28 січня 2025 року місто Київ
Справа № 757/222/20-ц
Апеляційне провадження №22-з/824/72/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Желепи О.В., суддів: Мазурик О.Ф., Шкоріної О.І.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про розірвання депозитних договорів, стягнення коштів
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 10 серпня 2022 року позов задовольнив частково.
Стягнув з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором № SAMDNWFD0070028501100 від 06.12.2013 в розмірі 500 000,00 доларів США, відсотки за період з 07.05.2014 по 28.12.2019 у розмірі 170 961,24 доларів США, 3% річних за період з 29.12.2019 по 13.11.202 у розмірі 13 191,78 доларів США, що еквівалентно 482 404 грн. 93 коп. без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 14 березня 2023 року апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Кобзар Ю.Б. - задовольнив частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року в частині стягнення 3% річних у порядку частини другої статті 625 ЦК України - змінив шляхом виключення з тексту резолютивної частини рішення вказівки: «що еквівалентно 482 404,93 грн без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку».
В іншій частині рішення - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року - залишено без змін.
13 листопада 2024 року представник АТ КБ «Приватбанк» - Кобзар Ю.Б. подала до Київського апеляційного суду заяву про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, а саме:
1) чи мають суми, зазначені у резолютивній частині рішення суду, бути виплачені АТ КБ «ПриватБанк» позивачу з урахуванням податків та зборів, якщо такі суми підлягають обов'язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України;
2) за рахунок яких саме коштів АТ КБ «ПриватБанк», як податковий агент, зобов'язане сплатити податки та збори до державного бюджету, якщо суми, зазначені в резолютивній частині рішення суду, підлягають обов'язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Заява обґрунтована тим, що приймаючи постанову від 14 березня 2023 року та змінюючи рішення суду першої інстанції шляхом виключення з тексту резолютивної частини рішення вказівки: «що еквівалентно 482 404,93 грн без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку», Київський апеляційний суд не врахував положення Податкового Кодексу, які є імперативними і обов'язковими до виконання, в частині того, що стягнуті за рішенням суду з банку відсотки за користування банківським вкладом за своєю природою є доходом Позивача (фізичної особи), які відповідно до законодавства підлягають оподаткуванню.
У цій ситуації в АТ КБ «ПриватБанк» виникло зобов'язання з однієї сторони виконати рішення суду в повній відповідності до вказаних у них відомостей. З іншої сторони, якщо суми, які підлягають виплаті у відповідності до вимог ПК України, є доходом фізичної особи, то АТ КБ «ПриватБанк» зобов'язаний виконати вимоги пп. 168.1.1 ст. 168 ПК України та з доходів, які підлягають виплаті фізичній особі, утримати та сплатити від імені такої особи податки, а решту коштів виплатити позивачу за рішенням суду.
Тобто, оскільки фізична особа, при отриманні доходу у відповідності до ст. 67 Конституції України зобов'язана сплатити податки, а фактичним платником таких податків є АТ КБ «ПриватБанк», то саме АТ КБ «ПриватБанк» і має утримати та сплатити податки із сум, які підлягають виплаті фізичній особі за рішенням суду.
01 січня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли матеріали справи № 757/222/20-ц.
У судовому засіданні представник заявника - Кобзар Ю.Б. заяву підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у ній. Просила роз'яснити постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2024 року в частині необхідності оподаткування відсотків за вкладом та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, не з'явилися. Заяв чи клопотань до суду не подали.
За приписами ч. 3 ст. 271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду заяви про роз'яснення судового рішення за відсутності інших учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., пояснення представника заявника, дослідивши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш чіткій і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення виникає через неоднозначне розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18.
Механізм, визначений у ст. 271 ЦПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.
Водночас роз'яснюючи постанову, суд не вправі змінювати її зміст, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні. Вимоги, які встановлені цивільним процесуальним законом, до змісту постанови суду апеляційної інстанції, містяться у статті 382 ЦПК України, з урахуванням положень ст. 263 ЦПК України.
Текст постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року викладено відповідно до вимог статей 263, 382 ЦПК України з посиланням на норми чинного цивільного процесуального закону із врахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду, викладено чіткими та зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння його точного змісту в контексті його виконання.
Колегія суддів, зауважує, що постанова Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року не є тим судовим рішенням, що підлягає виконанню, оскільки за змістом її резолютивної частини, рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року було лише змінено в частині стягнення 3% річних у порядку частини другої статті 625 ЦК України шляхом виключення з тексту резолютивної частини рішення вказівки: «що еквівалентно 482 404,93 грн без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку». Натомість в іншій частині, у тому числі в частині мотивів суду першої інстанції, що стосуються оподаткування сум, присуджених до стягнення з відповідача на користь позивача, залишено без змін.
Таким чином, постанова Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року не може бути роз'яснена в частині мотивів її прийняття, проте заявник звернувся із заявою про роз'яснення саме з цих підстав.
Колегія суддів також наголошує, що суд не є тим органом, що визначає підстави та порядок сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також не контролює правильність їх обчислення, своєчасність та повноту сплати. Відповідні обставини визначаються законом - Податковим кодексом України, а відповідним органом є Державна податкова служба України.
Слід також зазначити, що постанова апеляційного суду залишена без змін Верховним Судом, а тому апеляційний суд не вправі, в порядку роз'яснення постанови, змінити її зміст, та зменшити суми стягнуті з відповідача в порядку роз'яснення рішення.
Доводи представника заявника зводяться до того, що апеляційний суд, виключаючи посилання щодо утримання податків, фактично поклав обов'язок сплачувати податки на заявника за рахунок власних коштів. Тобто, вказані доводи свідчать про незгоду заявника з постановою, а відповідно така незгода мала бути відображена в касаційній скарзі та врахована Верховним Судом, під час розгляду касаційної скарги.
Таким чином, з огляду на залишення без змін постанови апеляційного суду, на стадії роз'яснення постанови неможливо зменшити стягнуті з відповідача суми вкладів та 3% річних, розмір яких за рішенням районного суду з урахуванням змін апеляційного суду визначено в іноземній валюті.
Законом України «Про виконавче провадження» чітко визначено, як виконуються рішення, за якими до стягнення присуджені суми в іноземній валюті.
Чи виконувати заявнику обов'язок податкового агенту та за рахунок яких коштів не є предметом розгляду справи.
Заявник на протязі тривалого часу не виконує цілком зрозуміле для виконання рішення суду.
Звертається з безпідставною заявою про роз'яснення рішення майже через 2 роки після набрання їм законної сили, що розцінюється судом, як намагання через процедуру роз'яснення, уникнути відповідальності за невиконання рішення суду на протязі двох років.
Враховуючи викладене, а також те, що заявник фактично просить роз'яснити мотиви прийняття та встановити порядок виконання постанови Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, а не рішення районного суду, на підставі якого видано виконавчий лист та за яким , визначено до стягнення всі суми, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні підстави для роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, оскільки вона є зрозумілою, не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння або неоднозначного тлумачення.
Керуючись статтями 260 та 271 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 05 лютого 2025 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді: О.Ф. Мазурик
О.І. Шкоріна