Справа №576/3533/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сапон О. В.
Номер провадження 33/816/47/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
21 січня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 576/3533/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2023, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установив:
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права. Він заперечував керування т/з в стані алкогольного сп'яніння, є військовослужбовцем та пояснював поліцейським, що знаходиться на службі, виконує засекречене завдання і в нього немає часу проходити огляд на стан сп'яніння.
Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2023 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладений штраф у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування т/з строком на один рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно постанови судді, ОСОБА_4 15.11.2023 о 23:54 по вул. Терещенків в м. Глухові Шосткинського району керував т/з «Skoda Octavia», д. н. з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки т/з, так і в КНП «Глухівська міська лікарня» ГМР відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Будучи неодноразово відповідно вимог ст. 277-2 КУпАП своєчасно сповіщеним у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань, у тому числі і про відкладення розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не подавав, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність ОСОБА_4 , оскільки це не суперечить вимогам ст. 268 і 294 КУпАП і судовій практиці ЄСПЛ, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі - Конвенція), «…не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання; Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець…» (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany); «…заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання…» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S. A. v. Spain); «…обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції…» (рішення від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України»); «…саме на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні…» (рішення від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 008609 від 16.11.2023, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_4 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду відповідно установленого порядку відмовився, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і, окрім протоколу, об'єктивно підтверджується відеозаписами з технічних засобів поліцейських про подію правопорушення, на яких зафіксовані обставини зупинки приватного т/з «Skoda Octavia», д. н. з. НОМЕР_1 , встановлення особи водія, прізвище якого ОСОБА_4 , виявлення у останнього ознак алкгольного сп'яніння, що стали підставою вимоги пройти водієм огляд на стан сп'яніння і початку процедури такого огляду, а також відмови ОСОБА_4 від проходження огляду на стан алкгольного сп'яніння як на місці зупинки т/з, так і в закладі охорони здоров'я.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі присутнє посилання на порушення ОСОБА_4 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського.
Водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»).
Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування водія ОСОБА_4 з ознаками алкогольного сп'яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає імперативним вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов'язаний виконувати (п. 1.3, 2.5 ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).
Відеозапис події правопорушення є об'єктивним доказом у справі і не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм можливості проходження водієм ОСОБА_4 огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського, тому його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в порушення приписів п. 2.5 ПДР цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні цього протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_4 як учасника дорожнього руху.
Здійснена апеляційним судом перевірка і аналіз зазначеного вище доказу дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_4 керував т/з та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, внаслідок чого доводи апеляційної скарги з цих підстав на увагу не заслуговують і є безпідставними.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що він є військовослужбовцем і виконував засекречене завдання, то апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. При цьому не заслуговують на увагу і твердження апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що він під час зупинки цивільного т/з, за кермом якого він знаходився, перебував під час виконання обов'язків військовослужбовця.
Навпаки, як убачається з відеозапису боді камери поліцейських водій ОСОБА_4 пояснював їм, що перебуває у приватних справах, відмовився назвати номер частини, в якій він проходить службу, і що він виконує якісь обов'язки військовослужбовця.
Жодних об'єктивних даних, які б вказували на упередженість поліцейських відносно ОСОБА_4 матеріали справи не містять.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2023 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов