04 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/28770/23
(суддя Кадникова Г.В., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №160/28770/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 07 жовтня 2023 року звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області згідно з яким, просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач-2), та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ в Київській області, відповідач-3), щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.“а» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015№ 213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 (справа №1- 5/2018(746/15) викладеному у рішеннях про відмову у призначенні пенсії від 28.08.2023 року №046850013393, від 15.09.2023 року №046850013393 та від 25.09.2023 року № 046850013393 протиправними та скасувати рішення про відмови у призначенні пенсії від 28.08.2023 року № 046850013393, від 15.09.2023 року №046850013393 та від 25.09.2023 року №046850013393;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи з 03.05.2012 року по 31.05.2012 року, з 11.07.2012 року по 16.03.2015 року до пільгового стажу роботи за Списком №1, з 01.09.1999 року по 31.12.1999 року, з 08.07.2003 року по 31.10.2003 року, з 08.11.2003 року по 30.11.2003 року, з 12.12.2003 року по 30.01.2004 року, з 02.02.2004 року по 31.12.2004 року, з 12.09.2006 року по 11.09.2007 року, з 17.03.2015 року по 16.03.2018 року до страхового та пільгового стажу роботи за Списком №1 та до страхового стажу роботи період навчання з 01.03.1993 року по 30.06.1999 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 21.08.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015№ 213-VІІІ з урахуванням Рішення Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.10.2023 16 Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 (справа № 1- 5/2018(746/15) з урахуванням висновків суду.
Позов обґрунтовано тим, що рішення відповідачів у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними, оскільки суперечать Рішенню Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року роз'єднано позовні вимоги в такому порядку:
1) позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та скасування рішення від 28.08.2023 року №046850013393;
2) позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та скасування рішення від 15.09.2023 року №046850013393;
3) позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та скасування рішення від 25.09.2023 року №046850013393. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року прийнято до розгляду в межах справи № 160/28770/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішення від 15.09.2023 року №046850013393 та зобов'язання вчинити певні дії, після роз'єднання справи № 160/25882/23.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Суд, визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.09.2023 року №046850013393.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020, та з урахуванням висновків суду і правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволення іншої частини позову відмовив. Рішення суду мотивовано тим, що на час звернення за призначенням пенсії (07.09.2023) позивач досягла віку 45 років, при цьому у спірних відносинах застосуванню підлягають норми Закону №1788-XI з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, а не Закону №1058-IV.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області оскаржило його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми права до спірних відносин. Скаржник зазначає про те, що позивач не досягла встановленого законодавством пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та не має необхідного страхового стажу, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 07.09.2023 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018(746/15) (а.с.16).
Заява позивача та додані документи розглянуті за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, рішенням якого від 15.09.2023 року №046850013393 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.17).
Підставою відмови зазначено посилання на п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), а саме: пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 07 років 06 місяців на зазначених роботах.
Відповідачем встановлено, що вік заявниці (позивача по справі - ОСОБА_1 ) на дату звернення становить 47 років.
Згідно з поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж на дату звернення становить 18 років 10 місяців 3 дні, в тому числі пільговий стаж роботи за списком № 1 становить 10 років 06 місяців 03 дні. Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, що доповнив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.11.2021 року прийнятій у справі №360/3611/20 зробила висновок про те, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №160/28770/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 04 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва