ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1176/23
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Богацької Н.С.,
Діброви Г.І.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від прокуратури: Бойчук М.М., за посвідченням;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Компанієць О.М., за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія»
на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 12 листопада 2024 року (повний текст складено 22.11.2024)
у справі № 915/1176/23
за позовом: Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Національної поліції в Чернігівській області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія»
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів,-
суддя суду першої інстанції: Смородінова О.Г.
місце винесення рішення: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області
Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 04.02.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У липні 2023 Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі також - позивач, ГУНП в Чернігівській області) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Миколаївська електропостачальна компанія» (далі також - відповідач, ТОВ «МЕК»), в якій просив суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 18.10.2023):
- визнати недійсними додаткові угоди №2 від 18.03.2021, №3 від 08.09.2021, №5 від 20.10.2021 та №6 від 20.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії від 05.02.2021 №100/76/36, укладеного між Головним управлінням Національної поліції України в Чернігівській області та ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія на користь Головного управління Національної поліції в Чернігівській області безпідставно надмірно сплачені кошти у сумі 187 109,10 грн.
Також прокурор просив здійснити розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що додаткові угоди до Договору від 05.02.2021 №100/76/36, якими підвищувалась ціна Договору, укладені в порушення положень ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та, відповідно, мають бути визнані недійсними.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2024 у справі №915/1176/23 (суддя Смородінова О.Г.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Крім того даним рішенням стягнуто з ТОВ «МЕК» на користь Чернігівської обласної прокуратури 13 542,64 грн судового збору.
У вказаному рішенні суд першої інстанції виходив з того, що системний аналіз приписів Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить про те, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Водночас, зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялися, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку, передбаченому статтею 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би договір або уклали б його на інших умовах.
Разом з тим, місцевий господарський суд встановив, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Суд першої інстанції вказав, що внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні Договору за результатами процедури закупівлі, за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку. Водночас, суд першої інстанції встановив, що внаслідок перевищення гранично допустимої межи відповідного збільшення відбулось безпідставне зменшення обсягів закупівлі, причиною якого не було урахування фактичного обсягу видатків.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про невідповідність таких угод приписам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", та, відповідно, про наявність підстав для визнання їх недійсними.
Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, отримані постачальником грошові кошти на загальну суму 187 109,10 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, і підстава їх набуття відпала, а тому суд першої інстанції вказав, що відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив про правомірність звернення до суду із відповідним позовом саме прокурора.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2024 у справі №915/1176/23 та закрити провадження у справі. Стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 16 251,17 грн. на рахунок НОМЕР_1 в ПАТ “БАНК ВОСТОК», МФО 307123, код 42129888, отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія».
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує, що у даному випадку у прокурора відсутні повноваження на звернення до суду в інтересах держави в особі Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
Так, відповідач вказує, що позов прокурора ґрунтується на результатах перевірки додержання вимог законодавства про публічні закупівлі при виконанні умов Договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021 № 100/76/36, яка була здійснена саме прокуратурою та за результатами якої прокурор дійшов суб'єктивного висновку про нібито порушення вимог законодавства під час виконання суб'єктами господарювання господарського Договору, та вбачає у цьому порушення інтересів Держави, які підлягають судовому захисту.
Разом з тим, апелянт наполягає на тому, що у даній справі єдиним належним органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Державна аудиторська служба України (у даному випадку - Південний офіс Держаудитслужби) - спеціально створений орган державної влади, до повноважень якого належить встановлення фактів порушення законодавства під час проведення публічних закупівель, та захист інтересів держави у разі встановлення фактів порушення законодавства під час проведення публічних закупівель, що було проігноровано судом першої інстанції.
Вказана позиція Апелянта ґрунтується на правових висновках Верховного Суду у справах: №924/1237/17, №826/9672/17, №912/895/18, №925/682/18, №909/545/18, №924/1256/17 тощо.
Крім того, апелянт не погоджується з визначенням позивача у даній справі.
Так, апелянт зауважує, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції виходив з того, що ГУНП в Чернігівській області, як орган державної влади є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель. Суд вказав, що оскільки Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, яке є державним органом та повинно ефективно використовувати бюджетні кошти, було замовником закупівлі, а також стороною спірних договорів, то саме воно має повноваження на звернення до суду та є належним позивачем у даних спірних правовідносинах.
Проте, ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія» вважає, що при прийняті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не було враховано норми Бюджетного Кодексу України, та висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 по справі №905/1907/21, з урахуванням яких ГУНП в Чернігівській області у 2021 році було розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, та відповідно не мало повноважень на здійснення владних управлінських функцій, у частині розпорядження бюджетними коштами, тому не було суб'єктом владних повноважень у розумінні Бюджетного Кодексу України, що свідчить про те, що у спірних правовідносинах щодо розрахунків за Договором від 05.02.2021 №100/76/36 ГУНП в Чернігівській області виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у зобов'язальних правовідносинах. При цьому, розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня підпорядковується відповідному головному розпоряднику, який уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету. Отже, ГУНП в Чернігівській області у спірних правовідносинах є отримувачем бюджетних коштів та є замовником відповідного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня. Таким чином, на переконання, апелянта, судом першої інстанції було помилково встановлено наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі саме Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
Детальніше доводи ТОВ «МЕК» наведені в апеляційній скарзі. Водночас, доводів щодо суті спору апеляційна скарга не містить.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2024 у справі №915/1176/23 та призначено її розгляд на 04.02.2025 о 14:00 год. Крім того, даною ухвалою позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
30.12.2024 від прокурора до Південно-західного апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з її доводами, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, стверджує, що ГУНП в області є розпорядником бюджетних коштів, стороною договору та юридичною особою, за рахунок якої відповідачем безпідставно набуто стягувані грошові кошти, а тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Звертаючи увагу на думку відповідача про те, що захист державних інтересів повинні здійснювати суб'єкти, визначені у ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор зауважує, що Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 у справі №927/550/20 зробив висновок, що закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18). Таким чином, прокурор вважає, що ним правомірно та обґрунтовано подано позовну заяву в інтересах ГУНП в Чернігівській області, з урахуванням правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №927/719/20.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» - Компанієць Олексія Миколайовича про надання йому можливості брати участь у розгляді справи №915/1176/23 поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку “EasyCon». Вирішено здійснювати розгляд даної справи в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 04.01.2025, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник ТОВ «МЕК» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник прокуратури просив суд апеляційної інстанції залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області у судове засідання не з'явився; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача.
У судовому засіданні 04.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
З огляду на матеріали справи вбачається, що 30.11.2020 на веб-сайті “Prozorro» (ідентифікатор закупівлі № UA-2020-11-30-008181-b) Головним управлінням національної поліції в Чернігівській області оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю 131220 кВт/год електричної енергії для мешканців гуртожитку та 1719392 кВт/год електричної енергії з терміном постачання до 31.12.2021, з очікуваною вартістю 4 325 620 грн з ПДВ (кошти Державного бюджету).
У відкритих торгах взяли участь 2 учасники, які надали такі пропозиції:
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів» з ціновою пропозицією 4 274 913,72 грн з ПДВ та остаточною пропозицією 3 428 658 грн з ПДВ;
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» з ціновою пропозицією 3 627 199,52 грн з ПДВ та остаточною пропозицією 3 547 008,30 грн з ПДВ.
За результатами проведеної процедури закупівлі, згідно протоколу від 18.12.2020 №398, найнижча пропозиція - Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів» була відхилена через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмету закупівлі тендерної документації, а відповідно до протоколу №399 від 21.12.2020, переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» з ціновою пропозицією 3 547 008,30 грн з ПДВ.
