28 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/6495/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 р. (суддя Артоуз О.О.) в адміністративній справі №280/6495/23 за позовом ОСОБА_1 до Командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними та скасування актів, визнання протиправною бездіяльності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд:
1.визнати протиправним та скасувати в цілому наказ командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 від 10.07.2023 №1329 «Про продовження строку службового розслідування та заміну складу комісії»;
2.визнати протиправним та скасувати в цілому наказ командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 від 26.07.2023 №1521 «Про притягнення до відповідальності командира 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону майора ОСОБА_4 »;
3. визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 щодо не включення до нового складу комісії, яка сформована згідно наказу від 10.07.2023 №1329 «Про продовження строку службового розслідування, безпосереднього командира майора ОСОБА_4 ;
В обґрунтування позовних вимог вказувалось на безпідставне призначення службового розслідування по факту виконання позивачем обов'язків військової служби у стані алкогольного сп'яніння. На переконання позивача, відповідачем був порушений порядок проведення службового розслідування у зв'язку із незаконної зміну всього складу комісії, яка проводила службове розслідування, незалучення до складу комісії безпосереднього командира позивача, проведення вибіркового опитування свідків, неврахування в акті службового розслідування та підсумковому наказі повторних пояснень позивача. Відмова від огляду на стан сп'яніння у медичній роті, на думку позивача, не є дисциплінарним порушенням, тому висновки службового розслідування ґрунтуються на припущення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 р., ухваленим в порядку загального позовного провадження, у задоволенні позовної заяви відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на відсутність закону, який надає право одним військовослужбовцям встановлювати факт перебування іншого військовослужбовця в стані алкогольного сп'яніння; відмова від медичного огляду на стан сп'яніння не віднесене до порушень військової дисципліни; суд першої інстанції мав дослідити докази сп'яніння позивача саме до моменту призначення службового розслідування, а таких доказів не має; наказом про призначення службового розслідування, позивач незаконно був усунутий від виконання службових обов'язків, що стало підставою для невиплати йому додаткової винагороди та премії.
Відповідачі процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження наведено в ухвалі суду від 03 грудня 2024 р.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
На момент виникнення спірних правовідносин, майор ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді командира 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону. 11 червня 2023 р. заступником командира ВЧ НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальником відділення полковником ОСОБА_5 складено рапорт на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 , в якому зазначено, що 11.06.2023 о 17:40 під час перевірки 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону в розташуванні особового складу батареї був виявлений командир 1 мінометної батареї майор ОСОБА_1 , який за зовнішніми ознаками перебував у стані алкогольного сп'яніння з характерними ознаками - стійкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, млявість мови, гіперемія шкірного покрову обличчя, зухвалість поведінки. Майору ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд для встановлення факту перебування у стані алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів у медичній роті ВЧ НОМЕР_1 . Майор ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд. Також зазначено, що оскільки на 1 мінометну батарею 1 покладено бойові завдання, враховуючи, що майор ОСОБА_6 не здатний в такому стані командувати підрозділом, за таких обставин був усунутий від виконання службових обов'язків з причини перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння, відмови від проходження медичного огляду. Прийняте рішення доведено майору ОСОБА_7 . З огляду на непередбачуваність поведінки військовослужбовця, його неспроможність керувати особовим складом, виконувати бойові завдання, існування реального ризику настання тяжких наслідків внаслідок перебування його як командира підрозділу у стані алкогольного сп'яніння, майор ОСОБА_6 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 та переданий його представникам. У зв'язку з викладеним, просив командира ВЧ НОМЕР_1 призначити службове розслідування за фактом виконання майором ОСОБА_1 обов'язків військової служби у стані алкогольного сп'яніння в умовах ведення військовою частиною бойових дій.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.06.2023 №1142, відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту, Порядку №608, на підставі рапорту заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення полковника ОСОБА_5 вх. №10492 від 11.06.2023 про факт виконання командиром 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону майором ОСОБА_1 обов'язків військової служби у нетверезому стані, наказано провести службове розслідування стосовно командира 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону майора ОСОБА_1 за фактом виконання обов'язків військової служби у стані алкогольного сп'яніння, з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню та встановлення ступеня вини військовослужбовця. Пунктом 2 наказу від 12.06.2023 №1142 проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голова комісії заступник командира ВЧ НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальником відділення полковник ОСОБА_8 , члени комісії: старший офіцер відділення морально-психологічного забезпечення підполковник ОСОБА_9 , заступник командира НОМЕР_2 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення майор ОСОБА_10 . Пунктом 4 наказу від 12.06.2023 №1142 наказано, у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків майором ОСОБА_1 , що створило загрозу настання тяжких наслідків, усунути майора ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків командира 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону на час проведення службового розслідування та прийняття відповідного рішення за його результатами.
На підставі рапорта заступника командира ВЧ НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення полковником ОСОБА_5 від 08.07.2023 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 10.07.2023 № 1329 «Про продовження строку службового розслідування» продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.06.2023 №1142 за фактом виконання командиром 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону майором ОСОБА_1 обов'язків військової служби у нетверезому стані та змінено склад комісії, якій доручено проведення службового розслідування. Пунктом 2 наказу від 10.07.2023 № 1329 проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голова комісії офіцера відділення морально-психологічного забезпечення підполковник ОСОБА_11 , члени комісії: офіцер відділення морально-психологічного забезпечення майор ОСОБА_12 , старший офіцер групи контролю бойового стресу майор ОСОБА_13 .
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.07.2023 №1521 «Про притягнення до відповідальності командира 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону майора ОСОБА_14 » завершено службове розслідування. Пунктом 2 наказу від 26.07.2023 №1521 на підставі статей 13, 37, 59, 111, 112, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, розділу VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 притягнути до дисциплінарної відповідальності за оголошені цим наказом порушення військової дисципліни майора ОСОБА_4 і оголосити йому дисциплінарне стягнення «Сувора догана». Визнати такими, що втратили чинність (скасувати), пункти 4, 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.06.2023 №1142 щодо усунення майора ОСОБА_4 від виконання службових обов'язків командира 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону на час проведення службового розслідування та прийняття відповідного рішення за його результатами (п. 3 наказу від 26.07.2023 №1521). На підставі пункту 5 розділу XVI, пункту 14 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, не виплачувати премію та додаткову винагороду майору ОСОБА_7 за червень 2023 року (п. 5 наказу від 26.07.2023 №1521).
Постановляючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, регулюються Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України №551-ХІУ (Дисциплінарний статут), а також Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017, зареєстрованим і Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (Порядок №608).
Дисциплінарним статутом передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (п.46).
Згідно п. 86 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно п. 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Пунктом 13 Розділу ІІІ Порядку № 608 визначено, що загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Наявні у справі письмові докази свідчать про те, що призначене відповідачем 12.06.2023 службове розслідування щодо позивача було завершене 26.07.2023, тобто в межах двох місяців. Відтак, строк проведення службового розслідування відповідачем не порушений.
Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, про відсутність доказів його перебування в стані алкогольного сп'яніння і, як наслідок, відсутність законних підстав для призначення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для призначення службового розслідування був рапорт заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення полковника ОСОБА_5 вх. №10492 від 11.06.2023 про факт виконання командиром 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону майором ОСОБА_1 обов'язків військової служби у нетверезому стані.
Пунктом 5 Розділу 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни. Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
Таким чином, Дисциплінарний статут зобов'язує командира кожного військового з'єднання, формування, частини, підрозділу та інш. контролювати дотримання підлеглими військовослужбовцями військової дисципліни та покладає на нього відповідальність за невжиття відповідних заходів. Це означає, що командир не має права залишати без уваги і належного реагування жодного випадку порушення військової дисципліни.
На переконання колегії суддів, доводи позивача про відсутність доказів перебування його в стані алкогольного сп'яніння, не усувають підстави для призначення службового розслідування, оскільки, по-перше, рапорт командування військової частини є самостійною та достатньою підставою для призначення службового розслідування; по-друге, позивачу було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, від якого він відмовився. Як зазначив суд першої інстанції, позивач не навів жодних об'єктивних причин для такої відмови. Також, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив надані позивачем докази (висновки про результати медичного огляду для встановлення факту перебування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 20.02.2023 та від 02.07.2023) як такі, що не мають доказового значення при встановленні обставин подій, які відбулись 11.06.2023 (день проведення заступником командира військової частини перевірки).
Скаржник/позивач наполягає на тому, що суд першої інстанції мав дослідити докази перебування його в стані алкогольного сп'яніння, одночасно стверджуючи, при цьому, що такі докази відсутні.
Колегія суддів звертає увагу, що відсутність медичних документів про стан позивача 11.06.2023 стало наслідком відмови останнього від проходження медичного огляду. Відповідач, у свою чергу, в межах службового розслідування зібрав інші докази порушення позивачем військової дисципліни, які судом першої інстанції досліджені під час розгляду справи. Суд також безпосередньо допитав в якості свідка ОСОБА_9 , який підтвердив, що ОСОБА_1 відмовився проходити медичне обстеження не тільки в медичній роті військової частини, а й у медичному закладі - КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги», до якого він був доставлений військовою службою правопорядку.
Крім того, суд першої інстанції послався на обставини, які були встановлені постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 р. у справі №280/6551/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, яка полягала у невиплаті йому премії та додаткової винагороди. Апеляційним судом у зазначеній справі було встановлено, що ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків 11.06.2023 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про незаконне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Щодо постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2023 р. у справі № 336/6357/23, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції зазначив, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, а одне і те ж діяння особи може оцінюватися як з точки зору дисциплінарної, так і адміністративної/кримінальної відповідальності. Наведена постанова районного суду не є беззаперечним доказом на спростування факту вчинення цим військовослужбовцем дисциплінарного проступку, зважаючи на обставини, встановлені судом у справі №280/6551/23.
Дисциплінарним статутом передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби (п. 4 Розділу І). За стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (п. 5 Розділу І).
Колегія суддів вважає, що встановлені під час службового розслідування обставини є достатніми підставами для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 р. в адміністративній справі №280/6495/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 січня 2025 р. і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник