Справа № 752/12032/24
Провадження №: 2-др/752/35/25
(заочне)
05.02.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кирильчук І. А.,
при секретарі Замай А. О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача Дочірнього підприємства «ПОРЯДОК.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ» - Йощенка Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, подану у цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства «ПОРЯДОК.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року позовні вимоги Дочірнього підприємства «ПОРЯДОК.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «ПОРЯДОК.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ» суму заборгованості по сплаті додаткових житлових послуг по квартирі № 1311, по машиномісцю № НОМЕР_1 у підземному паркінгу у будинку АДРЕСА_1 за загальний період з 01 травня 2019 року по 30 квітня 2024 року з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості у розмірі 30 789,93 грн (трицять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень 93 копійки), а також понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
14 січня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Йощенка В. В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «ПОРЯДОК.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27 січня 2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 752/12032/24 передано головуючому судді Кирильчук І. А.
Відповідно до частин другої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши матеріали справи та заяву про стягнення судових витрат, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131 св 19.
На підтвердження факту надання правової допомоги та розміру витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви долучено: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 250123 від 25 січня 2023 року; копія довіреності від 25 січня 2023 року; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 001015; акт № 03/06 прийому-передачі послуг за договором № 2501223 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25 січня 2023 року; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу; копія платіжної інструкції № 2632 від 04 червня 2024 року на суму 10 000,00 грн.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження
№ 61-22131св19 судом також зроблено висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Документи, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн разом із позовною заявою направлялися відповідачу. Також відповідач ОСОБА_1 була повідомлена позивачем про направлення до суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі щодо витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з описом та фіскальним чеком Укрпошти від 24 січня 2025 року. Однак до даного часу жодних заперечень щодо розподілу судових витрат від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи, що відповідачем не оспорено розміру витрат на професійну правничу допомогу, яку просить стягнути сторона позивача на свою користь, представником позивача підтверджено розмір понесених витрат належними доказами, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 15, 133-134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,
Доповнити заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року у справі № 752/12032/24 за позовом Дочірнього підприємства «ПОРЯДОК.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «ПОРЯД.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ» витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.)
Додаткове заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Дочірнє підприємство «ПОРЯД.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ», адреса: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 59, код ЄДРПОУ 40248544;
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду виготовлено 05 лютого 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук