Справа № 712/5397/23
Провадження № 2/712/266/24
24 грудня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі :
головуючого судді Токової С.Є.,
при секретарі Білик О.Ю.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Описова частина.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат, неустойки(пені) за прострочення сплати аліментів. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що 04 червня 2005 року уклала шлюб з ОСОБА_3 .. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відповідачем був усиновлений її старший син від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2019 року шлюб між ними розірвано. За спільною домовленістю між колишнім подружжям відповідач має сплачувати дітям на їх карткові рахунки матеріальну допомогу в розмірі 1000 грн. щомісяця кожному до 23-річчя дітей. Вказану домовленість не виконує, з січня 2021 року кошти не сплачує, а навпаки намагається видати ці кошти за аліментні та вимагає їх повернення. Крім того, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2017 року у справі № 712/9401/17 з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн. щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 26.07.2017 року. Відповідач аліменти не сплачував, родину не забезпечував, виносив меблі і речі з квартири, через що родина опинилась у скрутному матеріальному становищі, через борги. З жовтня 2019 року аліменти за місцем роботи боржника перераховує військова частина НОМЕР_1 , проте заборгованість за період з 22 травня 2019 року по 01 жовтня 2019 року виплачена в березні 2020 року без проведення індексації. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2021 року частково задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання та стягнуто аліменти в розмірі 2500 грн. щомісячно, з індексацією вказаної суми починаючи з 01.10.2020 р. і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним 23-х річного віку. Зазначає, що питання щодо стягнення аліментів, проведення їх індексації, оскарження дій державного виконавця неодноразово було предметом судового оскарження. Наразі з ОСОБА_7 продовжують стягуватись аліменти на молодшого сина в розмірі 5 000 грн. щомісячно. З 2023 року індексація аліментних платежів не здійснюється, втрати на безготівковий перерахунок аліментів знову покладений на позивача (систематична сплата аліментів). Обидва сини проживають з нею та перебувають на її утриманні і після розірвання шлюбу. Старший син досяг повнолітття та навчається у м. Харкові, з урахуванням змішаної форми навчання кожні два тижні проживає з нею у м. Київ, а інший період- в м. Харків. Відповідач не сплачує витрат на проживання старшого сина, прибуття в м. Харків, витрати пов"язані із його навчанням. Молодший син також проживає з нею у м. Києві, добре навчається, відвідує різні позашкільні заходи, гуртки. Обоє дітей перебувають на диспансерному обліку з різними діагнозами, лікуються тривалий час, у тому числі і стаціонарно. Їх щорічне обстеження є дороговартісним.Так, у вересні 2023 року сташому сину мають зробити МРТ обстеження голови, шиї та попереку, а молодший син потребує ортопедичного взуття і спеціальних ортопедичних устілок. Старший син займається боксом , бере участь у співочому колективі , в конкурсах по вокалу, відвідує гурток музики ( гітари). Також молодший син має математичні здібності і потребує розвитку цих навичок. Крім цього, існує потреба у занятті плаванням, заняттях з репетиром, відвідування психолога (через нанесення відповідачем ОСОБА_3 психологічної травми). Дитина перебуває на обліку у гастроентеролога і потребує лікування та дієтичного зарчування.
Просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 629370 грн., пеню за прострочення сплати аліментів за період з 04.09.2019 року по 02.04.2020 року в розмірі 17113грн, за період з 01.08.2021 року по 01.04.2022 року в розмірі 45 000 грн., за період з 01.04.2022 року по 31.10.2022 року в розмірі 17500 грн., а всього 79612,89 грн.
У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення 1315 грн. на лікування, в решті позовні вимоги вважає безпідставними виходячи з наступного.
Так, починаючи з 2019 року відповідачем на утримання дітей сплачено близько чотирьохсот тисяч гривень аліментів, що цілком відповідає нормі грошового утримання обох дітей. Що стосується додаткових витрат вказує, що позивач посилаючись як на докази понесення додаткових витрат зазначає, що витрачала кошти на харчування дітей та їх лікування, однак до матеріалів справи не долучено виписок з історії хвороби з призначенням медичних препаратів та потребу у їх прийомі.
Також з чеків на продукти харчування не можливо прослідкувати , яка їжа придбавалась для дітей, а яка для позивачки та її співмешканця. Крім того, як зазначено в рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.10.2020 року у справі № 712/2130/20, відповідач подарував дітям свою частину квартири АДРЕСА_1 . Тобто, станом на час розгляду справи, діти забезпечені житлом, а відтак необхідності в переїзді та оренди інших квартир не було, а тому відсутні підстави для відшкодування позивачу таких витрат.
Не відповідають дійсності і заяви позивача про викрадення позивачем одягу, меблів зі спільної квартири, та які за своїм змістом не можуть бути додатковими витратами. Щодо оплати репетиторів, гуртків, придбання шкільного обладнання, відпочинку, проїзду, послуг зв"язку, масажів позивачем не надано доказів фактичного понесення нею таких витрат. Придбання двох дороговартісних ноутбуків саме для дітей також не підтверджено належними та допустимими доказами. Зазначає, що витрати про які вказує позивач ОСОБА_1 не є в розумнні СК України додатковими витратами, зокрема, це стосується і витрат на лікування кішки.
Заперечує і проти вимоги позивача про стягнення пені, оскільки заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_3 відсутня. Також зазначає про відсутність вини боржника у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.
Процесуальні дії суду
Ухвалою від 31 липня 2023 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків.
12.10.2023 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 06 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.
Ухвалою від 12.07.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Також, ухвалою від 12.07.2024 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позові.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення коштів за проведення УЗД щитовидної залози, черевної порожнини, забір крові в розмірі 1315 грн. В решті позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Мотивувальна частина.
Фактичні осбтавини справи, встановлені судом.
Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний відповідно до рішення Соснівського районнорго суду м. Черкаси від 24.06.2019 року.
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач також є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.10.2008 року про усиновлення.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 20.10.2017 року стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 26 липня 2017 року.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 березня 2021 року за позовом ОСОБА_6 стягнуто на його користь з відповідача ОСОБА_3 аліменти у зв"язку з продовженням навчання в розмірі 2500 грн. щомісячно з індексацією вказаної суми починаючи з 01.10.2020 року і до закінчення навчання.
Зміст спірних правовідносин та застосовані норми права.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 просила стягнути додаткові витрати на дітей, до яких віднесла: придбання нових меблів замість викрадених, на її думку, відповідачем в розмірі 44960, грн.; придбання нового одягу і ортопедичного взуття - 46 000 грн.; придбання наборів по фізиці, хімії та біології - 96 000 грн; витрати на репетиторів з англійської мови, креслення, фізики, хімії, біології, математики , програмування- 311 040 грн; витрати, пов"язані із зайняттям старшим сином до досягнення ним повноліття музикою, вокалом, боксом, програмуванням, стендовою стрільбою, уроків художнього мистецтва - 13200 грн.; оплата позашкільних гуртків молодшого сина з шахів, боулінгу, футболу, капуейро, плавання, робототехніки, програмування- 29400 грн.,оплата психологів - 97 920 грн., оплата за оренду квартири -56000 грн, витрати на перерїзд в інше місто - 28900 грн.., щомісячні платежі з оплати охорони в школі та інших благодійних внесків класу- 4500 грн., оплата обідів у школі - 31 050 грн., проїзд до місця навчання -7410 грн; оплата інтернет зв"язку - 10 800 грн. , придбання ноутбуків 93100 грн; придбання телефонів -12300 грн; придбання ліцензійних програм для навчання- 26000 грн.; оплата, утримання, медичне забезпечення , оперативне лікування кішки - 56700 грн; оплата щомісячного страхування дітей і їх майна - 4080 грн; оплата комунальних платежів , погашення боргів за квартиру - 24810 грн; ремонт ноутбуку і телефону молодшого сина -3540 грн; щорічні медичні обстеження і лікування хронічних хвороб 8940 грн; придбання шкільного приладдя у 2017 -2019 роках - 17200 грн, оздоровчий відпочинок дітей 16 000 грн. , стоматологічні процедури - 8900 грн, масажі - 7200 грн.; стаціонарне лікування дітей 37 900 грн.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо.
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Так, зазначені позивачем витрати, пов'язані з поглибленим навчанням та інтелектуальним розвитком дітей, а саме: витрати на репетиторів з метою підготовки до ЗНО, навчання дітей, купівля обладнання та витратних матеріалів, в тому числі і придбання оргтехніки (телефонів, ноутбуків) не відносяться до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, у розумінні ст. 185 СК України.
Вказані витрати не викликані особливими обставинами, вони не зумовлені особливою схильністю дитини до навчання та не пов'язані з розвитком певних здібностей дитини. Зазначені витрати покриваються коштами, які отримує одержувач аліментів.
Витрати на придбання продуктів харчування, оренду квартири , придбання меблів, утримання кішки , які позивач визначила як витрати, пов'язані із розвитком фізичних здібностей дітей, а також різного роду консультаивні послуги, придбання одягу, сплата нею за рішенням суду судових витрат - також не зумовлені особливими обставинами, пов'язаними з розвитком певних здібностей дитини, а тому вони не можуть бути стягнуті на підставі ст. 185 СК України.
Посилання позивача на те, що у дітей є хист до занять різними видами спорту, музикою, не можуть свідчить про те, що у дітей є певні досягнення та здібності в спорті, які вони мають розвивати. Будь-яких висновків компетентних спортивних установ, спеціалістів у музичній сфері з цього приводу, позивач суду не надала.
Витрати на стоматологічне лікування дітей, проведення масажів , стаціонарне лікування дітей щорічний оздоровчий відпочинок також не є додатковими витратами, оскільки вищенаведені норми закону чітко встановлюють, що підставою для стягнення таких витрат є каліцтво дитини, або тяжка хвороба.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).Докази в цивільному процесі повинні відповідати таким вимогам: належність (містити інформацію щодо предмета доказування, де предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення) (cтаття 77 ЦПК України); допустимість (суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування) (cтаття 78 ЦПК України); достовірність (достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи) (cтаття 79 ЦПК України); достатність (достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання) (cтаття 79 ЦПК України).
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення. У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежий. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.
За загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову
покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова Верховного суду від 21 вересня 2022 року у спараві № 645/5557/16-ц).
Позивачем, надані до суду докази, зокрема фіскальні чеки (т.с. 2 а.с. 36- 283) , більшість з яких є нечитабельними, не містять будь-якої інформації щодо предмету доказування у справі.
Аналогічно, позивачем до позовної зави долучено документи, щодо стану здоров"я позивачки, проходження нею різного роду обстежень, адвокатської діяльності, звернення громадської організації, які не є доказами на підтвердження позовних вимог, у зв"язку з чим, суд їх не бере до уваги.
Таким чином, позивач не довела наявності особливих обставин, які б свідчили про необхідність понесення додаткових витрат.
Крім того, позивачем не доведено, що такі витрати не покриваються за рахунок аліментів, які сплачує відповідач на утримання дітей.
Доводи позивача про те, що схильність дітей до поглибленого навчання та вивчення точних наук є позитивним фактом, який має враховуватися, як особлива обставина, що потребує додаткових матеріальних витрат, є необґрунтованими, оскільки підготовка до ЗНО, заняття з репетиторами для підготовки до вступу до вищого навчального закладу, придбання посібників, не може вважатися розвитком особливих здібностей дитини та відповідно бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України. Понесення таких витрат є добровільним волевиявленням одного із батьків, позивачем не доведено погодження з відповідачем необхідності відвідування дитиною таких додаткових занять.
Відповідач визнає позов в частині понесених витрат на лікування в розмірі 1315 грн.
З урахуванням визнання відповідачем позовних вимог в частині віднесення додаткових витрат, витрат на лікування, суд вважає за можливе задоволити таку вимогу в розмірі 2835 грн. Вказаний розмір витрат на лікування підтверджується талонами виконання №00000037714 та № 00000037716 від 03.07.2023 року (т.2 а.с. 54), відповідно до яких вартість обстежень, проведених ОСОБА_4 склала 2040 грн (390 грн. +1650 грн) , та копією замовлення № 980001287 від 10.02.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ТОВ МЛ Діла" № 10 м. Київ надано послугу - загальний розгорнутий аналіз крові , вартість якого склала 795 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 184 СК України передбачено, що тверда грошова сума - це відповідна (фіксована) сума коштів на утримання дитини, яка не є одноразовим платежем, а твердою грошовою сумою визначеною судом на утримання дитини до її повноліття.
Частина друга статті 184 СК України передбачає, що визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментів, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закону) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі (ст. 2 Закону).
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 1282-XII ( в ред. від 03.07.1991 року), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Законом № 911-VIII від 24.12.2015 року в частину першу статті 4 Закону було внесено зміни та вказано, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 17.05.2016 року за № 1368-VIII, зміни до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 19.10.2016 року) та було передбачено, що державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.
У Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» змінами встановлено, що до переліку грошових доходів громадян, одержаних ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, які підлягають індексації, відноситься і розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Також, у законі визначається, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
06.11.2013 року Верховним Судом України у цивільній справі № 6-113цс13, було надано висновок про те, що розмір аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі на підставі ч.2 ст.184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно п.8 ст.8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Судом встановлено, що з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісячно, яка підлягає індексації, що проводиться в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів державним виконавцем, який визначає їх розмір на відповідний період.
За приписами ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Згідно з ч. 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
Між тим, позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів не надала жодного належного та допустимого доказу , в тому числі і довідки державного виконавця щодо розрахунку заборгованості.
Натомість, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого представником відповідача, станом 01.02.2024 року така заборгованість відсутня.
В судовому засіданні позивач вказувала, що підставою для нарахування пені слугує те, що тривалий час на аліменти не нараховувалась індексація. І саме на розмір заборгованості з індексації вона нарахувала пеню.
Суд не погоджується із такими доводами позивача, оскільки стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи , зобов"язаної сплачувати аліменти. Якщо платник аліментів доведе, що вживав всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов"язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку ( пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов"язок доводити відсутність своєї вини в несплаті( неповній сплаті аліментів).
Матеріалами справи встановлено, та не заперечується сторонами, що стягувач ОСОБА_1 неодноразово зверталась до суду зі скаргами на дії державних виконавців, в тому числі і щодо не проведення індексації аліментних платежів.
Тобто, вина відповідача, який є боржником у виконавчому провадженні, у непроведенні індексації відсутня.
Таким чином, позивачем не доведено вини відповідача у несплаті аліментів, заборгованість за якою відсутня, а нарахування пені здійснено на суму індексації, яку повинен проводити державний виконавець в межах виконання рішення про стягнення аліментів, у зв"язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені до задоволення не підлягають.
Крім того, в порядку ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211, 20 грн., оскільки позивачка від сплати судового збору звільнена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-183, 185, 191,196 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282, 393 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 додаткові витрати на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2835 грн.( дві тисячі вісімсот тридцять п"ять грн).
У задоволенні позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду буде виготовлено протягом п"яти днів.
Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud2316/.
Головуючий : С.Є. Токова