печерський районний суд міста києва
Справа № 757/814/25-к
пр. 1-кс-603/25
27 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023000000000091 від 27.01.2023, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 , представник власника майна - адвокат ОСОБА_5
14.01.2025 до провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на вилучене 19.12.2024 року майно, в межах кримінального провадження № 22023000000000091 від 27.01.2023, під час проведення обшуку, за місцем здійснення своєї діяльності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у офісному приміщенні ТОВ «ТФФ Сантис» (кабінет №615), ТОВ «МСК» (кабінет №712 а), ТОВ «ФІАНОР» (кабінет №712 б), за адресою: місто Київ, вул. Січових Стрільців, 1/5, яке зазначене у клопотанні.
Так, 19.12.2024 року у відповідності до положень ч. 3 ст. 233 КПК України, за вищевказаною адресою було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено документи, зазначені у клопотанні.
Вказані вище документи, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, прокурор зазначає, що з метою забезпечення збереження речових доказів необхідно накласти арешт на вказане майно.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, вважає, що дане майно є тимчасово вилучене, а клопотання подане з пропущеним строком, у зв'язку з чим просить повернути його прокурору.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
В частині другій ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з частиною третьою ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 2 та 3 частини другої ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні прокурора про арешт майна повинні бути зазначені перелік і види майна, що належить арештувати та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи, що прокурором у клопотанні чітко не зазначено у якому саме приміщенні та кому належать конкретні вилучені документи, а слідчий суддя не може це встановлювати самостійно, що позбавляє його можливості оцінити всі обставини вилучення даного майно, його приналежність, та порушує вимоги ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне повернути прокурору вказане клопотання та встановити строк у сімдесят дві години після отримання ухвали для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, ч. 6 ст. 9, 26, ст. ст. 170-172, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна - повернути прокурору для усунення недоліків викладених в мотивувальній частині цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7