03 лютого 2025 року м. Чернігів Справа № 620/15820/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 02.12.2024 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті їй, як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , пенсії, що підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю на підставі рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №620/9295/22 та від 13.05.2024 у справі №620/3848/24;
- зобов'язати відповідача виплатити їй, як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , заборговану суму нарахованої пенсії, що підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю, на підставі рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №620/9295/22 та від 13.05.2024 у справі №620/3848/24.
Позов мотивовано тим, що як дружина померлого військового пенсіонера, яка на момент його смерті була зареєстрована та проживала разом з ним за однією адресою, на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на отримання нарахованої ОСОБА_2 , але недоодержаної ним за життя, пенсії.
Ухвалою судді від 05.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Також надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. При цьому, спеціальним законодавством не передбачено здійснення виплати недоодержаної суми пенсії в порядку спадкування. Спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим відсутні підстави для виплати позивачу недоодержаної померлим чоловіком за життя пенсії. Одночасно відповідач повідомив, що сума недоотриманої чоловіком позивача пенсії (доплати) на виконання рішення суду по справі №620/9295/22 становить 31883,31 грн., а на виконання рішення суду по справі №620/3848/24 - 16249,45 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини.
На обліку в ГУПФУ в Чернігівській області перебував гр. ОСОБА_2 як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/9295/22, яке 08.03.2023 набрало законної сили, зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області провести з 10.11.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 28.11.2022 №33/45-588, з урахуванням фактично виплачених сум (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.03.2023) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108802344, https://reyestr.court.gov.ua/Review/109783943).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/3848/24, яке 12.06.2024 набрало законної сили, зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області відновити ОСОБА_2 з 01.10.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118990127).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 (а.с. 8 зворот).
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 (а.с. 8).
На момент смерті ОСОБА_2 позивач була зареєстрована та проживала разом з ним за однією адресою, на підтвердження чого надано відповідну довідку від 07.11.2024 №2835 (а.с. 6).
З 01.08.2024 ГУПФУ в Чернігівській області призначено ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 7 зворот).
23.09.2024 позивач звернулась до ГУПФУ в Чернігівській області з заявою про виплату їй недоотриманих за життя чоловіка коштів відповідно до вищевказаних судових рішень.
Листом від 18.10.2024 відповідач повідомив, що судове рішення, яке набрало чинності, стосується лише особи, відносно якої воно ухвалене, згідно даного рішення не можуть бути зроблені дії відносно інших осіб, якщо інше не зазначене в рішенні суду. Оскільки ОСОБА_1 не була стороною у справі і суд не вирішив жодних зобов'язань щодо неї, у ГУПФУ в Чернігівській області немає законних підстав проводити дії стосовно позивача згідно із рішеннями суду по справах №620/9295/22 та №620/3848/24. Одночасно відповідач повідомив, що заборгованість по пенсії, що підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв'язку зі смертю ОСОБА_1 , відсутня (а.с. 9).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті спірних коштів на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
Так, згідно з частиною другою статті 55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
За змістом частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Таким чином, із наведених вище положень слідує, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються:
1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника;
2) батькам померлого пенсіонера;
3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера;
4) членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року по справі №200/10269/19-а сформулював правовий висновок, згідно якого у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі №200/10136/20-а.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону №2262-XII.
Відтак, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону №2262-ХІІ підтверджено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 по справі №420/288/21.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 .
У зв'язку з наведеним, позивач, як дружина померлого пенсіонера, яка проживала з ним на момент смерті та отримує пенсію в разі втрати годувальника, в межах встановленого законодавством 6-ти місячного строку звернулась до пенсійного органу з заявою про виплату їй суми пенсії недоодержаної за життя чоловіка.
На переконання суду, позивач, будучи дружиною померлого ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону №2262-XII має гарантоване право на отримання недоодержаних померлим чоловіком сум пенсії, а відповідач - обов'язок щодо їх виплати.
За таких обставин, відповідач протиправно не виплатив позивачу на підставі статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю її чоловіка.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії, що залишилась недоодержаною її чоловіком ОСОБА_2 у зв'язку з смертю, на підставі рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 по справі №620/9295/22 та від 13.05.2024 по справі №620/3848/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану за життя її покійним чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №620/9295/22 та від 13.05.2024 у справі №620/3848/24.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна