08 квітня 2024 рокуСправа №160/3125/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
02.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні пенсії позивачу за ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка безпосередньо виразилась у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 27.12.2023 року №046350013308, та скасувати це рішення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу за Списком №1 роботи один місяць служби за три час проходження військової служби за мобілізацією з 08.03.2022 року по 27.12.2023 року в стаж роботи за провідною професією «гірний очисного забою підзевний дільниці з видобутку вугілля»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту його звернення до органів пенсійного фонду, - 22.06.2023 року.
В обгрунтування позовних вимог представником позивача вказано, що спірний період протиправно не враховано відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача і до спеціального стажу із розрахунку місяць служби за три, що свідчить про порушення вимог законодавства.
Ухвалою суду від 06.02.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином посвідчені копії пенсійної справи ОСОБА_1 .
15.02.2024 року від ГУ ПФУ в Одеській області подано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог, так як у позивача відсутній необхідний стаж на підземних роботах - 25 років. При цьому, ст. 114 Закону №1058 не містить положень про можливість зарахування в кратному розмірі часу військової служби в особливий період.
21.02.2024 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла відповідь на відзив від представника позивача.
26.02.2024 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подало відзив на позовну заяву, до якого долучено матеріали пенсійної справи позивача. З посилання на п. 3 Порядку №393, ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач вказав, що період проходження військової служби позивачем з 08.03.2022 року по 21.06.2023 року (по дату заяви про призначення пенсії), в т.ч. період участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), зараховано позивачу до страхового та пільгового стажу роботи в одинарному розмірі як військова служба в особливий період.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Згідно із витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 ЦОТО НГУ №57 від 08.03.2022 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.03.2023 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
09.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (20 років).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046350013308 від 30.06.2023 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 року по справі №160/17912/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046350013308 від 30.06.2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
06.11.2023 року ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення №046350013308 (на заміну рішення про відмову №046350013308 від 30.06.2023 року), яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії.
07.12.2023 року ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення №046350013308 (на заміну рішень про відмову №046350013308 від 30.06.2023 року та №046350013308 від 06.11.2023 року), яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії та в кому зазначено наступне.
Дата звернення до територіальних органів ПФУ - 22.06.2023 року.
Вік заявника - 47 років.
Страховий стаж - 31 рік 05 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні - 50 років 05 місяців 24 днів.
Пільговий стаж особи становить 20 років 01 місяці 12 днів, з них:
- роботи підземні провідні професії 202(20) - 17 років 00 місяців 23 дня;
- роботи підземні за постановою 202(25) - 01 рік 05 місяців 20 днів;
- військова служба в особливий період - 01 рік 3 місяці 14 днів;
- навчання за фахом - 04 місяці 15 днів.
До страхового стажу зараховано всі періоди.
До пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 не зараховано:
- період роботи з 10.05.1994 року по 29.01.1998 року на посаді верстатника широкого профілю в ВО «Станкозавод», оскільки займана посада в зазначеній організації не передбачає зайнятість повний робочий день на підземних роботах;
- період роботи з 02.02.1998 ркоу по 23.03.2003 року на посадах верстатника широкого профілю та шліфовника 4 розряду в Управлінні по монтажу, демонтажу, ремонту гірничого обладнання, оскільки займана посада в зазначеній організації не передбачає зайнятість повний робочий день на підземних роботах.
Вважаючи протиправним рішення пенсійного органу №046350013308 від 07.12.2023 року, а також незарахування до спеціального та пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 один місяць служби за три час проходження військової служби за мобілізацією з 08.03.2022 року по 27.12.2023 року в стаж роботи за провідною професією, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Частиною 5 ст. 114 Закону №1058-IV передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі - Список №202).
Отже, для призначення особі пільгової пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV має бути встановлено, що вказана особа має стаж роботи за професіями (на роботах, посадах), перелік яких наведено у Списку №202, що під час зазначених робіт вказана особа була безпосередньої зайнята на цих роботах повний робочий день під землею та за наявності часу такої роботи не менше 25 років (крім працівників провідних професій, мінімальна кількість стажу яких на зазначених роботах складає 20 років).
З наведеного вбачається, що під час розгляду заяв про призначення пенсії за віком пенсійний орган має враховувати, в тому числі, віднесення певних періодів роботи особи одночасно до різних пільгових списків (наприклад, до Списку 1 та до списку, затвердженому Кабінетом Міністрів в окремій постанові у постанові для призначення пенсії за ч. 3 ст. 114) та за результатом підрахування пільгового стажу пенсійний орган має визначити наявність або відсутність у особи права на більш пільгову пенсію за віком.
Пунктом І Списку №202 передбачені підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Так, з матеріалів справи вбачається, наступне:
1) дата звернення до територіальних органів ПФУ - 22.06.2023 року.
2) вік заявника - 47 років.
3) страховий стаж - 31 рік 05 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні - 50 років 05 місяців 24 днів.
4) пільговий стаж особи становить 20 років 01 місяці 12 днів, з них:
- роботи підземні провідні професії 202(20) - 17 років 00 місяців 23 дня;
- роботи підземні за постановою 202(25) - 01 рік 05 місяців 20 днів;
- військова служба в особливий період - 01 рік 3 місяці 14 днів;
- навчання за фахом - 04 місяці 15 днів.
До страхового стажу зараховано всі періоди.
Тобто, у позивача відсутній необхідний стаж передбачений частиною 3 статті 114 Закону №1058-ІV, а саме стаж роботи за професіями (на роботах, посадах), перелік яких наведено у Списку №202, що під час зазначених робіт вказана особа була безпосередньо зайнята на цих роботах повний робочий день під землею та за наявності часу такої роботи не менше 25 років також відсутній стаж працівників провідних професій, мінімальна кількість стажу яких на зазначених роботах складає 20 років.
Вирішуючи правомірність відмови відповідачів в частині зарахування позивачу до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до спеціального та пільгового стажу за Списком №1 роботи один місяць служби за три час проходження військової служби за мобілізацією з 08.03.2022 року по 27.12.2023 року в стаж роботи за провідною професією «гірний очисного забою підземний дільниці з видобутку вугілля», суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 15.02.2005 року по 07.03.2022 року, який передував військовій службі позивача, останній працював на посаді «підземного гірника очисного вибою», що не заперечується і самим відповідачем.
Разом з тим, у матеріалах справи наявна довідка №625 від 21.06.2023 року про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана Виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління імені Героїв космосу» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ім'я ОСОБА_1 , згідно з якою з 15.02.2005 року працює за посадою «гірник очисного забою підземний дільниці з видобутку вугілля №1» з повним робочим днем у шахті, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058. За період з 15.02.2005 року по 21.06.2023 року - 18 років 04 місяці 07 днів. Виконував роботи в гірничому виробництві (проведення гірничих та інших робіт з метою видобутку вугілля). Мобілізація: з 08.03.2022 ркоу наказ №ПР-111 від 14.03.2022 року.
З розрахунку форми РС-право вбачається, що період з 08.03.2022 року по 21.06.2023 року враховано до страхового стажу позивача як військова служба в особливий період в одинарному розмірі та складає 01 рік 03 місяці 14 днів.
Як зазначено пенсійним органом у відзиві від 26.02.2024 року зарахування періоду військової служби саме по 21.06.2023 року (в одинарному розмірі) обгрунтовано тим, що 22.06.2023 року подана заява про призначення пенсії.
Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою ст. 2 Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до п. 2 Порядку №413, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Перелік цих документів міститься також в пункті 4.
Згідно статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII, до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Відповідно до п.2.3 Розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року (далі Положення №530), при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу):один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.
Отже, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, період перебування позивача на військовій службі з 08.03.2022 року по 22.06.2023 року має бути врахований пенсійним органом не лише до загального, а й до пільгового стажу позивача.
