ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
в частині заявлених позовних вимог
"05" лютого 2025 р. справа № 300/657/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України, Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання рішень Ради Європи (Department for the Execution of ECHR judgments Council of Europe) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Держави України, Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання рішень Ради Європи (Department for the Execution of ECHR judgments Council of Europe) про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області в справі №342/472/15-ц після розгляду питання невиконання цього рішення Європейським Судом з прав людини; зобов'язання вжити негайних заходів щодо виконання рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області в справі №342/472/15-ц, яке виконати з індексацією на індекси інфляції та з урахуванням трьох процентів річних за час його невиконання та відшкодувати позивачу з державного бюджету України, тобто за рахунок відповідача держава Україна, заподіяну моральну шкоду за розробленими ЄСПЛ критеріями за тривале невиконання вказаного судового рішення.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, слід зазначити наступне.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
В статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 свого рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини п'ятої статті 125 Конституції України з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.
За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пунктів 7, 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, встановленими статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, адміністративні суди можуть розглядати публічно-правові спори у яких відповідачами є суб'єкти владних повноважень, зокрема орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства України.
Підсумовуючи вищенаведене слід вважати, що компетенція адміністративних судів України, в тому числі Івано-Франківського окружного адміністративного суду, не поширюється на правовідносини, які виникли не в державі, зокрема між ОСОБА_1 та Департаментом з питань виконання рішень Ради Європи (Department for the Execution of ECHR judgments Council of Europe).
В даному випадку іде мова про позовні вимоги ОСОБА_1 щодо протиправної бездіяльності Департаменту з питань виконання рішень Ради Європи (Department for the Execution of ECHR judgments Council of Europe) - виконання рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області в справі №342/472/15-ц після розгляду питання невиконання цього рішення Європейським Судом з прав людини, а також про зобов'язання Департаменту з питань виконання рішень Ради Європи (Department for the Execution of ECHR judgments Council of Europe) до вжиття негайних заходів щодо виконання судового рішення в справі №342/472/15-ц.
З огляду на викладене даний юридичний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки компетенція Івано-Франківського окружного адміністративного суду не поширюється на правовідносини, які виникають не в державі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (п. 6 ч. 1 цієї статті).
Водночас, слід звернути увагу на те, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, визначеній в постанові від 11.04.2018 в справі №820/583/16 (К/9901/7053/18), поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Враховуючи, що правовідносини в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання рішень Ради Європи (Department for the Execution of ECHR judgments Council of Europe) не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому слід відмовити у відкритті провадження по справі у вказаній частині.
На підставі наведеного, керуючись статтями 170, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі у частині позовних вимог до Департаменту з питань виконання рішень Ради Європи (Department for the Execution of ECHR judgments Council of Europe) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з такою ж позовною вимогою з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.