Справа № 538/16/25
Провадження № 1-кп/538/61/25
05 лютого 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12024170560000771 від 04.11.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 уродженця с. Яхники Лохвицького району Полтавської області, громадянина України, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
16.08.2024 ОСОБА_4 о 10:00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем марки «Шкода Октавія», днз НОМЕР_2 , білого кольору, по вулиці Героїв України у м.Лохвиця Миргородського району Полтавської області, чим порушив ПДР, за що відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП працівниками СРПП ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД 774303. Відповідно до постанови Лохвицького районного суду Полтавської області від 27.08.2024 (справа № 538/1625/24 провадження №3/538/642/24), яка набрала законної сили 18.09.2024, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, за що на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Вказана постанова розміщена на офіційному веб-сайті судової влади, копія постанови надіслана Лохвицьким районним судом Полтавської області для виконання ОСОБА_4 на адресу його мешкання: АДРЕСА_1 та до Лохвицького ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції. У подальшому, незважаючи на те, що вказана вище постанова Лохвицького районного суду набрала законної сили, ОСОБА_4 , маючи реальну можливість її виконувати у частині утримання від керування транспортними засобами, права керування якими він був позбавлений, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, у порушення ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, а також ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», якою забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, посягаючи на суспільні відносини у сфері правосуддя, умисно вчинив діяння спрямоване на невиконання рішення суду, а саме 04.11.2024 о 13:46, достовірно знаючи та свідомо розуміючи, що він позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік вказаним вище рішенням суду, діючи всупереч постанови Лохвицького районного суду Полтавської області від 27.08.2024, керував автомобілем марки «Шкода Октавія», днз НОМЕР_2 , по вулиці Тупікова у м. Лохвиця Миргородського району Полтавської області та був зупинений поліцейськими СРПП ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що дійсно будучи позбавленим права керування транспортними засобами в 2024 році за вчинення правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, 04.11.2024 близько 13 год 30 хв керував автомобілем в м. Лохвиця, бо треба було матір в лікарню звозити, і не було в кого попросити про допомогу. Зазначив, що кається, згоден понести відповідне покарання, просив суворо не карати.
Обвинувачений не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.
Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений вчинив
кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання
постанови суду, що набрала законної сили.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами
ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином та наступні дані про особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України є несудимим, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся. Крім того, сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.
На підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, на думку суду відсутні.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, враховуючи, що на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога він не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, а також враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі на мінімально можливий строк, визначений ч. 2 ст. 63 КК України та ст. 382 КК України .
При цьому вищевказані обставини та наявна в матеріалах справи досудова доповідь, відповідно до якої виправлення особи без позбавлення на певний строк можливе, дають суду підстави для висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання і тому відповідно до ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ: DVD-R диск з відеозаписами, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Лохвицького
районного суду ОСОБА_5