Рішення від 04.02.2025 по справі 640/20263/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року справа №640/20263/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо перерахування та виплати пенсії у розмірі 100% по довідці про грошове забезпечення від 23.03.2021 №ВСЗ/342 без обмеження максимального розміру, в подальшому в зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації, тощо;

зобов'язати відповідача за період з 01.01.2019 по теперішній час (з врахуванням раніше виплачених сум пенсії) здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 100% по довідці про грошове забезпечення від 23.03.2021 №ВСЗ/342 без обмеження максимального розміру, в зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації, тощо та в подальшому здійснювати перерахунок та виплату пенсії з врахуванням змін розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації тощо позивачу;

зобов'язати відповідача в подальшому здійснювати перерахунок та виплату пенсії з врахуванням змін розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації, тощо позивачу;

зобов'язати відповідача в разі проведення перерахунків пенсії (зокрема, в зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, встановленням нових підвищень, проведенням індексації пенсії, тощо) здійснювати перерахунок та виплату пенсії з врахуванням цих змін позивачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача щодо перерахування та виплати пенсії позивачу у розмірі 100% по довідці про грошове забезпечення від 23.03.2021 №ВСЗ/342 без обмеження максимального розміру.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , полковник у відставці, був звільнений з військової служби у Збройних Силах України 28.02.2005 року з посади начальника управління організації охорони та патрульно-постової служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (наказ Міністра оборони України №57 від 28 січня 2005 року).

З 01.03.2005 року позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 98% (за 31 рік вислуги) відповідних сум грошового забезпечення за відповідною посадою.

Пенсія була призначена із таких складових грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентна надбавки за вислугу років (40%), збільшення грошового забезпечення (100%), робота з таємними виробами, носіями, документами (20%), за безперервну службу (90%), премії (33%).

У квітні 2018 року на підставі постанови № 103 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в місті Києві мені було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року без врахування додаткових видів грошового забезпечення, а саме - надбавки за кваліфікацію, надбавки за умови режимних обмежень, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії та у розмірі 98% від щомісячного грошового забезпечення.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22.10.2020 року у справі №640/5287/20 зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2018 року без обмеження максимального розміру.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 03.08.2021 року у справі №640/14014/21 зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 року без обмеження максимального розміру, з урахуванням виплачених сум, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.03.2021 року №всз/342 з 01.04.2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб».

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 21.02.2022 у справі №640/35558/21 зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №всз/342 від 23.03.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років у розмірі - 100 %, без обмежень максимального розміру пенсії на підставі рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 року № 7-рп- /2016 у справі за конституційним поданням ВС України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення другого речення частини 7 ст.43, першого речення частини 1 ст.54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Позивач 30.09.2022 звернувся до Головного управління із заявою щодо надання роз'яснення по здійсненню перерахунку та виплати пенсійного забезпечення без обмеження максимальної суми у розмірі 100% від грошового забезпечення відповідно до довідки про грошове забезпечення та виплати індексації пенсії.

Листом від 28.10.2022 №23541-21937/Н-02/8-2600/22 Головне управління, зокрема, повідомило, що у вересні 2022 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №640/35558/21 з 01.04.2019 проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №всз/342 від 23.03.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років у розмірі - 100 %, без обмежень максимального розміру пенсії, після даного перерахунку з 01.04.2019 розмір пенсії склав 39813,74грн. Доплата по вказаному рішенню суду склала 194975,76грн.

Вказаним листом відповідач також повідомив, що оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №640/35558/21 не покладено зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру в подальшому в разі проведення перерахунків пенсії (зокрема, в зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, встановленням нових підвищень, проведенням індексації пенсії тощо), розмір пенсійної виплати, обчислений відповідно до вказаного рішення суду, після 01.04.2019 не переглядається і становить 39813,74грн., тобто не обмежується десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

У подальшому позивач 15.10.2022 звернувся до Головного управління із заявою про нарахування індексації грошового забезпечення за 2019, 2020 та 2022 роки та надати нову довідку із помісячним розрахунком індексації грошового забезпечення за 2019, 2020 та 2022 роки.

Листом від 18.11.2022 №25313-23870/Н-02/8-2600/22 Головне управління повідомило позивача, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №640/35558/21 не покладено зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру в подальшому після проведення перерахунків пенсії з інших дат, зокрема, в зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації тощо.

Листом від 26.06.2023 №21412-19993/Н-02/8-2600/23 Головне управління повідомило, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168 позивачу проведена індексація пенсії в результаті розмір пенсії з 01.03.2022 склав 45461,33грн., 01.03.2023 склав 47045,61грн. Нарахування індексації грошового забезпечення за 2019, 2020 та 2021 роки не здійснювалось, що також підтверджується копіями розрахунків пенсії позивача.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Оскільки з 05 березня 2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, позивач має право на перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI внесені зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, а саме доповнено статтю 43 новою частиною - сьомою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, внесені зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, а саме частину 7 статті 43, яку викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту 'Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20.12. 2016 року №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України від 09.04. 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними.

Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (пункти 3, 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 14. 12. 2000 року № 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України). Це виключає можливість органу державної влади, у тому числі парламенту, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб відтворювати положення правових актів, визнаних Конституційним Судом України неконституційними, крім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким певний акт (його окремі положення) було визнано неконституційним, у подальшому змінені в порядку, передбаченому розділом XIII Основного Закону України.

Конституційний Суд України в пункті 7 Рішення № 4-рп/2016 від 08.06. 2016 року вже висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З огляду на те, що положення ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано Конституційним Судом України неконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20.12. 2016 року. При цьому внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12. 2016 року до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є по своїй суті повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому ці зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження максимального розміру пенсії.

Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04. 1992 року Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія військовим пенсіонерам повинна виплачуватись без обмеження максимального розміру, тобто в розмірі її фактичного нарахування.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституція України в частині третій статті 22 констатує, що: " При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

Другий сенат Конституційного Суду України у справі №3-209/2018 (2413/18,2807/19) у засіданні від 13.12.2019 року установив, що в Україні визначається і діє принцип верховенства права; Конституція України мас найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії (стаття 8 Основного Закону України); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Основного Закону України).

Про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності, зазначив у своєму рішенні Конституційний Суд України (справа № 5- рп/2018 від 22.05.2018 року).

Згідно статті 6 Закону України від 06.09.2012 року № 5207-VI “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» забороняється дискримінація з боку державних органів, їх посадових осіб.

Відповідно до вимог частини першої, другої та четвертої статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться за документами, що є в пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №640/35558/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №всз/342 від 23.03.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років у розмірі - 100 %, без обмежень максимального розміру пенсії на підставі рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 року № 7-рп- /2016 у справі за конституційним поданням ВС України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення другого речення частини 7 ст.43, першого речення частини 1 ст.54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Таким чином, відповідач протиправно не здійснив виплату позивачу перерахованої пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №640/35558/21 без обмеження максимальним її розміром.

В частині позовних вимог про здійснення виплати пенсії з урахуванням суми індексації, суд звертає увагу на таке.

Статтею 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексації пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Згідно із абзацом другим статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина п'ята статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з чим з цією метою щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Проведення індексації пенсій у випадку їх несвоєчасної виплати пенсійним органом чинне законодавство України не передбачає.

У постанові від 13 травня 2021 року у справі №766/901/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що перерахунок пенсії на підставі рішення суду є відновленням його порушеного права на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині зобов'язання виплатити позивачу пенсію з урахуванням суми індексації задоволенню не підлягають.

Крім того не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати перерахунок та виплату пенсії з врахуванням змін розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність, індексації, тощо, оскільки вони заявлені на майбутнє.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною другою другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.

У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.03.2021 №ВСЗ/342 про грошове забезпечення у розмірі 100% та без обмеження максимального розміру.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити перераховану з 01.04.2019 ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.03.2021 №ВСЗ/342 про грошове забезпечення у розмірі 100% та без обмеження максимальним розміром.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.

Попередній документ
124943993
Наступний документ
124943995
Інформація про рішення:
№ рішення: 124943994
№ справи: 640/20263/22
Дата рішення: 04.02.2025
Дата публікації: 07.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.02.2025)
Дата надходження: 14.06.2023
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії