Справа №295/6429/20
6/295/31/25
03.02.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Єригіної І.М.,
при ceкpeтapi судового засідання Барашивець Т.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Козак Т.П. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,
Державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) подано до суду з подання, в якому просила тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтуванні подання, державний виконавець вказує, що на виконанні Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) знаходиться виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа № 295/6429/20 виданого 16.02.2024 року Богунським судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 ) на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 368075,15 грн. 21.02.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої рекомендованою кореспонденцією було направлено боржнику для виконання та стягувану рекомендованим листом. 21.02.2024 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку згідно Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках, направлено до вищезазначених банків.
В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем неодноразово направлені запити до органів Державної податкової служби України з метою встановлення наявності рахунків в банківських установах. Згідно відповіді Державної податкової служби України вбачається,що у боржника відкритий рахунок у ПАТ «Приват Банк» та AT «Сенс банк».
01.03.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта було встановлено, що за боржником зареєстровано майно розмір частки 1/2 за адресою АДРЕСА_1 , винесено обтяження за номером 48447473 та майно за адресою АДРЕСА_2 , винесено обтяження за номером 48451821, а також гараж за адресою АДРЕСА_3 .
Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Сторони в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Судом встановленно наступні обставини.
Державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) подано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Згідно частин 1-2 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Частина перша ст. 33 Конституції України передбачає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Пункт 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
З наведених положень можна дійти висновку, що обґрунтованою підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України є ухилення боржника від виконання рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши викладені норми суд вважає, що обмежити боржника у праві виїзду можливо не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Державним виконавцем не доведено суду, що особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Проте, жодного доказу на доведення умисного ухилення боржника від виконання судового рішення державним виконавцем не надано.
Таким чином, на переконання суду, державним виконавцем не було вчинено всіх необхідних та можливих дій щодо спонукання боржника до виконання судового рішення, відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що боржник, будучи обізнаним про наявність в нього зобов'язань за судовим рішенням, маючи змогу виконати його, свідомо не виконує зобов'язання без будь-яких поважних причин.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання.
Керуючись ст.ст.260, 441 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця Козак Т.П. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Єригіна