04 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/22289/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року (суддя Голобутовський Р.З., повний текст рішення складено 07.11.2024) в адміністративній справі
за позовом Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.07.2024 № 000/739/5001.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що Криворізьким управлінням податкового адміністрування на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V, ст. 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2024 року (від 20.05.2024 № 9135876474) з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 21.05.2024 № 9136563524, 03.06.2024 № 9149392366, за результатами якої складено Акт від 18.06.2024 № 619/32-00-50-01/00191307.
Під час перевірки податковим органом встановлено, що власником АТ «Криворізький залізорудний комбінат» є Стармілл Лімітед (STARMILL LIMITED) (КОД -193746), КІПР, пряме володіння 99,88%. Водночас, акціонер позивача Стармілл Лімітед згідно з Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 включений до переліку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 10 років. Стармілл Лімітед, як акціонер позивача, розпоряджається активами підприємства, в тому числі й грошовими коштами, отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під дію санкцій, які введені згідно з Указом Президента України. Крім того, згідно з опублікованою на офіційні сторінці АТ «КЗРК» www.krruda.dp.ua проміжною інформацією емітента цінних паперів за 4 квартал 2023 року, посадовими особами АТ «Криворізький залізорудний комбінат», є в т.ч. Члени Наглядової ради, представники Kadis Holding LTD Радченко Михайло Юрійович та Агаркова Тетяна Сергіївна. Разом з тим, Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023, стосовно Кадіс Холдінгс ЛТД також введено персональні економічні санкції. Так, Кадіс Холдінгс ЛТД через своїх представників в межах компетенції членів Наглядової ради позивача розпоряджається активами підприємства позивача, в т.ч. і грошовими коштами, отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під дію санкцій, що введені згідно з Указом Президента України.
На підстав Акту камеральної перевірки, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2024 № 000/739/5001, згідно з яким АТ «Криворізький залізорудний комбінат» відмовлено в наданні бюджетного відшкодування в сумі 21 388 515,00 грн в результаті встановленого порушення п. 200.4-1 та пункту 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України.
Назване податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження в даній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 200.4-1 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 3813-IX від 18.06.2024), платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Суми такого від'ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.12-1 ст. 200 Податкового кодексу України, з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.
Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п'яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку, що встановлені податковим органом обставини є доведеними.
Також суд зауважив, що в подальшому п. 9 Закону України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» в абзаці другому пункту 43.1 статті 43, абзацах першому і другому пункту 100.15 статті 100, абзаці першому пункту 200.4-1 статті 200, абзаці другому пункту 291.3 статті 291 слова «щодо яких» замінено словами «щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких)».
Таким чином, Законом № 3813-IX від 18.06.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» усунуто логічні розбіжності, які полягали в тому, що суб'єкти господарювання, які підконтрольні Республіці Білорусь та російській федерації мали можливість отримати кошти з Державного бюджету України, що суперечить меті, зокрема ст. 200.4-1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час спірних правовідносин та положенням Закону України «Про санкції».
Натомість, суд апеляційної інстанції вважає висновки суду в частині застосування до спірних правовідносин приписів пунктів 200.4-1 та 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України помилковими.
Так, суд першої інстанції надав невірну оцінку щодо дати прийняття Закону № 3813-IX від 18.06.2024, за умовами якого останній набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім: пунктів 9 і 25 розділу I цього Закону (щодо змін до пункту 43.1 статті 43, пункту 100.15 статті 100, пункту 200.4-1 статті 200, пункту 291.3 статті 291 і пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України), які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, але не раніше 1 липня 2024 року.
Поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що перше публікування Закону № 3813-IX від 18.06.2024 відбулося в офіційному виданні - газеті «Голос України» 25.07.2024, № 87, відтак, пункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України набрав чинності 26.07.2024.
В свою чергу, пункт 200.12-1 набрав чинності 01.08.2024.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з посиланням на п.п. 200.4-1, 200.12-1 ст. 200 ПК України, прийнято відповідачем 24 липня 2024 року, тобто до моменту набрання названими нормами чинності, а тому не може вважатися правомірним.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року в адміністративній справі № 160/22289/24 скасувати.
Позов Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.07.2024 № 000/739/5001.
Стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» сплачений судовий збір в розмірі 66 646 (шістдесят шість тисяч шістсот сорок шість) грн 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з 04 лютого 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 04 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова