Справа № 755/7082/24
Провадження № 2/755/699/25
"05" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Мартюк К.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал»), звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 43 192,36 грн, 3 % річних в розмірі 3 406,53 грн, інфляційні втрати в сумі 15 103,42 грн та судовий збір в сумі 3 028,00 грн та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 45,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПАТ «АК «Київводоканал»), в подальшому перейменоване у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг, дана відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
Відповідач є споживачем наданих позивачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж). Однак, у період із 01 січня 2017 року по 31 грудня 2023 року відповідач належним чином свої зобов'язання із оплати наданих послуг не виконувала. Жодних відмов від отримання послуг від відповідача не надходило. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань із своєчасної оплати спожитих послуг за вказаний період з водопостачання та водовідведення утворилася заборгованість у розмірі 41 975,45 грн, а також ОСОБА_1 не було сплачено внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку в сумі
72,80 грн, встановленого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради «Київська міська державна адміністрація) від 30 вересня 2019 року № 1716, та заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 144,11 грн.
У зв'язку із простроченням сплати відповідачем спожитих житлово-комунальних послуг позивачем також нараховано 3 % річних у розмірі 3 406,53 грн та інфляційні втрати у розмірі
15 103,42 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Задоволено клопотання про витребування доказів.
29 травня 2024 року, на виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від
10 травня 2024 року, Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надано витребовувану інформацію про право власності.
04 червня 2024 року, на виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від
10 травня 2024 року, Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією надано витребовувану інформацію про зареєстрованих осіб.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що двічі направлявся за адресою місцезнаходження нерухомого майна, повернувся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання» (перше відправлення) та «адресат відсутній за вказаною адресою» (друге віджправлення).
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України від 10 квітня
2014 року № 1198 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», який визначив ПАТ «АК «Київводоканал» (у 2017 році перейменоване на ПрАТ «АК «Київводоканал») виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення на території м. Києва.
У частині першій статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач) (частини перша, друга статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті
13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (частина третя статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Також, частиною сьомою статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції від 24 червня 2004 року, яка була чинна на час спірних правовідносин, було визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.
Також у повідомленні вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
31 травня 2021 року на офіційному веб-сайті ПрАТ «АК «Київводоканал» опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.
Згідно з пункту 1 Договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до пункту 15 Договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.
Пунктом 7 Договору визначено, що плата за послуги складається з: 1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства; 2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги
Судом встановлено, що згідно відомостей КП КМР «КМБТІ» квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_1 та членам її сім'ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних долях, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10 січня 2007 року, виданого згідно розпорядження від 10 січня 2007 року № 70-347.
Згідно з інформацією з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, інформації щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ІТС «Реєстр територіальної громади
м. Києва» за введеним запитом такої людини не знайдено.
З витягу з реєстру територіальної громади міста Києва за період з 30 січня 2017 року по
29 лютого 2024 року, наданого Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, відомостей про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не встановлено. Однак, за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, відповідач ОСОБА_1 є співвласником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином, в розумінні Закону України «Про житлово - комунальні послуги» є споживачем комунальних послуг, які надаються позивачем.
Згідно із пунктами 5, 10 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі.
Отже, відповідач ОСОБА_1 була споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надавалися позивачем, без укладеного з позивачем договору, а тому остання не звільняється від оплати послуг у повному обсязі.
Суд враховує, що відповідач не надала суду доказів того, що послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за вказаною адресою надавала інша юридична особа, або що такі послуги не надавалися взагалі як до будинку АДРЕСА_2 , так і безпосередньо до квартири АДРЕСА_3 .
Також з матеріалів справи вбачається, що протягом спірного періоду відповідач, споживаючи комунальні послуги, не надсилав позивачу жодних скарг чи претензій (передбачених пунктом
37 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, пунктом 56 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690, та статтею 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачеві житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.
Аналогічні висновки були зроблені у постановах Верховного Суду у справах від 29 листопада 2019 року № 645/5401/17 та від 31 жовтня 2019 року № 465/5138/15-ц. Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 638/5001/17 (провадження
№ 61-18650св20) зроблено висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Відповідно до статті 68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Також, обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, встановлено пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 01 січня 2017 року по 29 лютого 2024 року у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 41 975,45 грн.
При цьому, суд враховує, що розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строк міжповірочного інтервалу.
Відповідний розмір внеску встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2019 року № 1716 для відповідного будинку у розмірі 10,40 грн щоквартально.
Згідно наданої позивачем довідки, заборгованість відповідача по внескам на обслуговування вузла комерційного обліку становить 72,80 грн.
Таким чином, розмір заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення складає 41 975,45 грн, а також 72,80 грн - заборгованість зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку та 1 144,11 - заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування, що разом складає 43 192,36 грн.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 70-80 ЦПК України.
Суд враховує, що будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем ОСОБА_1 не надано, як і не надано доказів щодо належного виконання грошових зобов'язань щодо сплати за надані житлово-комунальні послуги.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості із споживача комунальних послуг ОСОБА_1 щодо квартири АДРЕСА_4 .
Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов'язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов'язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 15 103,42 грн, а також 3 % річних у розмірі 3 406,53 грн.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Слід зазначити, що на спростування зазначеної заборгованості, розміру трьох відсотків річних та інфляційних втрат зі сторони відповідача будь-яких доказів суду не надано, як і не надано доказів належного виконання зобов'язань по оплаті за надані житлово-комунальні послуги.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що складає 41 975,45 грн, а також 72,80 грн - заборгованість зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку та 1 144,11 - заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування, що разом складає 43 192,36 грн, є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, що нараховані на заборгованість з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, також підлягають задоволенню, а саме: у розмірі 3 406,53 грн та інфляційних втрат у розмірі 15 103,42 грн.
Вимога про стягнення з відповідачів 45,00 грн за витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів, що такі витрати понесені підприємством з вини відповідачів та підлягають стягненню.
Таким чином, позов ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог.
Судові витрати, а саме: витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 19 квітня 2024 року № 9922 про оплату судового збору на суму 3 028,00 грн.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 3 028,00 грн.
Також частиною першою статті 140 ЦПК України передбачено, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
На виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надано витребовувану інформацію. У зв'язку з чим надано квитанцію від 29 травня 2024 року
№ 5710 на оплату послуг КП «Київське МБТІ» на суму 197,58 грн.
Витрати на оплату послуг «Київське МБТІ» на суму 197,58 грн підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 530, 611, 625 ЦК України, статтями
7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 січня 2017 року по 29 лютого 2024 року у розмірі 43 192,36 грн, 3 % річних у розмірі 3 406,53 грн, інфляційні втрати у розмірі 15 103,42 грн, що в загальному розмірі становить 61 702,31 грн (шістдесят одна тисяча сімсот дві гривні 31 копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (вул. Трьохсвятительська, 4-в, м. Київ, код ЄДРПОУ 03359836) грошову компенсацію за надання доказів на вимогу суду у розмірі 197,58 грн (сто дев'яносто сім гривень 58 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: вул. Лейпцизька,
1-А, м. Київ, 01015.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження нерухомого майна:
АДРЕСА_5 .
Повне рішення суду виготовлено 05 лютого 2025 року.
Суддя О.О. Хромова