Справа № 732/2003/24
Провадження № 3/732/5/25
03.02.2025 м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., у присутності секретаря Бондаренко Т. А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу, яка надійшла НОМЕР_1 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 , інспектора прикордонної служби вищої категорії, адреса: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії СхРУ№000579 від 17.11.2024 установлено, що 16.11.2024 о 14:00, старший солдат ОСОБА_1 у пункті тимчасової дислокації підрозділу за адресою: АДРЕСА_2 під час виконання обов'язків військової служби в умовах дії особливого періоду був виявлений із ознаками алкогольного сп'яніння. Стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 установлений лікарем КНП «Городнянська міська лікарня».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення не погодився. Заперечив факт виконання обов'язків військової служби 16.11.2024 у стані алкогольного сп'яніння. Пояснив, що він алкогольних напоїв в той день не вживав та був тверезий. З боку керівництва до нього має місце упереджене ставлення, оскільки він за станом здоров'я має намір перевестися до іншого підрозділу, але йому в цьому відмовляють. У лікарні він відмовився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального приладу, а тому лікар поставив йому діагноз - алкогольне сп'яніння за клінічними ознаками. При цьому лікар з ним ніяких маніпуляцій не проводив, не оглядав його, одразу поставив діагноз зі слів його командира. ОСОБА_1 наполягав, що ознак сп'яніння у нього не було.
Заслухавши позицію ОСОБА_1 , всебічно, повно і об'єктивно дослідивши докази у справі, суддя дійшла наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Відповідно ст. 280 КУпАП: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Нормами ст. 266-1 КУпАП передбачено, що огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), та проведення огляду визначена Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32 (далі - Порядок).
Згідно із п. п. 5, 6, 7, 8 Порядку огляд проводиться уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
Відповідно до п. 13-14 Порядку лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу військовослужбовця/військовозобов'язаного. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок. Висновок складається у трьох примірниках: по одному - для уповноваженої посадової особи, військовослужбовця/військовозобов'язаного, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Згідно із ч. 9 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом встановлено, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проведений з порушенням вищевказаних вимог, що передбачені у ст. 266-1 КУпАП, зокрема, результати огляду не оформлені належним чином. Лікарем взагалі не складався акт медичного огляду та висновок. За результатами огляду на стан сп'яніння військовослужбовця ОСОБА_1 складена тільки виписка із медичної карти амбулаторного хворого №208 від 16.11.2024 за підписом лікаря ОСОБА_2 , зі змісту якої тільки можливо установити, що ОСОБА_1 установлений 16.11.2024 о 15:40, діагноз - алкогольне сп'яніння, від проходження «Алкофор» відмовився. На підставі чого лікар дійшов такого висновку, інформації суду не надано. Ні у вказаній виписці, ні в інших медичних документах, як витребувані ухвалою суду, не зазначено ознак сп'яніння ОСОБА_1 , не вказано, який саме медичний огляд проходив останній, чи оглядав візуально лікар його, чи проводив, якісь маніпуляції або проби, та чи проходив огляд ОСОБА_1 взагалі.
Отже, провівши аналіз медичних документів та інших доказів, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , в яких останній наполягав, що медичний огляд на стан сп'яніння він не проходив взагалі, він тільки відмовився на пропозицію лікаря продути спеціальний технічний прилад, після чого лікар установив діагноз та почав складати документацію, встановлено, що проведений лікарем огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 та встановлений ним діагноз, оформлений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП та Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32, тягне його недійсність.
Отже, стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , який зазначений у виписці з медичної карти амбулаторного хворого, яка не є доказом у розумінні ст. 266-1 КУпАП та Порядку, не підтверджений належними та допустимими доказами.
З огляду на вказане, суд ставить під сумнів неупередженість та компетентність лікаря при проведенні огляду на стан сп'яніння військовослужбовця ОСОБА_1 .
Наведене у сукупності призводить до висновку, що факт виконання обов'язків військової служби ОСОБА_1 16.11.2024 о 14:00, у стані алкогольного сп'яніння об'єктивно не підтверджений.
Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у діях ОСОБА_1 належними доказами справи достовірно та об'єктивно не підтверджений.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Керуючись ч. 3 ст. 172-20, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Городнянський районний суд Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. О. Бойко