"05" лютого 2025 р. Справа № 363/6694/23
05.02.2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12023111150001948 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12023111150001948 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , у зв'язку з декриміналізацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав клопотання захисника.
Прокурор не заперечував щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 .
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Суд заслухавши клопотання захисника, врахувавши думку обвинуваченого та прокурора приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року, - ст. 51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч. 2 ст. 51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що неоподатковуваний мінімум щодо адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно з під. 169.1.1, п.169.1 ст. 169 ПК України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з 01 січня 2023 року - встановлений в розмірі 2684 гривні.
Як вбачається з обвинувального акту вартість викраденого обвинуваченим ОСОБА_5 майна становить суму у розмірі 449 грн., що є значно меншою за суму прожиткового мінімуму для працездатної особи, що станом на день розгляду провадження судом може бути лише підставою адміністративної відповідальності.
Згідно із п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ч. 4 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.
Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
З огляду на викладене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, слід закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Керуючись ЗУ від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 5 КК України, ст. 284, 314, 372, 479-2 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження №12023111150001948 від 27.10.2023 року за обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1