Справа №:755/17650/24
Провадження №: 2/755/1031/25
"05" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Мартюк К.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування»), звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 13 787,11 грн та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24 березня 2021 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» укладено договір страхування наземного транспорту № 1066/21-Т/К/01, яким було застраховано цивільно-правову відповідальність володільця транспортного засобу «Volvo XC90», державний номерний знак НОМЕР_1 . 21 вересня 2021 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в результаті якої було пошкоджено застрахований транспортний засіб. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 61 700,00 грн. На виконання умов договору страхування, позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій стороні в розмірі 61 700,00 грн, у зв'язку з чим, в порядку статті 27 Закону України «Про страхування» набув права зворотної вимоги до відповідача, як винуватця дорожньо-транспортної пригоди. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП була застрахована у ПрАТ СК «Інтерполіс», у зв'язку з чим ПрАТ СК «Інтерполіс» здійснило виплату страхового відшкодування з урахуванням зносу автомобіля в сумі 46 912,89 грн. Таким чином, невідшкодована частина страхового відшкодування, сплаченого позивачем, складає 13 7887,11 грн. З урахуванням положень статті 1194 ЦК України просили стягнути вказану суму з відповідача.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, ОСОБА_1 отримав особисто 11 листопада
2024 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 ЦПК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з статтею 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
24 березня 2021 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1066/21-Т/К/01. Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать законам України щодо володіння, користування, розпорядження наземним транспортним засобом, а саме марки «Volvo XC90», номер кузова, шасі - НОМЕР_2 , 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії договору з 27 березня 2021 року по 26 березня 2022 року.
Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 встановлено, що автомобіль марки «Volvo», модель «XC90», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 .
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року встановлено, що 21 вересня 2021 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Kia Rio», державний номерний знак НОМЕР_4 , по вулиці Володимирський узвіз, не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «Volvo XC90», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався попереду. Автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.3 «б», 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинив правопорушення, передбачені статтею 124 КУпАП.
Винним в ДТП даною постановою визнано ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Автомобіль марки «Kia Rio», державний номерний знак НОМЕР_4 , застрахований в ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», відповідно до полісу серії ЕР «№ 204036901, що був діючим станом на 21 вересня 2021 року, ліміт за шкоду життю та здоров'ю - 260 000,00 грн, ліміт за шкоду майну - 130 000,00 грн, франшиза - 1 000,00 грн
22 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Відповідно до Протоколу огляду транспортного засобу від 28 вересня 2021 року, що є додатком до звіту № 18436, складеного ТОВ «Експертно-асистуючою компанією «Довіра» встановлено перелік пошкоджень транспортного засобу «Volvo XC90», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно рахунку від 28 вересня 2021 року № VSK0005853, складеного Відділом продажу сервісних послуг Кузовного ремонту ТОВ «Вікінг Моторз», вартість запчастин, необхідних для відновлення транспортного засобу, склала 26 453,92 грн, з ПДВ.
З рахунку від 28 вересня 2021 року № VSK0005853 встановлено, що загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 61 700,00 грн з ПДВ, з урахуванням вартості робіт, вартості запчастин та наданих знижок.
У матеріалах міститься розрахунок страхового відшкодування від 29 вересня 2021 року на суму 61 700,00 грн.
Відповідно до страхового акту від 29 вересня 2021 року № 006.02174521-1 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 61 700,00 грн. Одержувач - ТОВ «Вікінг Моторз».
Таким чином, загальна сума страхового відшкодування, виплаченого на рахунок ТОВ «Вікінг Моторз» за ремонт пошкодженого транспортного засобу «Volvo XC90», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 61 700,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 30 вересня 2021 року № 56114456 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Вікінг Моторз» страхову виплату в розмірі 61 700,00 грн, призначення платежу: «ІПН НОМЕР_6, Страх. Виплата ОСОБА_2 , Акт № 006.02174521-1, від 29.09.2021 р. зг. рах. №VSK0005853 від 28.09.2021р. в т.ч. ПДВ».
04 жовтня 2021 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося до ПАТ СК «Інтер-Поліс» з претензією на суму 61 700,00 грн, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Kia Rio», державний номерний знак НОМЕР_4 , була застрахована в ПАТ СК «Інтер-Поліс».
Згідно листа ПрАТ СК «Інтер-Поліс» від 26 жовтня 2021 року № 2144, ПрАТ СК «Інтер-Поліс», згідно заяви від 04 жовтня 2021 року, за договором (полісом) № ЕР-204036901, (дата події
21 вересня 2021 року) прийняло рішення про виплату страхового відшкодування (з урахуванням зносу Езн - 0,2120) у розмірі 46 912,89 грн та перерахувало на реквізити, вказані у заяві.
Факт отримання страхового відшкодування у розмірі 46 912,89 грн від ПрАТ СК «Інтер-Поліс» позивач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не заперечує.
Частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода заподіяна майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Суд вважає, що право вимоги, яке виникає в порядку та на умовах передбачених статтею
993 ЦК України, а також статтею 27 Закону України «Про страхування» є суброгаційним, а відповідний обов'язок відшкодування шкоди винною особою, з огляду на положення статті 1166 ЦК України є деліктним зобов'язанням.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках встановлених законом, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 27 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні, із збереженням самого зобов'язання, на підставі договору страхування, а також статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами статті 1191 ЦК України.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З наведеного слідує, що до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора, до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Таким чином, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 24 березня 2021 року 1066/21-Т/К/01 перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи те, що позивач виплатив суму страхового відшкодування за договором страхування у розмірі 61 700,00 грн, до нього в порядку та на умовах передбачених статтями
512, 514, 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування», перейшло суброгаційне право вимоги до відповідача.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , на момент вчинення ДТП була застрахована, ПрАТ СК «Інтер-Поліс», як страхувальник винної особи, в порядку статті 979 ЦК України, здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику потерпілої сторони в межах страхового ліміту, що становив 130 000,00 грн, в розмірі 46 912,89 грн, стягненню з ОСОБА_1 підлягає різниця між сумою виплаченого страховиком потерпілої сторони страхового відшкодування на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля та сумою виплаченого страхового відшкодування страховиком винуватця ДТП, в межах страхового ліміту.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 13 787,11 грн.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 30 серпня 2024 року № 41701062 про оплату судового збору на суму 3 028,00 грн.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 993, 1166, 1187, 1188 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування», статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» грошові кошти у розмірі 13 787,11 грн (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 11 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судовий збір в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 33908322, місцезнаходження: вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, Україна.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду виготовлено 05 лютого 2025 року.
Суддя О.О. Хромова