрито провадження по справі за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
21.01.2021 року ТОВ «Сокар енерджі Україна» звернулося до ПрАТ «СК «УСГ» за виплатою страхового відшкодування у зв'язку із пошкодженням в дорожньо-транспортній пригоді 21.01.2021 року автомобіля Toyota Land Cruizer 200.
15.04.2021 ПрАТ «СК «УСГ» звернулось до АТ «СК «Мега-Гарант» за виплатою страхового відшкодування потерпілому власнику Toyota Land Cruizer 200, номерний знак НОМЕР_1 .
Автомобіль Toyota Land Cruizer 200, номерний знак НОМЕР_1 , був оглянутий, про що складений акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість).
Відповідно до рахунку на оплату від 26.01.2021 року №MRD-6268-505081, вартість запчастин та робіт з ремонту автомобіля Toyota Land Cruizer 200, номерний знак НОМЕР_1 , становить 68821 грн. без ПДВ.
05.02.2021 ПрАТ «СК «УСГ» року склало страховий акт №ДККА-74422 про затвердження розміру страхового відшкодування та розрахунок його суми в розмірі 68821 грн. та розрахунок суми страхового відшкодування.
ПрАТ «СК «УСГ» відповідно до платіжного доручення від 05.02.2021 року №2787 виплатило ФОП « ОСОБА_3 » страхове відшкодування в сумі 68821, 00 грн.
03.02.2022 року АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» відповідно до платіжного доручення від 03.02.2022 року №420 здійснило виплату в розмірі 43 350, 85 грн., а також компенсацію додаткових витрат у розмірі 5270, 00 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, зазначив, у страховика АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» виник обов'язок з виплати страхового відшкодування на покриття розміру фактично завданої в ДТП шкоди. Належних доказів того, що розмір такої шкоди перевищує ліміт відповідальності вказаного страховика, відсутні, тому немає підстав для покладення повної відповідальності за завдану позивачу матеріальну шкоду на відповідача, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, оскільки це суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності та не враховує висновки Верховного Суду.
По своїй суті позиція позивача, висловлена в апеляційній скарзі, в переважній більшості співпадає з доводами та обґрунтуваннями позовних вимог, які він висловлював в суді першої інстанції, і яким судом надано відповідну правову оцінку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.
В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 554/2491/17 зазначив наступне:
«Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.
Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є майже ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.»
З огляду на зазначене апеляційний суд вважає відсутніми підстави для повторного наведення тих доводів і аргументів, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи, і з якими в повній мірі погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що при розрахунку страхового відшкодування АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» було застосовано коефіцієнт фізичного зносу, внаслідок чого було розраховано та виплачено страхове відшкодування з урахування приписів ст. 29 Закону №1961-ІУ в рамках договору прямого врегулювання збитків, в якості обґрунтування для покладення відповідальності на відповідача, колегія суддів апеляційного суду прийняти не може.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
За характером правовідносин, що є предметом розгляду справи, предметом доказування в ній насамперед є питання розміру дійсної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП. Ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не було надано доказів того, що АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» було здійснено розрахунок страхового відшкодування в розмірі, що є меншим від фактично спричиненої шкоди. При цьому розмір страхового відшкодування, який ПрАТ «СК «УСГ» здійснило за договором добровільного страхування, не є належним доказом розміру реально спричиненої шкоди, оскільки умови цивільно-правової угоди породжують права та обов'язки лише для її сторін і не можуть встановлювати зобов'язання (в даному випадку - визначати розмір шкоди) для третіх осіб.
Зважаючи на вищевикладене, для покладення на відповідача обов'язку відшкодування позивачу шкоди в порядку регресу, останній мав б надати до суду належні та допустимі докази різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У той же час жодної з вищеперерахованих обставин належним чином в ході розгляду справи доведено не було. Судом першої інстанції в повній мірі та належним чином було досліджено усі представлені з цього приводу до суду докази, їм була дана належна детальна оцінка, за результатами чого суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
К.П. Приходько