Справа № 164/397/24 Провадження №33/802/121/25 Головуючий у 1 інстанції:Ониско Р.В.
Доповідач: Гапончук В. В.
03 лютого 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
захисника Лісовецького А.В. - Покидюка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , та захисника Покидюка Миколи Васильовича в інтересах особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 09 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зі слів не працюючого, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Маневицького районного суду суду Волинської області від 09.01.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк - 1 (один) рік.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 496517 від 08.02.2024 року, ОСОБА_1 08.02.2024 року, біля 23 години 32 хвилин, в селі Оконськ по вулиці Кринична, Камінь-Каширського району Волинської області, керував автомобілем марки «RENAULT DUSTER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп?яніння, на вимогу працівника поліції відмовився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 та його захисник в поданих апеляційних скаргах вважають постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та ухваленою з порушенням норм процесуального права. Вказують, що судом не вжито достатніх заходів для належної перевірки усіх обставин, що підлягають з'ясуванню під час розгляду справи та не надано належної і об'єктивної оцінки доказам з точки зору належності, допустимості та достовірності, внаслідок чого прийняв передчасне рішення щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Просять постанову скасувати, а провадження щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України.
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин, зазначених оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 496517 від 08.02.2024 року, за змістом якого він 08.02.2024 року, біля 23 години 32 хвилин, в селі Оконськ по вулиці Кринична, Камінь-Каширського району Волинської області, керував автомобілем марки «RENAULT DUSTER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп?яніння, на вимогу працівника поліції відмовився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів алкотестера «ДРАГЕР 6810» згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.02.2024 року згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- рапортом працівника поліції;
- DVD-R диском з відеозаписом відносно ОСОБА_1 .
В своїх показаннях, даними в суді першої інстанції, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що вони являються поліцейським і були на місці події. Вказали, що неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, проте ОСОБА_1 категорично відмовився. Стверджували, що ОСОБА_1 говорить неправду з приводу того, що він, ОСОБА_1 , під час складення протоколу виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Вважали, що ОСОБА_1 таким чином хоче уникнути відповідальності за ч.1 ст. 130 КпАП України.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Посилання сторони захисту, як на підставу для скасування судового рішення, про те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.
Крім того долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи із нагрудної боді-камери поліцейського не дають суду підстав вважати, що у зв'язку з неможливістю огляду п'яти файлів з семи було втрачено відомості, які могли б суттєво вплинути на розгляд даної справи. Таким чином відсутність безперервного відеозапису, на що посилається сторона захисту, жодним чином не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки сторона захисту не довела, що події чи обставини, які відбулися поза відеозаписом, спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме - у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
Таким чином вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, шляхом закриття провадження у справі.
Суддею прийняте законне та обґрунтоване рішення. Порушень вимог чинного законодавства при розгляді справи, які тягнули б за собою скасування постанови, не встановлено.
З огляду на наведене, керуючись ст.294 КпАП України,
Апеляційні скарги особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , та захисника Покидюка Миколи Васильовича в інтересах особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 09 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Гапончук