Справа № 755/1876/25
№ 1-кс/755/423/25
"01" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшої слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Херсон, українцю, громадянину України, з середньою освітою, перебуваючому у цивільному шлюбі, офіційно не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого. зокрема: 02.04.2010 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, 11.02.2015 року було звільнено по відбуттю строку покарання; 06 березня 2017 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 121 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000353 від 31.01.2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Старша слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та повторно підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , 31.01.2025 року, тобто під час дії воєнного стану, згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, яким на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений, востаннє продовжено до 08.02.2025 року, згідно Закону про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» № 4024-ІХ від 29.10.2024 року, перебував у приміщенні Т/М «Sinsay», який розміщений в ТРЦ «Квадрат Нео», що за адресою: м. Київ, бул. Воскресенський, буд. 36, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно.
31 січня 2025 року, приблизно о 14 годині 59 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні магазину Т/М «Sinsay», який розміщений в ТРЦ «Квадрат Нео», що за адресою: м. Київ, бул. Воскресенський, буд. 36, направився до стелажів із представленим асортиментом товару та, підійшовши до полиць, останній обрав для себе товар, а саме: сумку арт. 8245R-99X-ONE в кількості 1 шт., вартістю 530 грн. 20 коп.; сумку 366CW-07X-ONE в кількості 3 шт., загальною вартістю 112 грн. 60 коп.; плед 873CA-09X-ONE в кількості 1 шт., вартістю 242 грн. 20 коп.; рушник 637BM-30X-ONE, в кількості 2 шт., загальною вартістю 321 грн. 40 коп.; рушник 637BM-67X-ONE в кількості 1 шт., вартістю 146 грн. 20 коп.; чохол для одягу 017BR-99X-ONE в кількості 1 шт., вартістю 242 грн. 20 коп.; кросівки 6182Z-00X-40 в кількості 1 шт., вартістю 466 грн. 20 коп.; чохол для одягу 017BR-50X-ONE в кількості 1 шт., вартістю 242 грн. 20 коп.; куртка 582DA-01X-M в кількості 1 шт., вартістю 498 грн. 20 коп.; куртку арт. 582DA-02X в кількості 1 шт., вартістю 498 грн. 20 хв.;плєд арт. 5053T-99X-ONE в кількості 1 шт., вартістю 338 грн. 20 коп.;плєд арт. 33BG-59X-ONE в кількості 1 шт., вартістю 146 грн. 20 коп.; чашку арт. 648AS-99X-ONE в кількості 1 шт., вартістю 90 грн. 20 коп., тобто товар на загальну суму 3874 грн. 20 коп. без ПДВ.
У подальшому, ОСОБА_5 утримуючи при собі вищевказаний товар, який став об'єктом злочинного посягання, не маючи на меті його оплачувати, пройшов через касову зону, вийшов із приміщення магазину Т/М «Sinsay», та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_5 , 31.01.2025 року перебував у приміщенні магазину «Сільпо", що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Воскресенський, буд. 36, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно.
31 січня 2025 року, приблизно о 15 годині 22 хвилини, ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», що за адресою: м. Київ, бул. Воскресенський, буд. 36, направився до стелажів із представленим асортиментом продукції, де, підійшовши до полиць, останній обрав для себе товар, а саме: шпроти BrsvaisVilnis великі в олії з ключем у кількості 6 шт., загальною вартістю 780 грн. 80 коп.; грудинку «МК Ювілейний» 0,334 г, вартістю 165 грн. 40 коп.; віскі «JamesBlBAR» 1 шт., об'ємом 0,7 л, загальною вартістю 1100 грн. 00 коп.; грудинку «Тульчин Домашня» 0, 35 г, вартістю 108 грн. 92 коп.; кашу 210 «РисМілБанан» в кількості 3 шт., загальною вартістю 268 грн. 80 коп.; віскі «James Cask40%», об'ємом 0,7 л в кількості 1 шт., вартістю 695 грн. 20 коп.; пиво «Чернігівське Біле нефільтроване» об'ємом 0,5 л в кількості 1 шт., вартістю 31 грн. 03 коп.; тістечко «Роліні з куркою та телятиною» в кількості 2 шт., загальною вартістю 47 грн. 98 коп.; тістечко «Роліні з сиром та шпинатом» в кількості 2 шт., загальною вартістю 22 грн. 39 коп.; хліб «Ліон» в кількості 1 шт., вартістю 43 грн. 99 коп., який у подальшому поклав до пакетів «Sinsey», які знаходились у нього на плечах з обох сторін.
У подальшому, ОСОБА_5 , утримуючи при собі товар, який став об'єктом злочинного посягання, не маючи на меті його оплачувати, пройшов через касову зону, вийшов із приміщення магазину «Сільпо» та, проходячи камери схову речей, які знаходяться за магазином «Сільпо», був затриманий співробітниками даного магазину.
Всіма своїми злочинними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 намагався завдати матеріальної шкоди ТОВ «Сільпо-Фуд» на загальну суму 3264 грн.51 коп. без ПДВ.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди Т/М «Sinsey» на загальну суму 3874 гривень 20 копійок та ТОВ «Сільпо-Фуд» на загальну суму 3264 гривень 51 копійок.
31 січня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано, відповідно до ч. 2 ст. 208 КПК України.
01 лютого 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:протоколом прийняття заяви;протоколами допиту свідків;протоколом огляду місця події;іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які можуть бути порушені під час обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_5 після повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тобто, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, а також, запобігання настання зазначених вище ризиків.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, не працевлаштований, офіційних доходів не отримує, власного рухомого та нерухомого майна не має, а вчинення злочинів обрав як основний спосіб для задоволення своїх особистих матеріальних потреб.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, також має місце, оскільки досудове розслідування на даний час триває та слідством встановлюються додаткові докази. Так, в ході проведення огляду місця події виявлені речові докази, які свідчать про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інших аналогічних злочинів. Відповідно, останній, володіючи інформацією про наявні в органу розслідування докази, так як відомості про них зазначено в повідомленні про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу, може знищити додаткові докази, про які на даний час невідомо слідству.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобіганням наявним ризикам, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Крім того, більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначивши, що підозра є обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків; відеозаписами з камер відеоспостереження; речовими доками та іншими матеріалами в їх сукупності. Також, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчиняти нові кримінальні правопорушення як майнового так й іншого характеру, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ст. ст. 185, 121 КК України, на шлях виправлення не став, зокрема, будучи обізнаним з мірою покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винуватим, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а тому, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити дотримання ОСОБА_5 його процесуальних обов'язків.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, зазначивши, що клопотання про застосування до її підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складено з порушенням вимоги п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, а тяжкість кримінального правопорушення не може бути вирішальною для застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу. Щодо ризику знищення, чи спотворення речових доказів, то підозрюваний ОСОБА_5 позбавлений такої можливості, оскільки органом досудового розслідування було вилучено всі речові докази, де вони на даний час і зберігаються. Щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то такий ризик є абстрактним, оскільки відсутні конкретні факти, які б указували на те, яким саме чином може бути здійснено таке перешкоджання, зокрема, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень сторона захисту також вважає безпідставним, у зв'язку з чим, прохала застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а в разі, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прохала визначити заставу у мінімальному розмірі.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника, зазначивши, що він не має наміру переховуватися.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.176 цього Кодексу.
Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Судом було встановлено, що 31.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000353 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
01 лютого 2025 року старша слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000353 від 31.01.2021 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
01 лютого 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявними доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025100040000353 від 31.01.2021 року; рапортами працівників поліції від 31.01.2025 року; протоколом прийняття усної заяви про кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 31.01.2025 року; протоколами огляду місця події від 31.01.2025 року; постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 31.01.2025 року; протоколом огляду предмету та документів від 31.01.2025 року; протоколами допиту свідків від 31.01.2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.01.2025 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.01.2025 року; повідомленням про підозру від 01.02.2025 року.
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. theUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі й вагомість наявних доказів про можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Слідчий суддя, також враховує, що за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років та є тяжким, у розумінні ст. 12 КК України.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що саме на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчої про застосування до ОСОБА_5 заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 191, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшої слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 31 березня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 90 840 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов'язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: