30 січня 2025 року
місто Чернігів
Справа №751/4122/24
Провадження №3/751/85/25
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова, Ченцова С.М.
з участю особи стосовно якої складено протокол - ОСОБА_1
захисника - Бредюка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів не працює, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
27.04.2024 року о 23 год 42 хв у м. Чернігові по вул. Івана Мазепи, 1, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «KIA RIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком ЧОПНЛ № 349 від 28.04.2024 року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, стосовно якої складений протокол, ОСОБА_1 свою вину не визнала. Пояснила, що вона розвозила персонал, машину зупинили, і вона сама погодилася поїхати до лікарні. Виявилося що ліки, дієта, якої вона притримується, може вплинути на її стан. Зазначає, що приймала лікарський препарат, який їй порекомендувала лікар, оскільки вона страждає безсонням, аритмією. Зазначає, що у лікарні при проходженні огляду на стан сп'яніння наполягала щоб у неї взяли для дослідження кров.
Захисник Бредюк О.М. у судовому засіданні підтримав надані ним письмові пояснення. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 приймає лікарський препарат, який має алкогольну дію. Вона знаходилася на дієті, вживала ліки, які мали алкогольний вплив. На вимогу поліції ОСОБА_1 чітко пояснювала. Лікар нарколог не проводив лабораторних досліджень, що є порушенням. Драгер саме зафіксував видихи ОСОБА_1 , а в Інструкції прописано, що мають взяти кров і показати проміле. Кров не брали на перевірку, тому даний висновок є недійсний. Контрольний забір повітря перед цим не здійснювався. Акт складений з порушенням та не може використовуватися судом як доказ. Просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Допитана в якості свідка лікар нарколог ОСОБА_2 пояснила, що у своїй діяльності керується Інструкцією, затвердженою наказом МОЗ, де вказано якими є ознаки алкогольного сп'яніння. Легка ступінь алкогольного сп'яніння це 0,2-1,5 проміле. Запаху з порожнини роту та показів Драгеру достатньо, щоб визначити стан сп'яніння. Коли ОСОБА_1 продула Драгер, показало 0,85 проміле. Якщо б вона приймала ліки, то Драгер показав би максимум 0,5 проміле, що перевірено в установі раніше. Через 20 хвилин у ОСОБА_1 прилад Драгер показав 0,77 проміле. Аналіз крові та сечі береться тоді, коли особа перебуває у легкому ступені сп'яніння і показники близькі до мінімального, наприклад 0,2- 0,5, щоб точно встановити стан сп'янніня, враховуючи похибку приладу. У ОСОБА_1 не було пограничного стану, у неї по Драгеру був значний показник та перевищення норми. Визначаючи стан сп'яніння, дотримувалась Інструкції, відповідно до якої не зобов'язана була брати кров, має право відмовляти у таких випадках, оскільки без крові та сечі встановила алкогольне сп'яніння. Основним при визначенні стану сп'яніння є клініка, лабораторне дослідження не буде точнішим ніж показники Драгеру. У ОСОБА_3 не брали аналізи крові, тому що було значне перевищення норми.
Вислухавши пояснення особи, стосовно якої складено протокол, захисника, допитавши свідка, дослідивши докази у справі: відомості у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 884676 від 28.04.2024 року; відеозапис до протоколу серії ААД 884676; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2016836 від 28.04.2024 року за ст. 125 КУпАП; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28.04.2024 року; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 28.04.2024 року; розписки ОСОБА_4 про зобов'язання доставити транспортний засіб «KIA RIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 до місця стоянки; рапорт інспектора взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Ступаченка А. від 28.04.2024 року, доходжу такого висновку.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із вимогами ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 884669 від 28.04.2024 року, водій ОСОБА_1 27.04.2024 року о 23 год 42 хв у м. Чернігові по вул. Івана Мазепи, 1, керувала транспортним засобом «KIA RIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком ЧОПНЛ № 349 від 28.04.2024 року.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Із переглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.4), працівниками поліції в складі екіпажу Вікінг-151, за порушення правил дорожнього руху було зупинено транспортний засіб «KIA RIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу алкостестер Драгер, на що вона погодилася, також водію було запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога, на що остання теж погодилася. У медичному закладі ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд за допомогою приладу алкостестер Драгер, який показав 0,85 проміле, лікар провела огляд на виявлення ознак алкогольного сп'яніння, зазначивши результати в акті, через проміжок часу прилад Драгер показав 0,77 проміле. ОСОБА_1 заявляла клопотання щоб здати кров на визначення алкогольного спяніння, але лікар відмовила.
З матеріалів справи огляд ОСОБА_1 проведено за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 5820, за результатами якого цифровий показник приладу 0,85 %, показник через 20 хвилин обстеження - 0,77 %, про що лікарем складено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 349 від 28.04.2024 року.
Працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ознайомлено ОСОБА_1 , про що у протоколі водій поставила підпис та пояснення, згідно яких з правопорушенням не згодна, приймала лікарські препарати, адвоката не надали, в лікарні мали на неї вплив.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Пункт 2.9а Правил дорожнього руху, забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Пунктом 7 розділу ІІІ вказаної Інструкції передбачене обов'язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Відповідно до п.14 розділу ІІІ вказаної Інструкції, якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Проте, дії ОСОБА_1 кваліфіковані як керування транспортним засобом саме у стані алкогольного сп'яніння, чим порушено п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
Пункт 16 розділу ІІІ вказаної Інструкції передбачає, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Відповідно до п. 13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,і проведення такого огляду, лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Відповідно до п. 14 даного Порядку, висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку, що водієм зроблено не було.
Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість лікаря чи працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій чи порушення її прав під час складання протоколу до компетентних органів не зверталася і матеріали справи таких не містять, висновок щодо результатів медичного огляду від 28.04.2024 року у встановленому законодавством порядку нею не оскаржувався.
Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. Так, п. 7 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, встановлено допустимий вміст алкоголю в крові 0,2 проміле.
Відтак, доводи ОСОБА_1 та її захисника про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та не заслуговують на увагу. Таку позицію останньої слід розцінювати, як намагання уникнути нею встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Крім того, відповідно до Інструкції для медичного застосування лікарського засобу Верапаміл, через антигіпертензивний ефект верапамілу гідро хлориду, залежно від індивідуальної реакції, зокрема, здатність керувати транспортним засобами може бути порушена. Верапаміл може підвищувати рівень алкоголю в плазмі крові та уповільнювати його виведення, тому дія алкоголю може підсилюватися.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суд враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушниці, її матеріальний стан; 05.12.2024 року нагороджена відзнакою «Волонтер Чернігівщини»; до адміністративної відповідальності протягом поточного року за ст. 130 КУпАП не притягувалася; обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно статей 34, 35 КУпАП не встановлено, тому на неї слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в сумі 605 гривень 60 копійок підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 130 ч. 1, 251, 252, 283, 284, 287 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Отримувач коштів : ГУК у Черніг. обл /21081300; КОД ЄДРПОУ : 37972475; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок UA528999980313070149000025001; КБКД 21081300; Призначення платежу *; 21081300).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2025 року.
Суддя С.М. Ченцова