печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33109/23-п
02 листопада 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
-за ст. 122-2 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №501589, 17.07.2023 о 18 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 в м. Києві по бул. М. Міхновського, 42, керуючи транспортним засобом Тойота Камри, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, яка була подана за допомогою сигнального диска з червоним сигналом. Вказаний автомобіль було зупинено шляхом переслідування та блокування. Вказаними діями водій порушив вимоги п. 2.4, 8.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП.
В судове засідання з'явились особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бондюк Б. В.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
Адвокат Бондюк Б. В. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП. Зазначив, що ОСОБА_1 не заперечує той факт, що 17.07.2023 він керував автомобілем Тойота Камри, державний номерний знак НОМЕР_1 . При цьому, рухаючись проїзною частиною бульвару Миколи Міхновського в м. Києві в районі будинку № 42, рух здійснював у крайній лівій смузі для руху у потоці транспорту, після чого, доїхавши до мосту ім. Патона в м. Києві, скористався з'їздом та продовжив рух по Набережному шосе. В момент його зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 висловив своє заперечення з приводу його зупинки та пояснював, що жодного адміністративного правопорушення не вчиняв. При цьому, зміст протоколу не роз'яснює, чим саме ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 ПДР та які саме документи не надав. Крім того, зміст протоколу не вказує на те, що дійсно працівниками поліції вживались заходи щодо зупинки саме автомобіля Тойота Камри, державний номерний знак НОМЕР_1 , місце його руху в цей момент, місце, де він повинен був зупинитись.
Суддя, вивчивши та оцінивши наявні матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 501589, відеозаписи з портативного відеореєстратора поліцейських №472100 та відеозапис системи відео спостереження «Безпечне місто», заслухавши позицію особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бондюка Б. В., надходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.
Так, пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України визначено, що водій на вимогу працівника поліції України зобов'язаний зупинитися з дотриманням приписів правил дорожнього руху. Працівники підрозділу поліції на дорозі - є працівниками органів Національної поліції України, законні вимоги яких повинні бути виконані. Водій зобов'язаний зупинити автомобіль, не порушуючи діючі Правила дорожнього руху України, тобто зупиняючи транспортний засіб, водій повинен забезпечити безпеку проїзду собі та іншим учасникам, не перешкоджати їм, навіть якщо працівник поліції України незаконно вимагає зупинитися негайно на його вимогу.
Закон України «Про Національну поліцію» передбачає вичерпний перелік підстав для зупинки автомобіля поліцейським. Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього Закону поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. Водій має право знати, хто і за що його зупинив.
Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 501589 не зазначено причину зупинки ОСОБА_1 та яку саме вимогу пункту 2.4 ПДР порушив останній.
У відповідності до вимог п.8.9 ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.
Проте з дослідженого відеозапису не вбачається, що працівниками патрульної поліції вживались заходи щодо зупинки саме автомобіля Тойота Камри, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також зупинення саме вказаного автомобіля шляхом переслідування.
Крім того, суд звертає увагу на те, що стаття 122-2 КУпАП передбачає дві частини:
- диспозиція першої частини зазначеної статті передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу;
- диспозиція частини 2 вказаної статті передбачає відповідальність за невиконання водіями транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та/або вантажів, вимог уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №501589 від 17.07.2023щодо ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП не містить частини вказаної статті.
При цьому суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 9 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 , вважаю необхідним провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 283-284 КпАП України, на підставі ст. 247 КпАП України,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С.В. Шапутько