Щодо незарахування позивачу у кратному розмірі часу проходження військової служби з 08.03.2022 року по 22.06.2023 року, з розрахунку один місяць за три, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався.
Суд зазначає, що станом на момент проходження позивачем служби, протягом якого позивач брав участь в бойових діях, а саме: 28.10.2022 року по 29.12.2022 року, що підтверджується довідкою №436 від 27.02.2023 року про безпосередню участь особи у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) та довідкою військової частини НОМЕР_1 №1201 від 22.05.2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на території України був введений воєнний стан.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що період проходження позивачем військової служби, під час якого позивач приймав безпосередню участь у бойових діях саме з 28.10.2022 року по 29.12.2022 року, підлягає врахуванню позивачу до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням кратності один місяць служби за три місяці.
Водночас, як встановлено судом вище, період з 08.03.2022 року по 21.06.2023 року враховано до страхового стажу позивача як військова служба в особливий період в одинарному розмірі та складає 01 рік 03 місяці 14 днів. Щодо зарахування періоду військової служби саме по 21.06.2023 року (в одинарному розмірі) обгрунтовано тим, що 22.06.2023 року подана заява про призначення пенсії.
Суд погоджується з такими діями пенсійного органу, а тому вважає, що позовні вимоги, що стосуються періоду військової служби з 22.06.2023 року по 27.12.2023 року є передчасними, так як виходять за межі дослідження періодів, зважаючи на подану 22.06.2023 року заяву.
Тож, лише час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три. Інший період зараховується до загального та пільгового стажу в одинарному розмірі.
Інший період не може бути зарахований судом у кратному розмірі, оскільки позивачем не надано відповідної довідки, яка підтверджує його безпосередню участь у бойових діях, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Окрім цього, суд звертає увагу, що доводи відповідачів про те, що військова служба, протягом якої пенсіонер брав участь в антитерористичній операції, підлягає врахуванню в кратному розмірі виключно при призначенні пенсії по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є хибними, оскільки право пенсіонера на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, а отже врахування вищенаведених періодів у кратному розмірі при призначенні пенсії не може бути обмеженим виключно пенсією, яка призначається відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 05.06.2018 року по справі №348/347/17 та від 16.06.2020 року по справі №185/7049/16-а.
Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що під час винесення рішення спірного рішення про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ГУ ПФУ в Одеській області не проведена належна перевірка наданих позивачем документів на підтвердження перебування на військовій службі та в оскаржуваному рішенні взагалі відсутнє обґрунтування в частині відмови в зарахуванні в кратному розмірі з розрахунку один місць за три місці періоду участі позивача в бойових дія з 28.10.2022 року по 29.12.2022 року, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Тому з метою захисту прав позивача суд доходить висновку про необхідність зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачу до пільгового та спеціального стажу роботи за професією «підземний гірник очисного вибою», що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період проходження військової служби за мобілізацією в особливий період у військовій частині НОМЕР_1 з 08.03.2022 року по 21.06.2023 року в одинарному розмірі, а з 28.10.2022 року по 29.12.2022 року, протягом якого позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України, зарахувати з розрахунку один місць за три місці.
Щодо позовних вимог, що стосуються призначення пенсії, суд вказує наступне.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 року у справі №817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення пільговий стаж позивача було обраховано без врахування спірних періодів роботи, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо обрахунку пільгового стажу позивача.
Тому суд вважає за необхідне зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача від 22.06.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення.
Одночасно, суд вказує, що в даному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, яке оскаржується в рамках даної справи.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Означене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у справі №500/1216/23 від 08.02.2024 року.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється, так як позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65017, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 27.12.2023 року №046350013308 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового та спеціального стажу роботи за професією «гірник очисного забою підземний дільниці з видобутку вугілля», що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період проходження військової служби за мобілізацією в особливий період у військовій частині НОМЕР_1 з 08.03.2022 року по 21.06.2023 року в одинарному розмірі, а з 28.10.2022 року по 29.12.2022 року, протягом якого позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України, зарахувати з розрахунку один місяць за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко