Справа № 420/35186/24
05 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді:Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, місце знаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 64494,88 грн,-
До Одеського окружного адміністративного суду 12 листопада 2024 року надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, місце знаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул.. Незалежності, 20) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 64494,88 грн.
Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року після отримання на запит відповіді Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 26.11.2024 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в результаті: нарахування по ППР від 20.04.2023 року за податковий період 2023 рік на суму 30 219,96 грн та ППР від 10.04.2024 року за податковий період 2024 рік на суму 31 761,18 грн, а також нарахування пені на суму 2513,74 грн.
Копію ухвали про відкриття провадження було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте поштове повідомлення повернулось без вручення 27.12.2024 року.
Окрім того, відповідно до ст. 130 КАС України, про розгляд справи для відповідача було опубліковано оголошення на сайті Судової Влади.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив. Також від відповідача до суду не надходило заяви чи клопотання.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Згідно з довідки про податкову заборгованість станом на 18.10.2024 року ОСОБА_1 має податкову заборгованість зі сплати податку - орендна плата з фізичних осіб - 64494,88 грн, з яких: недоїмка по основному платежу - 61981,14грн та пені -2513,74 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку податкового боргу ОСОБА_1 станом на 18.10.2024 року, відповідач має податковий борг який виник в результаті:
- 17.10.2023 - нараховано податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) ППР (форма Ф) №1104494-2409-0905 від 20.04.2023 терм.спл 17.10.2023 - 30219,96 грн;
- 05.02.2024 - нараховано пені ІКП на борг мин.р. (ст..129 ПКУ з урахуванням вимог ЗУ щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID-19) невизначений документ № AUTOPEN17з 12.02.2023 по … на ППР (форма Ф) № 111234-2409-0905 від 25.07.2022) - 2513,74 грн;
- 03.08.2024 - нараховано податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) ППР (форма Ф) №747026-2409-0905-UA26060230000053464 від 10.04.2024терм.спл03.08.2023 - 31761,18 грн.
Судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення направлялись відповідачу засобами поштового зв'язку, проте не були вручені у зв'язку з поверненням поштових відправлень за закінченням термін зберігання.
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 06.04.2023 року №0000459-1305-0919, що повернулась без вручення з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Вказаний податковий борг не був сплачений відповідачем, що підтверджено розрахунком податкового боргу та інтегрованою карткою платника податків, що послугувало причиною звернення до суду.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю з таких підстав.
Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України,контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п. 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно з п. 287.5. ст. 287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не сплачено у повному обсязі податкове зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з п. 59.4 зазначеної статті ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивач зазначив, що контролюючим органом було надіслано на адресу відповідача податкову вимогуформи «Ф» від 06.04.2023 року №0000459-1305-0919, що повернулась без вручення з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Статтею 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, в справі достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 64494,88 грн., яка належить стягненню на користь позивача в судовому порядку.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 зазначеної статті Кодексу докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність будь-яких заперечень та доказів з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, в зв'язку з чим належать задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,293,295 КАС України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, місце знаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 )про стягнення податкового боргу в сумі 64494,88 грн, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ) до бюджету суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 64494,88 грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто чотири гривні 88 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Cуддя Л.Р. Юхтенко