про залишення позовної заяви без розгляду
05 лютого 2025 рокусправа № 380/17684/24
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Львівський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Лунь З.І.
секретар судового засідання Лужняк О.М.
представник позивача Гай О.О.
представник відповідача Лиса Н.В.
розглянув заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, клопотання представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 19.07.2024 №408 о/с «Про особовий склад» щодо звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Львівській області відповідно , відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
-визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 18.07.2024 №2780 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого працівника ГУНП у Львівській області» щодо застосування до оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції.
Представниця відповідача звернулася до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. Просить це клопотання задовольнити.
Представник відповідача звернувся до суду із заявою, у якій проти клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду заперечує. У цій же заяві представник позивача просить суд поновити позивачу строк звернення до суду.
Вирішуючи клопотання, подані представниками сторін, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про дисциплінарний статут Національної поліції» від 15.03.2022 №2123-ІХ з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі підчас дії воєнного стану доповнено Дисциплінарний статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування» в період дії воєнного стану». Статтею 31 цього розділу Дисциплінарного статуту встановлено порядок оскарження дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану. Так, ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосовано до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Вказана норма Дисциплінарного статуту Національної поліції України набрала чинності з 01.05.2022.
Зазначений у ст.31 Дисциплінарного статуту строк у період воєнного стану законодавцем визнано достатнім для оскарження дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.
При вирішенні питання про строк звернення до суду, суд застосовує норми Дисциплінарного статуту, якими визначено, що поліцейський має право оскаржити застосовано до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
При цьому суд також бере до уваги висновки Верховного Суду у постановах від 31.05.2023, у справі №160/9356/22, від 31.10.2023 у справі № 340/4394/22, від 30.11.2023 у справі № 500/1224/23, від 28.03.2024 у справі № 420/22052/23, та який застосований судами попередніх інстанцій.
Суд встановив, що наказом ГУНП у Львівській області № 408 о/с від 19.07.2024 ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону «Про Національну поліцію» за пунктом 6 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
У цьому ж наказі вказана підстава звільнення Наказ ГУНП у Львівській області від 18.07.2024 №2780.
Листом ГУНП у Львівській області № 2270/13/01-2024 від 19.07.2024 позивача повідомлено, що наказом ГУНП у Львівській області № 408 від 19.07.2024 позивача звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону «Про Національну поліцію» за пунктом 6 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
У матеріалах справи є розписка ОСОБА_1 , засвідчена його особистим підписом 05.05.2022, у якій ОСОБА_1 повідомляє, що в його користуванні є мобільний телефон з номером НОМЕР_2 , на якому встановлено месенджери «WhatsApp», «Viber», а також поштова скринька ІНФОРМАЦІЯ_1
Про видання наказу ГУНП у Львівській області № 408 о/с від 19.07.2024, поліцейським УКЗ ГУНП у Львівській області надіслано лист ГУНП у Львівській області № 2270/13/01- 2024 від 19.07.2024 із додатком на месенджер «WhatsApp» до якого прив'язаний номер мобільного телефону НОМЕР_2 , а також на електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1
Вказане вище повідомлення доставлено позивачу 19.07.2024 о 17:17 год та переглянуте ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи.
Представник позивача заперечує факт ознайомлення позивача з оскаржуваними наказами саме 19.07.2024, та зазначає, що ОСОБА_1 дізнався про існування оскаржуваних наказів лише 23 липня 2024, отримавши лист ГУНП у Львівській області №2270/13/1-2024 від 19.07.2024, у якому повідомлялось, що наказом ГУНП у Львівській області від 19.07.2024 №408 о/с, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» п.6 ч.1 ст.7 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) його звільнено зі служби в поліції з 19.07.2024.
Також представник позивача вказує, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу зазначено інший наказ ГУНП у Львівській області від 18.07.2024р. №2780 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого працівника ГУНП у Львівській області». Однак, копії оскаржуваного наказу ГУНП у Львівській області від 18.07.2024 №2780 до вказаної відповіді долучено не було, у наказі №408 від 19.07.2024 міститься лише посилання як на підставу його прийняття - наказ ГУНП у Львівській області від 18.07.2024 №2780. Ні матеріалів службового розслідування, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу ні самого наказу ОСОБА_1 , всупереч зазначеного відповідачем не отримував, у тому числі і засобами електронної комунікації.
При цьому представник відповідача наполягає, що копію оскаржуваного наказу, разом із матеріалами службового розслідування, ОСОБА_1 отримав лише 22.08.2024 у відповідь на адвокатський запит від 31.07.2024р. №31.07/1-2024, відтак саме із цього часу зміг детально ознайомитись із підставами для винесення оскаржуваного наказу, та дійти висновку про невідповідність такого вимогам закону, а отже і дізнатись про порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених положень Дисциплінарного статуту, позивач ознайомлений з наказом ГУНП у Львівській області від 19.07.2024 № 408 о/с 21.07.2024.
Таким чином, оскільки позивач отримав спірний наказ 19.07.2024 о 17:17 засобами електронної комунікації ознайомлений з наказом ГУНП у Львівській області від 19.07.2024 № 408 о/с, отже він вважається таким, що ознайомився з наказом, яким його звільнено зі служби - 21.07.2024.
Стосовно аргументів представника позивача про те, що розписка ОСОБА_1 від 05.05.2022, у якій ОСОБА_1 повідомляє, що в його користуванні є мобільний телефон з номером НОМЕР_2 , на якому встановлено месенджери «WhatsApp», «Viber», а також поштова скринька ІНФОРМАЦІЯ_1 . підписана не ОСОБА_1 , а іншою особою, то суд такі відхиляє, оскільки ці аргументи є безпідставними. Жодних доказів на підтвердження означених обставин представник позивача суду не надав.
Крім того, зі змісту наказу від 19.07.2024 № 408 о/с видно, що підставою його прийняття стало застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до наказу від 18.07.2024 №2780.
Таким чином, позивачу з означеної дати, з 21.07.2024, стало відомо про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до наказу від 18.07.2024 №2780.
Стосовно аргументів представника позивача, що копію оскаржуваних наказів, разом із матеріалами службового розслідування, ОСОБА_1 отримав лише 22.08.2024 у відповідь на адвокатський запит від 31.07.2024р. №31.07/1-2024, відтак саме із цього часу зміг детально ознайомитись із підставами для винесення оскаржуваного наказу, то суд зазначає таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 зазначено, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу особи на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (провадження № К/9901/15971/20) за її ж позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі ГУ ПФУ, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Отже, те, що, як зазначає позивач, він ознайомився із оскаржуваними наказами лише 22.08.2024, після отримання відповіді на адвокатський запит, означає, що саме з цієї дати позивач почав вчиняти юридично значимі дії, спрямовані на захист своїх прав, що не ототожнюється з моментом, з якого розпочався строк звернення до суду.
Крім того, у позивача були відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення було прийняте дисциплінарною комісією, а також, що слугувало підставою для звільнення його зі служби в поліції.
Таким чином, позивач мав достатньо часу, з 21.07.2024 упродовж двох тижнів, щоб звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування оспорюваних наказів.
Сукупність викладених обставин, свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на звернення до суду з дотриманням вимог КАС України.
Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, оскільки те, що позивач не знав про існування оскаржуваних наказів і не міг про нього знати спростовується доказами, дослідженими судом.
У зв'язку з наведеним, залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Водночас суд вважає, що підстави залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду є обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 248 КАС України, суд
відмовити у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Клопотання представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Повна ухвала складена 05.02.2025.
Суддя Лунь З.І.