04 лютого 2025 року Справа № 280/11580/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
13 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною відмову суб'єкта владних повноважень Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у звільненні солдата, водія, ІНФОРМАЦІЯ_1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 »), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції від 07.09.2024) за сімейними обставинами - через необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
зобов'язати суб'єкт владних повноважень Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України звільнити з військової служби солдата, водія, ІНФОРМАЦІЯ_1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 »), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції від 07.09.2024) за сімейними обставинами - через необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II груп.
Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03 лютого 2025 року до суду надійшла заява, в якій представник Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України просить суд закрити провадження по справі №280/11580/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2025 № 6 о/с старший солдат ОСОБА_1 відповідно до статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» звільнений з військової служби у запас за підпунктом “г» пункту 3 частини 5 (необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи), зі списків особового складу військової частини виключений відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 24.01.2025 № 24.
Розглянувши заяву відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Судом установлено, що відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 24.01.2025 № 24, виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 (по мобілізації) (Г-046273), який здав справи і обов'язки за посадою старшого водія автомобільного взводу підвозу боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів 2-ої автомобільної роти автотранспортного батальйону військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та звільнено відповідно до підпункту «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГ України від 07 січня 2025 року №6 о/с у запас Збройних Сил України у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, 24 січня 2025 року та для взяття на військовий облік направити до ІНФОРМАЦІЯ_5 до АДРЕСА_3 .
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення) військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Враховуючи ту обставину, що предметом спору у справі є звільнення позивача з військової служби, суд вважає, що на час розгляду даної справи предмет спору у цій справі відсутній, оскільки позивач звільнений з військової служби у запас та виключений зі списків військової частини.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
У даному випадку у суду відсутні підстави вважати, що відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
На переконання суду, звільнення позивача з військової служби свідчить про виправлення військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України допущених порушень прав позивача щодо звільнення з військової служби, тому враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Представник позивача у позовній заяві просив розподілити судові витрати з надання правничої допомоги адвоката, вказавши на наявний у справі ордер серії АР №1211620 від 12.12.2024 на надання правничої допомоги, Договір № 25/11 від 25.11.2024 про надання професійної правничої допомоги, Додаток № 1 від 25.11.2024 до Договору (перелік та вартість послуг за договором), Акт № 1 від 12.12.2024 року про надання послуг до Договору №25/11 від 25.11.2024.
Відповідно до п.1.1, 1.2 Договору №25/11 від 25.11.2024 про надання професійної правничої допомоги, укладеному між Адвокатським бюро «Данила Тивоненка «Пріорітет» та ОСОБА_1 , Клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу Клієнту усіма законними методами та способами для захисту та відновлення порушених, оспорюваних та/ або невизнаних прав і законних інтересів Клієнта, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати Адвокатського бюро. Від імені Адвокатського бюро діє керуючий та адвокат Тивоненко Данило Русланович. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3П 001616, видане Радою адвокатів Запорізької області 29.03.2018.
Відповідно до п.5.1 Договору №25/11, розмір гонорару Адвокатського бюро, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього Договору.
Відповідно до п.5.2 Договору №25/11, витрати, понесені Адвокатським бюро при виконанні доручень Клієнта, підтверджуються відповідними первинними документами (видатковими накладними, актами, чеками, квитанціями, квитками тощо) і підлягають відшкодуванню Клієнтом у визначені Адвокатським бюро строк і порядку.
Згідно з Актом № 1 від 12.12.2024 року про надання послуг до Договору №25/11 від 25.11.2024, Адвокатське бюро «Данила Тивоненка «Пріорітет» в особі керуючого Тивоненка Данила Руслановича, який діє на підставі статуту, виконав такі послуги: консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, у тому числі проведення двох зустрічей з Клієнтом, попереднє вивчення та аналіз наданих Клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової практики Верховного Суду - 3 години - 1000,00 грн; складання адвокатського запиту, адресованого військовій частині НОМЕР_1 НГУ - 1 година - 1000,00 грн; складання адміністративного позову (позивач - Клієнт, відповідач - військова частина НОМЕР_1 НГУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - 7 годин - 7000,00 грн; підготовка до подачі позову до канцелярії Суду через підсистему «Електронний суд», у тому числі: роздрукування, добірка та сканування письмових доказів для додавання, завіряння копій документів - 2 години - 2000,00 грн; загальна сума - 11000,00 грн.
Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, у якій зазначено, що «КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15 грудня 2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів - суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції».
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування 11000,00 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу не відповідають розумності їхнього розміру. Так, оцінюючи співмірність розміру витрат, понесених на правову допомогу, слід також наголосити, що дана справа є справою незначної складності, розгляд справи здійснювався без проведення судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Таким чином, враховуючи, що закриття провадження у справі не пов'язане з відмовою позивача від позову, а обумовлене самостійним виконанням відповідачем позовних вимог позивача, які стали підставою для звернення позивача з даною позовною заявою, суд вважає, що витрати з надання правничої допомоги адвоката підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Отже, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню, враховуючи дискреційні повноваження суду до 2000,00 грн та стягує визначену суму за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 132, 139, 238, 239, 243, 248, 293-297 КАС України, суд
Заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі №280/11580/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.М. Чернова