Житомирський апеляційний суд
Справа №295/4046/24 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т. А.
Категорія 55 Доповідач Талько О. Б.
14 січня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
за участю секретаря Журавської Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/4046/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 1 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Воробйової Т.А.,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити її чоловікові ОСОБА_2 доплату до пенсії відповідно до статті 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, починаючи із 17 липня 2018 року.
Вказане рішення набрало законної сили, проте відповідач не здійснив нарахування цих коштів у розмірі 304552 грн.90 коп.
Позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер та вона є єдиним спадкоємцем за законом на все майно, яке увійшло до складу спадщини.
Зазначене рішення суду й досі не виконане відповідачем, який відмовляється виплатити їй кошти, що увійшли до спадкової маси після смерті її чоловіка.
Враховуючи вищезазначене, просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на свою користь 304552 грн. 90 коп. заборгованості з виплати коштів, які їй належать як спадкоємиці після смерті чоловіка ОСОБА_2 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 1 серпня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування недоотримані ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №240/7447/20, у розмірі 117997 грн. 16 коп.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд протиправно відмовив у стягненні на її користь 186555 грн. 74 коп., лише з тих підстав, що розрахунок недоотриманої пенсії у розмірі 304552 грн. 90 коп. здійснений нею самостійно, а не відповідачем.
Погоджуючись з тим, що відповідач є уповноваженим органом, який здійснює нарахування коштів за вказаним судовим рішенням, наголошує на тому, що наявність у нього такого дискреційного повноваження жодним чином не надає права на його реалізацію у свавільний та протиправний спосіб.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/7447/20 відповідач зобов'язаний був здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, однак наявний в матеріалах справи розрахунок свідчить про те, що відповідач здійснив нарахування підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів.
Вважає, що при визначенні розміру заборгованості суд зобов'язаний був належним чином дослідити надані сторонами розрахунки, перевірити та оцінити їх у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, а в разі незгоди з такими розрахунками повністю або частково,- зазначити правові аргументи на їх спростування та навести у рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду.
Позивачка також вказує, що умов надання відповідачем недостовірного та необгрунтованого розрахунку суми недоотриманої за життя ОСОБА_2 суми боргу, має бути перевірений та взятий до уваги здійснений нею розрахунок такої заборгованості, який був долучений до позовної заяви.
Саме такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 5 січня 2024 року у справі №295/4158/23, який не був врахований судом першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Судом також встановлено, що позивачка є дружиною ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .
Як встановлено судом, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року за життя спадкодавця не було виконане відповідачем. Вказані кошти не були нараховані та виплачені й після смерті ОСОБА_2 .
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою, в якій просила виплатити їй кошти, присуджені за життя її чоловіку на підставі вказаного рішення суду, у розмірі двох мінімальних заробітних платі щомісячно.
Однак, її заява не була задоволена та роз'яснено, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на виконання судових рішень визначається з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також у відповіді від 15 серпня 2023 року на звернення позивачки зазначено, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №240/7447/20 виконано та з 17 липня 2018 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживав на території радіоактивного забруднення, у розмірі 3524 грн. ( 1762 грн. х 2).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою самостійно проведено розрахунок підвищення до пенсії на суму 304552 грн. 90 коп. Водночас, нарахування розміру пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є виключною компетенцією органів Пенсійного фонду України, яка не може бути покладена на суд.
Таким чином суд, взявши до уваги здійснений відповідачем розрахунок, дійшов висновку про те, розмір недоотриманого спадкодавцем підвищення до пенсії становить 117997 грн. 16 коп.
З даного приводу слід зазначити наступне.
Відповідно до положень статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами ( частина перша статті 18 ЦПК України).
Аналіз змісту статті 1227 ЦК України свідчить про те, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов'язання органів Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень даної норми ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцеві. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 5 січня 2024 року у справі №295/4158/23.
У вказаній постанові також зазначено, що при визначенні розміру заборгованості відповідача суди зобов'язані належним чином дослідити подані стороною докази ( у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково,- зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Здійснений відповідачем розрахунок свідчить про те, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №240/7447/20, ОСОБА_2 нараховано підвищення до пенсії у розмірі 117997 грн. 16 коп. ( з урахуванням виплачених сум у розмірі 162979 грн. 39 коп.).
Аналіз цього розрахунку вказує на те, що відповідач щомісячно нараховував підвищення до пенсії не у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як це передбачено судовим рішенням, а з врахуванням двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб ( 1762 грн. х 2).
Вказана обставина також підтверджується листом відповідача від 15 серпня 2023 року.
Отже, рішення суду у справі №240/7447/20 й досі не виконане у повному обсязі.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказувала, що розмір підвищення до пенсії, яке не було нараховане та виплачене спадкодавцю, становить 304552 грн. 90 коп. ( з урахуванням виплачених сум у розмірі 162979 грн. 39 коп.).
При цьому, здійснений позивачкою розрахунок цієї заборгованості свідчить про те, що при обчисленні підвищення до пенсії застосовувалась мінімальна заробітна плата, встановлена на відповідний період.
Таким чином, колегія суддів погоджується з наданим позивачкою розрахунком й приходить до висновку про те, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 304552 грн. 90 коп.
Враховуючи вищезазначене, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 1 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 304552 грн. 90 коп., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: