печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39842/24-к
05 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024100060001737 від 23.07.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітана поліції ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному проваджені № 12024100060001737.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне.
Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060001737 від 23.07.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Печерської окружної прокуратури м. Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , перебуває на посаді проректора з господарсько-комерційної діяльності-керівника департаменту закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (код за ЄДРПОУ 30373644) та згідно наказу від 30.06.2021 №184-К Першого проректора, в силу покладених на нього обов'язків відповідно до вимог Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», нормативно-інструктивних документів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також будучи забезпечений законодавством правами і обов'язками, необхідними для належного здійснення своїх повноважень, є працівником юридичної особи змішаної форми власності (35 % належить державі Україна в особі Київської міської державної адміністрації).
Так, у середині липня 2024 року до ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_8 з приводу вступу до вищенаведеного навчального закладу для здобуття вищої освіти його знайомого ОСОБА_9 .
Надалі, ОСОБА_6 , при розмові з ОСОБА_8 порадив останньому подати документи до приймальної комісії на вступ до вказаного начального закладу, та в подальшому, діючи умисно, із корисливих мотивів, апелюючи наявними у нього зв'язками і хорошими стосунками з посадовими особами даного навчального закладу, повідомив останньому, що за умови передачі йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000 доларів США він, шляхом впливу на посадових осіб закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (код за ЄДРПОУ 30373644), забезпечить позитивне вирішення питання про зарахування ОСОБА_9 на навчання, в іншому випадку ОСОБА_9 не буде зарахований на навчання.
В свою чергу, ОСОБА_8 , сприймаючи ОСОБА_6 , як представника навчального закладу, усвідомлюючи, що останній, в силу своїх повноважень, стосунків із посадовими особами закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (код за ЄДРПОУ 30373644), а саме особами з числа керівництва та членів приймальної комісії, до повноважень яких входить прийняття рішення про зарахування на навчання до навчального закладу, зможе вплинути на них, з метою прийняття позитивного рішення, погодився надати ОСОБА_6 визначену неправомірну вигоду.
Так, 03 вересня 2024 року, близько 11 год. 50 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні свого робочого кабінету № НОМЕР_1, що знаходиться у корпусі № 3, закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (код за ЄДРПОУ 30373644), розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисних спонукань, зустрівся з ОСОБА_8 для одержання від останнього грошових коштів. Під час зустрічі, ОСОБА_6 достовірно знаючи, що не входить до складу приймальної комісії вказаного вище навчального закладу, запевнив при цьому ОСОБА_10 про позитивне вирішення питання щодо зарахування ОСОБА_9 на навчання, після чого, перебуваючи на робочому місці, отримав від ОСОБА_10 попередньо визначену неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, чим довів до кінця свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, для себе чи третьої особи, а саме за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - невстановлених службових осіб «Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», відповідальних за прийняття рішення про вступ абітурієнтів на навчання.
03.09.2024 громадянину України ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Вказані обставини на думку слідчого виправдовують застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому захисник заперечував щодо задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні, вказавши на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, а також зазазначив про міцні соціальні зв'язки підозрюваного та наголосив на зібраних характеризуючих документах стосовно останнього.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
1.Заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) УСР в місті Києві за № 417 від 22.07.2024;
2.протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 23.07.2024;
3.протоколом обшуку від 03.09.2024;
4.протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України від 03.09.2024;
5.протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.09.2024;
6.протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 03.09.2024;
7.протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 03.09.2024;
8.протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.09.2024;
9.протоколом огляду та вручення грошових коштів від 03.09.2024;
10.іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту про протилежне слідчий суддя не приймає.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Так як особа, ОСОБА_6 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має міцні соціальні зв'язки, визначене місце проживання, за якими характеризується позитивно.
Судовим розглядом, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , даних, що характеризують його особу, встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Долучені до клопотання докази, містять переконливі дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Доказів того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, а також інших учасників кримінального провадження; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчому судді не надано. Твердження з приводу існування таких ризиків є сумнівними, з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення та даних, які характеризують особу підозрюваного, та як наслідок розцінюється як домисел, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями слідчого.
При цьому ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.
Дані про особу підозрюваного, який є раніше не судимий, працевлаштований, має постійне місце проживання та родину свідчить на користь останнього, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_6 , в свою чергу спростовує доводи слідчого щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, враховуючи, що стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованої підозри, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12024100060001737 від 23.07.2024, а саме до 02.11.2024 включно, з одночасним покладенням на ОСОБА_6 процесуальних обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 02.11.2024 в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1