вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
31 січня 2025 року Справа №370/1605/24
Провадження №2-а/370/32/24
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Косенко А.В.,
із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,
за участю:
представника позивача Моісеєнко О.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у смт Макарів Київської області справи за адміністративним позовом
ОСОБА_2 в особі представника, адвоката Моісеєнко Олени Миколаївни, до ОСОБА_1 , Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
10.06.2024 року ОСОБА_2 в особі представника, адвоката Моісеєнко О.М., звернувся до Макарівського районного суду Київської області із даним позовом до ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою суду від 14.06.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ст.ст. 262, 263 КАС України в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 24.10.2024 року замінено неналежного відповідача Головне управління Національної поліції в Київській області на належного відповідача - Департамент патрульної поліції.
У судовому засіданні, представник позивача, адвокат Моісеєнко О.М., заявила клопотання про передачу справи за підсудністю, зокрема за вибором позивача - за зареєстрованим місцем проживання останнього.
Присутній у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не заперечив проти задоволення заявленого клопотання.
У судове засідання представник відповідача Департаменту патрульної поліції не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, не перешкоджає проведенню судового засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про передачу справи за підсудністю, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 25 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У даному випадку, як наведено у позові, позивач обрав підсудність даної справи за ч. 1 ст. 25 КАС України, але згідно заяви представника позивача, адвоката Моісеєнко О.М. про уточнення анкетних даних позивача, вбачається, що позивач ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 .
Як наслідок, відсутні підстави для пред'явлення даного позову за вибором позивача у Макарівський районний суд Київської області.
За таких обставин суд вважає, що згідно статті 25 КАС України дана справа не підсудна Макарівському районному суду Київської області, а її розгляд за правилами територіальної підсудності має здійснюватись Печерським районним судом міста Києва.
Суд наголошує, що розгляд і вирішення адміністративної справи із недотримання судом правил територіальної підсудності є порушенням як норм вітчизняного законодавства, так і приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, в частині гарантування позивачу права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Відтак, порушення адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративному суду розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до частини 6 та 8 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» від 03.11.2020 року, №950-IX, який набрав чинності 10.12.2020 року, Розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено пунктом такого змісту: «До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX».
Отже, місцеві суди продовжать здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Відповідно, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, кожен місцевий загальний суд продовжує здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Враховуючи вищевикладене та з метою недопущення порушень правил підсудності, суд вважає за необхідне передати позовну заяву у справі №370/1605/24 на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
На підставі викладеного та керуючись 22, 25, 29, 248, 286, 294-295 КАС України, суд -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника, адвоката Моісеєнко Олени Миколаївни, до ОСОБА_1 , Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - направити за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду міста Києва (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15).
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.02.2025 року.
Суддя А.В. Косенко