05.02.2021 між ГУНП в Чернігівській області, як споживачем, та ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія», як постачальником, був укладений Договір №100/76/36 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), відповідно до предмету якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити Постачальнику вартість поставленої електричної енергії у розмірах, строки та у порядку згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2.2, 2.5, 5.4, 5.7 умов Договору загальний обсяг електричної енергії складає 1 850 612 кВт/год за ціною 1,916 грн за 1 кВт/год з ПДВ, загальною вартістю 3 547 008,30 грн з ПДВ, зі строком постачання з 05.02.2021 по 31.12.2021.
Відповідно до п. 14.3 Договору істотні умови договору щодо предмета договору, кількості та якості постачання електричної енергії, загальної вартості договору, ціни за одиницю електричної енергії, строку постачання електричної енергії, строку дії договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, зокрема, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.
У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена.
Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує коливання ціни на ринку за одиницю товару. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку, повинні містити дані щодо середньоринкової або найвищої на ринку або найнижчої на ринку ціни за одиницю товару на день укладення цього договору (або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами) та середньоринкової або найвищої на ринку або найнищої на ринку ціни за одиницю товару за наступний період в якому визначається середньоринкова або найвища на ринку або найнища на ринку ціна і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/Інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики, НКРЕКП тощо.
Коливання ціни товару на ринку визначається у процентному відношенні шляхом визначення між двома довідками/інформаціями отриманими за вказані вище періоди по одному із показників зазначеним в них, в залежності наявної інформації в органу, що видав довідки, а саме між середніми цінами, між найнижчими цінами, між найвищими цінами за одиницю товару.
В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
Вищенаведений Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Додатковою угодою №1 до Договору було змінено його умови, зокрема, в частині зменшення загальної суми договору до 2 195 161,20 грн, а обсягів постачання електричної енергії до 1 145 700 кВт/год (при цьому вартість електричної енергії за 1 кВт/год залишилася без змін на рівні 1,916 грн).
В подальшому, ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія» зверталося до Головного управління національної поліції в Чернігівській області з листами № 01-15/1016 від 04.03.2021, № 01-15/2814 від 01.09.2021, №01-15/3429 від 08.10.2021 щодо зміни ціни за одиницю електричної енергії, визначеної у Договорі у бік її збільшення.
На підтвердження вказаних обставин щодо збільшення цін ТОВ «МЕК» надавало до листів цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №518/21 від 01.03.2021, №1862/21 від 11.08.2021, №2423/21 від 04.10.2021.
За таких обставин, за ініціативою ТОВ «МЕК» до Договору № 100/76/36 від 05.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу сторонами внесені зміни, що стосувались змін обсягів поставки та ціни товару, а саме:
- додатковою угодою №2 від 18.03.2021 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» змінено умови Договору з 01.03.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 2,0722 грн. з ПДВ, загальний обсяг зменшено до 1 059 338,48 кВт/год, сума договору становить 2 195 161,20 грн;
- додатковою угодою №3 від 08.09.2021 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» змінено умови Договору з 01.09.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 2,243976 грн. з ПДВ, загальний обсяг зменшено до 978 246,29 кВт/год, сума договору становить 2 195 161,20 грн;
- додатковою угодою №4 від 14.09.2021 внесено зміни до додаткової угоди від 08.09.2021 №3, а саме: викладено та доповнено п. 2.5 Розділу 2 “Предмет договору» та встановлено такі обсяги вартість електричної енергії: Електрична енергія лютий 2021 - у кількості 176476 кВт/год (ціна за одинцю - 1,916 грн) загальною вартістю 338 128,02 грн; Електрична енергія березень-серпень 2021 - у кількості 657104 кВт/год (ціна за одинцю - 2,0722 грн) загальною вартістю 1 361 650,91 грн; Електрична енергія вересень - грудень 2021 - у кількості 220 кВт/год (ціна за одинцю - 2,243976 грн) загальною вартістю 495 382,27 грн. Обсяг поставки електричної енергії згідно договору становить 1 054 340,95 кВт/год;
- додатковою угодою №5 від 20.10.2021 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» змінено його умови з 01.10.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 2,384124 грн. з ПДВ, загальний обсяг зменшено до 1 048 044 кВт/год, сума договору становить 2 195 161,20 грн;
- додатковою угодою №6 від 20.12.2021 внесено зміни до договору від 05.02.2021 №100/76/36, а саме: викладено п. 5.4 Розділу 5 “Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» в наступній редакції: “Вартість 1 кВт/год становить 2,384124 грн з ПДВ. Загальна ціна договору становить 2 195 159,49 грн, у тому числі ПДВ 365 859,92 грн. Обсяг поставки електричної енергії згідно договору становить 1 048 043 кВт/год».
Матеріли справи свідчать також про те, що на виконання умов вищенаведеного Договору, з урахуванням зазначених додаткових угод, ТОВ «МЕК» поставило ГУНП в Чернігівській області електричну енергію в кількості 1 048 043 кВт/год за актами прийому-передачі електричної енергії, зокрема:
- акт прийому-передачі електричної енергії №2 від 10.03.2021 про постачання електричної енергії у лютому 2021 року обсягом 176 476 кВт/год на загальну суму 338 128,72 грн з ПДВ;
- акт прийому-передачі електричної енергії №3 від 08.04.2021 про постачання електричної енергії у березні 2021 року обсягом 146 702 кВт/год на загальну суму 303 995,29 грн з ПДВ;
- акт прийому-передачі електричної енергії №4 від 17.06.2021 про постачання електричної енергії у квітні 2021 року обсягом 126 030 кВт/год на загальну суму 261 158,86 грн з ПДВ;
- акт прийому-передачі електричної енергії №5 від 02.07.2021 про постачання електричної енергії у травні 2021 року обсягом 110149 кВт/год на загальну суму 228 250,32 грн з ПДВ;
- акт прийому-передачі електричної енергії №6 від 03.08.2021 про постачання електричної енергії у червні 2021 року обсягом 93 365 кВт/год на загальну суму 193 470,58 грн з ПДВ;
- акт прийому-передачі електричної енергії №7 від 31.08.2021 про постачання електричної енергії у липні 2021 року обсягом 88 081 кВт/год на загальну суму 182 521,09 грн з ПДВ;
- акт прийому-передачі електричної енергії №8 від 01.10.2021 про постачання електричної енергії у серпні 2021 року обсягом 92 777 кВт/год на загальну суму 192 252,13 грн з ПДВ;
- акт прийому-передачі електричної енергії №9 від 07.10.2021 про постачання електричної енергії у вересні 2021 року обсягом 113 622 кВт/год на загальну суму 254 965,04 грн з ПДВ;
- акт прийому-передачі електричної енергії №10 від 15.11.2021 про постачання електричної енергії у жовтні 2021 року обсягом 100 841 кВт/год на загальну суму 240 417,46 грн з ПДВ.
В свою чергу, ГУНП в Чернігівській області перерахувало на рахунок постачальника грошові кошти у загальному розмірі 2 195 159,49 грн, а саме:
- згідно платіжного доручення № 1106 від 10.03.2021 на суму 338 128,72 грн;
- згідно платіжного доручення № 1969 від 22.04.2021 на суму 10 111,33 грн;
- згідно платіжного доручення № 1967 від 22.04.2021 на суму 251 879,64 грн;
- згідно платіжного доручення № 2028 від 23.04.2021 на суму 37 892,87 грн;
- згідно платіжного доручення № 2029 від 23.04.2021 на суму 4 111,45 грн;
- згідно платіжного доручення № 3303 від 17.06.2021 на суму 194 624,60 грн;
- згідно платіжного доручення № 3302 від 17.06.2021 на суму 5 495,66 грн;
- згідно платіжного доручення № 3702 від 05.07.2021 на суму 60 405,06 грн;
- згідно платіжного доручення № 3701 від 05.07.2021 на суму 633,54 грн;
- згідно платіжного доручення №3917від 06.07.2021 на суму 5 734,09 грн;
- згідно платіжного доручення № 3918 від 06.07.2021 на суму 140 353,66 грн;
- згідно платіжного доручення № 4751 від 25.08.2021 на суму 57 145,97 грн;
- згідно платіжного доручення № 4750 від 25.08.2021 на суму 25 016,60 грн;
- згідно платіжного доручення № 4456 від 06.08.2021 на суму 193 470,58 грн;
- згідно платіжного доручення № 5126 від 06.09.2021 на суму 182 521,09 грн;
- згідно платіжного доручення № 5969 від 04.10.2021 на суму 18 283,70 грн;
- згідно платіжного доручення № 5970 від 04.10.2021 на суму 173 968,43 грн;
- згідно платіжного доручення № 6109 від 08.10.2021 на суму 253 700,32 грн;
- згідно платіжного доручення № 6108 від 08.10.2021 на суму 1 264,72 грн;
- згідно платіжного доручення № 7156 від 15.11.2021 на суму 238 610,72 грн;
- згідно платіжного доручення № 7155 від 15.11.2021 на суму 1 806,74 грн.
Прокурор вказує, що шляхом укладання оспорюваних додаткових угод, відповідачем безпідставно підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт/год по Договору №100/76/36 від 05.02.2021 на 0,468124 грн або + 22,43%.
Водночас, її обсяг зменшився на 97 657 кВт/год (тобто, позивачем недоотримано цю кількість товару), або на 9,31% від попередньо обумовленої Договором кількості товару.
Прокурором було зазначено суду, що загальна сума переплати ГУНП в Чернігівській області згідно Договору становить 187 109,10 грн.
Тому листом від 05.01.2023 №15/3/2-5вих-23 прокурор звернувся до ГУНП в Чернігівській області з викладенням вищенаведених обставин, повідомленням про встановлені ним порушення законодавства про публічні закупівлі при укладанні Додаткових угод щодо збільшення ціни товару, та з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у суді, просив у строк до 23.01.2023 надати інформацію про те, чи вживалися заходи щодо стягнення з ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія» надмірно сплачених коштів за недопоставлену електричну енергію за Договором №100/76/36 від 05.02.2021.
У відповідь на вказаний лист ГУНП в Чернігівській області (лист № 62/124/05/23-2023 від 18.01.2023) зазначило, що останнє під час проведення публічних закупівель дотримується вимог Закону України “Про публічні закупівлі», рекомендацій Антимонопольного комітету та враховує зауваження контролюючих органів у сфері публічних закупівель. Зі вказаного листа позивача вбачається, що ГУНП в Чернігівській області не вжило відповідних заходів та не висловило наміру щодо можливості їх вжиття у подальшому.
Листом від 06.07.2023 №15/3/2-1715-23 прокурор повторно звернувся до ГУНП в Чернігівській області з викладенням вищевказаних обставин та повідомленням про те, що ним будуть вживатись заходи представницького характеру шляхом подання відповідної позовної заяви до господарського суду.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі ГУНП в Чернігівській області до господарського суду із відповідним позовом.
Позиція прокурора полягає у тому, що оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за Договором у відповідності до укладених додаткових угод є такими, що суперечать приписам законодавства, то їх необхідно визнавати недійсними на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а надмірно сплачені кошти підлягають поверненню.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Перш за все судова колегія зазначає, що апелянтом жодним чином не оспорюється рішення суду першої інстанції по суті.
Апеляційні доводи відповідача полягають лише у площі питання щодо наявності у прокурора підстав та повноважень на здійснення представництва ГУНП в Чернігівській області в суді у даному випадку та належності щодо визначення саме ГУНП в Чернігівській області позивачем у цієї справі, у зв'язку з чим, апеляційним судом справа переглядається саме в цьому питанні, враховуючи приписи ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вище зазначалось, що в обґрунтування апеляційної скарги відповідач вважає, що прокурор не набув права звертатись до суду з відповідним позовом, що право на звернення до суду щодо вжиття заходів усунення виявлених порушень під час здійснення фінансового контролю належить Держаудитслужбі України в особі своїх територіальних органів - спеціальному органу, який визначений законодавцем і який, відповідно, наділений процесуальною дієздатністю захищати інтереси держави у спірних правовідносинах. Тому у суді першої інстанції представником ТОВ «МЕК» було подано заяву про залишення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Підтримуючи вказану заяву, апеляційні вимоги відповідача полягають, зокрема, у закритті провадження у справі №915/1176/23.
Втім, апеляційна колегія зазначає, що таки твердження не відповідають нормам закону.
У цьому випадку підлягають застосуванню положення ст. 55 Господарського процесуального кодексу України та висновки, що містяться у пунктах 55-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Так, у пункті 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 Господарського процесуального кодексу України передбачає такі правила: якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави; відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
У пункті 56 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що у перелічених у цій статті випадках йдеться про активні дії компетентного органу, який як учасник процесу та сторона спору (позивач) не підтримує позовних вимог або подає заяву про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову.
У таких випадках суд не повинен залишати позов прокурора без розгляду, адже такі процесуальні дії свідчать про те, що компетентний орган по суті відмовляється від захисту інтересів держави в судовому процесі.
У цій справі матеріалами підтверджено як бездіяльність ГУНП в Чернігівській області після звернення до неї Чернігівської обласної прокуратури від 05.01.2023 №15/3/2-5вих-23, так і фактичну відмову ГУНП в Чернігівській області від захисту інтересів, про які зазначав прокурор.
При цьому, суд вказує, що ГУНП в Чернігівській області не відмовлялось від поданого прокурором в інтересах держави в особі позивача позову ні в суді першої інстанції, ні на стадії апеляційного перегляду даної справи.
Водночас, судова колегія зазначає, що у спорах, які пов'язані з проведенням публічних закупівель, позивачами можуть бути декілька уповноважених органів, в залежності від повноважень, в межах яких ці органи діють, та характеру спірних правовідносин (предмета і підстав позову).
Відповідно до ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
При визначенні органу, в інтересах якого пред'являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу влади чи місцевого самоврядування здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним є звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18.
Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №43 від 03.02.2016.
Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Пунктом 10 статті 10 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Положенням про Державну аудиторську службу України визначено, що остання відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.4, 9 п.4 Положення).
З огляду на матеріали даної справи вбачається, що заходів щодо фінансового контролю з дотримання положень Закону України "Про публічні закупівлі" в межах виконання Договору від 05.02.2021 №100/76/36 Державною аудиторською службою України не проводилось, що виключає встановлення згаданим органом порушення інтересів держави під час укладення спірних угод та можливість захисту інтересів держави цим органом або ж звернення прокурора до суду з визначенням у якості позивачів саме цього органу.
Верховний Суд дійшов висновку, що Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, проте оскільки не доведено та не встановлено, що вказаний орган здійснюючи фінансовий контроль виявив порушення законодавства у спірних правовідносинах, у нього не виникло право на звернення у суд із даним позовом, тому у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача. Аналогічного висновку про відсутність повноважень у вказаного органу для звернення до суду з позовом за вищезазначених обставин дійшов висновку Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.03.2019 у справі №912/898/18, у постанові від 17.02.2021 у справі №912/738/20 та у постанові від 25.02.2021 у справі №912/9/20 тощо.
Посилання апелянта на постанови Верховного Суду у справах №924/1237/17, №826/9672/17, №924/1256/17, №906/296/18, №912/895/18, №925/682/18, №909/545/18, де позивачем була визначена саме Держаудитслужба, судова колегія не бере до уваги, оскільки у справі №927/491/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 дійшла висновку про те, що оскільки «позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за Договором грошових сум на користь Відділу (і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави), … зазначення саме Відділу, а не Держаудитслужби як органу, в особі якого подано позов в інтересах держави, є виправданим".
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у справі №927/491/19 розглядався позов заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про визнання недійсними додаткових угод до договору від 02.08.2018 на постачання природного газу №624(18)Б, укладеному за результатом відкритих торгів, та стягнення 253 229,67 грн. Відтак, спірні правовідносини у справі №927/491/19 є аналогічними даній справі - №915/1176/23.
В даному випадку прокурор звернувся до суду в інтересах Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ГУНП в Чернігівській області є органом державної влади.
Частиною 1 ст. 105 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел не заборонених законом.
Відтак, ГУНП в Чернігівській області, як орган державної влади є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за Договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені у Законі України «Про публічні закупівлі».
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено, зокрема, їх максимальна економія та ефективність.
Так, виконання зобов'язань ГУНП в Чернігівській області за додатковими угодами до Договору від 05.02.2021 №100/76/36, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам за якими мають здійснюватись публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону.
Більше того, укладення таких додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов спірного Договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов'язань.
Позивачем у справах про стягнення надміру сплачених коштів, зокрема з підстав незаконного збільшення ціни товару може бути суб'єкт, який проводив закупівлю, отримав товар, здійснив оплату за нього, реальний і законний інтерес якого порушено внаслідок укладення цих угод.
Оскільки Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, яке є державним органом та повинно ефективно використовувати бюджетні кошти, було замовником закупівлі, а також стороною спірного Договору, то саме воно має повноваження на звернення до суду та є належним позивачем у даних спірних правовідносинах.
При цьому, ГУНП в Чернігівській області не вчинено належних дій щодо захисту порушеним інтересів держави, у зв'язку із чим вони залишаються порушеними, а тому у Чернігівської обласної прокуратури наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі ГУНП в Чернігівській області.
Враховуючи позицію ГУНП в Чернігівській області щодо відсутності будь-яких порушень під час укладення спірних додаткових угод, нездійснення останнім будь-яких дій спрямованих на виявлення та усунення порушень законодавства про публічні закупівлі під час укладення спірних додаткових угод, а також оскільки фінансування державної закупівлі здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, і у даному випадку звернення прокурора спрямоване на дотримання принципів максимальної ефективності та економії, недискримінації учасників, які призвели до безпідставної зміни істотних умов Договору та зростання ціни за одиницю товару, усунення обставин щодо покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов'язань щодо витрачання бюджетних коштів, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, їх раціональне та ефективне використання.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, і прокурором правильно обрано орган у якості позивача.
Відносно посилання апелянта на те, що суд об'єднує та ототожнює такі права прокурора як право на звернення до суду для захисту інтересів держави та право самостійно встановлювати факти порушення законодавства, судова колегія зазначає наступне.
Повноваження прокурора із здійснення представництва інтересів держави в суді визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до ч. 1 якої прокурор вправі здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.
Пунктом 4 наказу Генерального прокурора від 21.08.2020 №389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» визначено порядок отримання прокурором відомостей з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень шляхом опрацювання, зокрема, інформації, що надходить до органів прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень; публікацій у медіа, у тому числі в мережі Інтернет, публічної інформації у формі відкритих даних; інших джерел.
За такого прокуратура наділена правом опрацьовувати та аналізувати інформацію, оприлюднену в електронній системі закупівель, та використовувати її з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень.
У даному випадку прокурором в ході опрацювання даних, розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro», виявлено факти порушення вимог законодавства під час здійснення закупівлі електричної енергії ГУНП в Чернігівській області, які не охоплені проведеною контролюючим органом процедурою моніторингу та залишились не усунутими.
Таким чином, у прокурора виникло право на звернення до суду в інтересах позивача.
Судова колегія також звертає увагу на Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99, яким визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв'язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Отже, з контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України та враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження апеляційних доводів та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі “Серявін та інші проти України», пункт 58).
Як зазначалось вище, інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони не спростовують встановлених обставин справи та висновку суду першої інстанції, а фактично свідчать про незгоду відповідача з таким висновком.
Отже, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2024 у справі №915/1176/23 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2024 у справі №915/1176/23 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 05.02.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Богацька Н.С.
Суддя Діброва Г.І.