Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8124/24
Провадження №2/711/216/25
30.01.2025 м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі - Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, -
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Сібільову Олену Вікторівну, звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати відповідача її батьком та внести зміни до актового запису цивільного стану про народження № 3 (поновлений) від 08.05.2015, зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши у графі відомості про батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою суду від 14.11.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у цій справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору: ОСОБА_3 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Призначено підготовче засідання з розгляду справи. Крім того, сторонам та третім особам встановлено строк для подачі заяв по справі.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сібільова О.В. повторно не з'явилися, хоча судом неодноразово повідомлялися у встановленому законом порядку про місце, день та час розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено. Крім того, слід зазначити, що стороною позивача не надано до суду жодних заяв/клопотань про можливість розгляду справи, зокрема 14.01.2025 та 30.01.2025, за її відсутності.
У підготовче засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
У підготовче засідання представник третьої особи - відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Разом з тим, у матеріалах справи наявне клопотання начальника відділу Літовкіної Л. від 04.12.2024 про розгляд справи без участі їхнього представника.
У підготовче засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явилася, хоча повідомлялася судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, як передбачено частиною п'ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивач неодноразово, завчасно повідомлялася про всі призначені судові засідання у цій справі, зокрема на 14.01.2025 та 30.01.2025, шляхом направлення судових повісток на адресу для листування, яку вона вказала у позовній заяві (вул. Тищенка, 25, м. Черкаси) (а.с. 42, 59), а також шляхом направлення судових повісток на її номер телефону, який вона зазначила у позовній заяві та заявці на отримання електронних повісток від 05.12.2024, як номер засобу зв'язку ( НОМЕР_1 ), про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с. 42 зворот, а.с. 59 зворот), але не з'явившись у засідання щодо розгляду справи в зазначені дати, нею не поінформовано суд про поважність причин неявки.
Крім того, представник позивача - адвокат Сібільова О.В. неодноразово, завчасно повідомлялася про всі призначені судові засідання у цій справі, зокрема на 14.01.2025 та 30.01.2025, шляхом направлення судових повісток до її електронного кабінету, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронного документу від 07.12.2024 та від 14.01.2025.
До того ж, про підготовче засідання, яке призначалося на 14.01.2025, позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сібільова О.В. повідомлялися судом безпосередньо у попередньому засіданні 05.12.2024, про що свідчить протокол підготовчого засідання від 05.12.2024. Між тим, не з'явившись у судові засідання щодо розгляду справи в зазначені дати, ними не поінформовано суд про поважність причин неявки.
Слід також зазначити, що згідно зі ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи.
При цьому, 08.01.2025 представником позивача - адвокатом Сібільовою О.В. подане до суду клопотання, яке сформоване у системі «Електронний суд», про відкладення розгляду справи на більш пізню дату, оскільки вона має бути присутньою на розгляді судової справи № 701/643/24, призначеної на 14.01.2024 о 09.00 год. у Маньківському районному суді Черкаської області та важливість вирішення долі 11 осіб (двох дорослих та дев'ятьох дітей). Крім того, 29.01.2025 представником позивача - адвокатом Сібільовою О.В. подане до суду клопотання, яке сформоване у системі «Електронний суд», про відкладення розгляду справи на більш пізню дату, оскільки 08.01.2024 у справі № 701/1244/24, яка розглядається Маньківським районним судом Черкаської області, призначена дата судового засідання на 30.01.2025 о 12.00 год.
Судом встановлено, що позивач та її представник до суду повторно не з'явилися, не повідомлено і не надано заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача, як і відсутні заяви про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та/або у приміщенні іншого суду.
За таких обставин, судом визнано факт повторної неявки сторони позивача у судові засідання по справі, як такий, що відбувся без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч. 1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», у силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 вказала, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України, є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас, правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач, при цьому не з'являється у призначені судові засідання.
З огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивач, будучи завчасно неодноразово повідомленою про судові (підготовчі) засідання у справі, не є заінтересованою у судовому вирішенні справи за її позовом, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду. При цьому, слід зазначити, що Придніпровський районний суд м.Черкаси постійно працює у штатному режимі і обмежень доступу учасників справ до суду не відбувалось. Крім того, у суді наявна технічна можливість забезпечити можливість учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чим, зокрема позивач та/чи її представник не скористалися.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
При прийнятті цього судового рішення судом також враховані висновки, які висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21, у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 711/7486/19.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 131, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 31.01.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька