Справа № 159/8684/24 Провадження №33/802/127/25 Головуючий у 1 інстанції:Лесик В. О.
Доповідач: Гапончук В. В.
03 лютого 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - Колєсніка Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Колєсніка Богдана Володимировича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15.01.2025 року ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 22.10.2024 року о 08 годині 08 хвилин в місті Ковель по вулиці Незалежності, 83 керувала автомобілем «Ауді-А5» д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням «DRAGER ALCOTEST № 6810». Результат огляду 0.86 проміле, що зафіксовано на технічний засіб та відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9 (а) ПДР, скоївши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.19-20).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Колєснік Б.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Вважає, що пред'явлене поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, а винесена судом першої інстанції постанова є незаконною та такою, що постановлена з порушення норм чинного законодавства, а також без належної, повної та об'єктивної оцінки доказів.
Вказує на те, що з досліджених відеозаписів вбачається, що при проведені первісного огляду ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння, результат становив 0,00 %, застосований поліцейськими прилад Драгер не висвітлював жодної помилки, передбаченої інструкцією з експлуатації, а тому після одержання такого результату інспектор не мав взагалі права пропонувати його клієнтці повторне проведення її огляду на визначення стану сп'яніння, оскільки це не передбачено і положеннями Інструкції № 1452/735, ст.266 КпАП України.
Крім цього, поліцейський не отримав до складання протоколу про адміністративне правопорушення згоди ОСОБА_1 з отриманими в результаті повторного проведеного її огляду на визначення стану сп'яніння показниками приладу Драгер 0,86%, а також не забезпечив доставлення його клієнтки до найближчого лікувального закладу задля проведення відповідного огляду, що була попередньо виловлена та яка зафіксована відеозаписом, на здійснення такої процедури (а.с.24-30).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, її вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 202415 від 22.12.2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3706395 щодо ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України (а.с.3). Вказана постанова є чинною;
-роздруківкою приладу «Drager» від 22.12.2024 року доводиться, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення перебувала у стані алкогольного сп'яніння; результат тесту - 0,86 ‰ (а.с.4);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.5);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 (а.с.6);
-зобов'язанням до протоколу серії ЕПР1 № 202415 від 22.12.2024 року щодо не керування ОСОБА_1 транспортним засобом упродовж 24 годин (а.с.7);
-рапортом поліцейського роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області ДПП Наумука О. від 22.12.2024 року (а.с.8);
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, які містяться на диску (а.с.11).
Згідно довідки від 22.12.2024 року, складеної інспектором ВОНС в м.Ковель УПП у Волинській області ДПП Зінчук І., вбачається, що відповідно до ІТС «ІПНП» громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, отримала посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 30.12.2015 року та не являється позбавленою права керування т/з (а.с.10).
При розгляді справи місцевим судом було допитано в якості свідка поліцейського ОСОБА_2 .Взяті показання свідка судом першої інстанції належним чином обґрунтовані.
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими немає.
Апеляційний суд зазначає, що поліцейським дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли не у спосіб, передбачений законодавством, оскільки це повністю спростовується відеозаписом, який підтверджує, що працівники поліції діяли цілком у законний спосіб.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Апеляційний суд вважає, що усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення, а також наведені захисником в ході розгляду справи апеляційним судом, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Колєсніка Богдана Володимировича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.