Рівненський апеляційний суд
Іменем України
30 січня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/6950/24
Провадження № 11-сс/4815/4/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
скаржника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),
Ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Мотивував своє рішення слідчий суддя тим, що заява ОСОБА_6 не містить фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про злочини, які містять достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні Кримінального кодексу України (далі - КК), відповідно до якої злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
В апеляційній скарзі, з урахуванням доповнень до неї, ОСОБА_6 просить вказану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На обґрунтування заявлених вимог зазначив, що слідчий суддя, відмовивши у задоволенні його клопотання, не врахував приписи ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК ), відповідно до яких слідчий чи прокурор, не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відомості в ЄРДР, що слідчим зроблено не було. Вважає, що рішення було ухвалено незаконним складом суду, оскільки, згідно оскаржуваного рішення, повний текст ухвали мало бути проголошене 05.12.2024, проте, секретарем судового засідання, шляхом складання довідки від того самого числа, відкладено проголошення повного тексту на 09.12.2024, чим фактично перебрано на себе повноваження слідчого судді. Просить врахувати, що в матеріалах справи та в системі ЕК ЕС відсутні журнали судового засідання, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Окрім того зазначив, що в судових засіданнях від 09.10.2024 та 17.10.2024 як представник ТУ ДБР приймала участь неуповноважена особа, повноваження якої не підтвердженні матеріалами справи, а оскільки ним оскаржується бездіяльність керівника третього слідчого відділу (з дислокацією в м.Рівне) Територіального управління ДБР розташованого у м.Хмельницькому ОСОБА_7 , саме він мав брати участь в судових засіданнях. Просить врахувати що ухвала суду містить істотні суперечності, не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази, і відкинув інші та відсутнє належне мотивування оцінки наведених в скарзі фактів та обставин.
Також, на переконання апелянта, наявність в діях судді ОСОБА_8 та службових осіб Рівненського міського суду ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 376-1 КК стверджується тим, що у справі №569/12596/23 суддею було оформлено винесення заднім числом ухвали, датованої 11.08.2023, яка була надіслана для оприлюднення до Єдиного державного реєстру судових рішень 15.12.2023, зареєстрована у цей день, та надано загальний доступ 18.12.2023. Вважає, що суддею ОСОБА_8 та службовими особами апарату Рівненського міського суду було допущено очевидні порушення Порядку введення Єдиного державного реєстру судових рішень. Вважає, що ухвала від 11.08.2023фактично сфальсифікована, у цій електронній справі відсутній журнал судового засідання, опис справи та відсутня визначення автотипного розподілу судді для розгляду його заяви від 13.11.2023 про відвід судді ОСОБА_8 .
При цьому. ОСОБА_6 покликався на те, що ним було подано 12 заяв про відвід слідчої судді ОСОБА_8 , десять з яких іншими суддями були задоволені, а дві так і залишились не розглянутими.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_6 щодо необхідності скасування оскаржуваної ухвали як такої, що постановлена з порушенням вимог КПК, та необхідності внесення за його заявами відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, думку прокурора ОСОБА_9 про законність оскаржуваної ухвали та безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК імперативно визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зокрема, як вбачається з матеріалів судового провадження, 29 лютого 2024 року ОСОБА_6 надіслав на ім'я керівника ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому, шляхом направлення на електронні адреси цієї установи, заяву про вчинення слідчою суддею Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_8 та службовими особами Рівненського міського суду Рівненської області кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 376-1 КК, а саме умисне та несвоєчасне внесення неправдивих відомостей до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, іншої автоматизованої системи, що функціонує в суді.
08 березня 2024 року ОСОБА_6 на електронні адреси ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, на ім'я керівника, було направлено повторну заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з відповідей керівника третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_10 від 19.03.2024 за №748зкп/14-01-03-12018/2024 та від 19.03.2024 за №749зкп/х/14-01-03-12025/2024, за результатами розгляду вищезазначених заяв ОСОБА_6 не було встановлено обставин, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на той час не вбачалось.
Так, згідно з ч.1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, повинні внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
При цьому, ч.5 цієї статті визначає, що ч. 5 ст. 214 КПК, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Водночас, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані надати оцінку змісту, сутності заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, та, за наявності у викладених відомостях ознак, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як слушно зазначила слідча суддя, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення, а саме фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), при цьому покликавшись на релевантну судову практику Верховного Суду.
Частина 1 ст. 11 КК визначає, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Так, об'єктива сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.376-1 КК, полягає у вчиненні хоча б одного із діянь, альтернативно передбачених у диспозиції ч.1 ст. 376-1 КК, а саме: а) внесення неправдивих відомостей до АСДС; б) несвоєчасне внесення відомостей до АСДС; в) несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в АСДС; г) інше втручання в роботу АСДС.
Внесення неправдивих відомостей до АСДС полягає у включенні до АСДС інформації, що повністю або частково не відповідає дійсності. Зазначені відомості можуть, зокрема, стосуватися дати надходження документа до суду, предмета спору, сторін та інших учасників процесу, етапів проходження справи та матеріалів, строків розгляду, текстів судових рішень тощо.
Несвоєчасне внесення відомостей означає внесення до АСДС інформації яка відповідає дійсності, але з порушенням встановлених для цього строків. Так, згідно з ч.2 ст. 35 КПК матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в АСДС, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів.
Предметом злочину за ст. 376-1 КК є певна інформація, тобто відомості (дані), що вносяться до АСДС (дата надходження позовної заяви, інформація про предмет спору та сторони у справі, про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, тощо).
Таким чином, несвоєчасне надіслання для оприлюднення судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень не охоплюється диспозицією ст. 376-1 КК.
При цьому, з поданої ОСОБА_6 заяви про вчинене кримінальне правопорушення та з додатків до неї не вбачається обставин, які б свідчили про внесення слідчою суддею ОСОБА_8 або службовими особами Рівненського міського суду Рівненської області до АСДС інформації, що повністю або частково не відповідає дійсності. Не було встановлено таких обставин і в ході апеляційного розгляду.
Щодо не розподілення заяви ОСОБА_6 про відвід слідчої судді ОСОБА_8 при розгляді його скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР (судова справа №569/12596/23, провадження №1-кс/569/4747/23), то слід зауважити, що відповідно до долучених скаржником сканованих матеріалів зазначеного судового провадження, ця заява про відвід була подана ОСОБА_6 через електронний суд 13.11.2023 вже після розгляду його скарги слідчим суддею, який було здійснено 11.08.2023.
Також не знаходять свого підтвердження доводи апелянта про відсутність журналів судового засідання щодо розгляду його скарги, адже у матеріалах судового провадження містяться журнали судових засідань від 04.10.2024, 09.10.2024, 17.10.2024, 27.11.2024, в яких, у відповідності до вимог п.54 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, наявні посилання на записи фіксування відповідних судових засідань засобами підсистеми відеоконференцзв'язку у централізованому файловому сховищі. При цьому, пунктом 53 цього Положення передбачено, що технічний запис судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі, а пункт 54 Положення встановлює, що підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання в централізованому файловому сховищі, переноситься (передається, імпортується) до АСДС.
Окрім того, вказані протоколи судових засідань надсилались до електронного кабінету ОСОБА_6 секретарем судового засідання Рівненського районного суду Рівненської області, що стверджується відповідними довідками про доставку електронного документу.
Не вбачає колегія суддів істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у відкладенні оголошення повного тексту ухвали за скаргою ОСОБА_6 на іншу, ніж визначену при проголошенні вступної та резолютивної частини зазначеної ухвали, дати у зв'язку з перебуванням слідчої судді ОСОБА_11 у відпустці без збереження заробітної плати, адже вказана обставина жодним чином не впливає на законність, вмотивованість та обґрунтованість цього судового рішення.
Також не ґрунтуються на законі доводи ОСОБА_6 щодо відсутності повноважень у слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_12 з тих підстав, що його повноваження не були визначені керівником органу дізнання у відповідності до приписів ст. 39 КПК.
Так, положеннями ст. 39 КПК визначено, що керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування, при цьому ч.2 цієї статті визначає його повноваження при організації/здійсненні досудового розслідування.
Тобто керівником органу досудового розслідування визначається слідчий чи група слідчих лише у межах розпочатого досудового розслідування.
Разом з тим, як вбачається з вищезазначених відповідей керівника третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_10 , їх виконавцем був саме слідчий ОСОБА_12 , який вивчав подані ОСОБА_6 заяви про вчинене кримінальне правопорушення та готував на них відповіді.
При цьому, до повноважень слідчого, у відповідності до ст. 40 КПК, належить починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
За цих обставин, участь слідчого ОСОБА_12 при розгляді скарги ОСОБА_6 не суперечить вимогам КПК.
При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини не вимагається від суду давати детальні відповіді на кожен з аргументів сторін провадження. Зокрема, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог ОСОБА_6 не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3